Університетські спеціальності, як і люди, – мають свої долі, які залежать від багатьох причин, серед яких, зокрема, – віяння часу, потреба і стан народної господарки.
Напрям «Біомедична апаратура» на кафедрі електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій ІТРЕ бере свій початок 1993 року. Започаткував його тодішній завідувач кафедри професор Андрій Смердов, а з 2000 року цей напрям продовжив новий завідувач кафедри професор Володимир Павлиш. Згодом він трансформувався у спеціальність «Біотехнічні та медичні апарати і системи», яка свого часу залишилася лише в магістратурі (її тоді вивчали практично лише іноземці). З 2016 року бакалаври кафедри почали освоювати нову спеціальність «Біомедична інженерія», а магістри – спеціалізацію «Біотехнічні та медичні апарати і системи». Ця міждисциплінарна галузь, що поєднує в собі науку про життя, інформаційні технології та електроніку, подобається студентам. З одного боку – свій багаторічний досвід проектування та розроблення інформаційно-вимірювальних систем, електронних пристроїв біомедичного призначення, апаратно-програмних засобів віртуальної реальності їм передають відомі фахівці своєї справи, з іншого – самі мають можливість творити стартапи у креативному стартап-середовищі, яке для них формує керівництво університету.
Знаючи ази діагностичного, терапевтичного, лабораторного обладнання, елементи проектування, розроблення, виготовлення та експлуатації медичної апаратури, старшокурсники спільно зі своїми наставниками проектують та виготовляють прототипи електронної апаратури медичної діагностики, біохімічні, інфрачервоні, ємнісні та ультразвукові сенсори, інтелектуальні протези тощо.
– Безперечно, найактивніших долучаємо до кафедральної наукової роботи, – каже очільник кафедри професор Юрій Романишин. – Наші науковці підготували для них 5 навчальних посібників, захистивши у двох докторських і чотирьох кандидатських дисертаціях розробки щодо біологічних та медичних приладів і систем. Щоб наші розробки і дослідження були результативніші, співпрацюємо зі Львівським обласним клінічним діагностичним центром та Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького. На нашому рахунку – апарат для енергочастотної терапії, система визначення концентрації формальдегіду, апаратна частина пульсодіагностичного комплексу за канонами східної медицини, модернізація низки первинних медичних перетворювачів пульсу, звуків серця, серцебиття плоду і переймів породіллі. На черзі – чимало нових наукових розробок. До речі, з цієї спеціальності і спеціалізації готуємо не лише інженерів з експлуатації та ремонту, впровадження нової техніки й технологій тощо, а й інженерів-дослідників та конструкторів.
Викладачі кафедри дають студентам базові знання з технічних основ електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій, знайомлять з програмними системами на кристалі, інтелектуальними сенсорами, радіоелектронікою, сучасною концепцією інтернету речей. Якщо говорити про суто медицину, то їм дають знання з медичних інтернет-технологій, медичного інтернету речей, технічного забезпечення електронного й мобільного здоров’я, домашньої (сімейної) телемедицини тощо. Загалом спеціальність «Біомедична інженерія» охоплює широкий спектр сучасних професій в галузях біології, медицини та екології.
– Нині постіндустріальне суспільство вимагає від наших випускників міждисциплінарної освіти, духу підприємництва, стартап-творчості, вміння інтегруватися у світову спільноту, тобто легко переходити від обслуговування медичної апаратури до її розроблення, і не лише для України, а й світових компаній, – говорить координатор стартапу ІТРЕ «RIOT – Радіоелектроніка інтернету речей» професор Роман Голяка. – Тому наше завдання – зорієнтувати студентів на освоєння засобів і методів створення, вдосконалення і дослідження природних і штучних біологічних об’єктів, техніки та матеріалів медичного призначення. Водночас вони вивчають технологію і технічні системи діагностики, їх вплив на лікування, реабілітацію і профілактику захворювань людини. Звичайно, лікувати людину має лікар, але саме з допомогою наших вихованців, які обслуговуватимуть чи братимуть участь у створенні програмного забезпечення та інформаційних технологій, ескулапи медицини зможуть вирішувати прикладні і фундаментальні проблеми біології і медицини. Тому разом з теоретичним матеріалом проводимо для студентів майстер-класи, тренінги, долучаємо до прикладних проектів.
На кафедрі створено лабораторію медичної техніки, якою опікується професор Євген Сторчун. Її обладнано сучасними діагностичними приладами, що майже охоплюють сегмент найпоширенішої медичної техніки, зокрема і сучасної діагностики. Та наука вперто торує дорогу вперед: у світі народжуються не лише нові ідеї, а й медична апаратура, якою хотіли б поповнити кафедральну лабораторію.
