1994 року, коли Політехніка святкувала свій ювілей, на запрошення керівництва університету прибула досить велика делегація наших колишніх студентів зі Сполучених Штатів Америки. Колись через переслідування радянським режимом вони були змушені покинути рідні терени і влаштовувати свою долю на чужій землі.
Нелегко було еміґрантам із України знайти працю у промислово розвинутій країні з високими вимогами до професійної майстерності. Розкидані по різних містах і штатах великого континенту, вони зуміли знайти одне одного, згуртуватися і 1948 року об’єдналися у Товариство українських інженерів Америки, яке налічувало близько 900 членів. Завдяки взаємній підтримці, природнім здібностям, знанням, отриманим у Львівській політехніці, і працьовитості, що притаманні українцям, вони не тільки вижили, але й знайшли застосування своїх умінь, стали першокласними фахівцями і здобули визнання.
Маючи все необхідне для щасливого життя за океаном, вони не забували про рідну землю, свою національну приналежність й альма-матер, і коли Україна здобула незалежність, налагодили контакти з Політехнікою і промисловими підприємствами, запропонували до впровадження свої напрацювання і проекти, надавали матеріальну допомогу і моральну підтримку.
Тоді, у дні святкування ювілею, редакція нашого тижневика влаштувала зустріч із членами ТУІА за круглим столом, на якій вони розповіли про свою діяльність в Америці, поділилися спогадами про навчання у Львівській політехніці. З того часу ми стали друзями, деякі з них потім ще не раз навідувалися до Львова і обов’язково приходили в редакцію, передплачували «Львівський політехнік» (так тоді називалася наша газета).
Більше про Товариство і його членів ми розповімо в найближчих числах тижневика, а також опублікуємо їхні спогади. Сподіваємося, що вони зацікавлять молоде покоління політехніків.
