Жовтневі хвилювання проректора з навчально-виробничої роботи Львівської політехніки Володимира Крайовського

Вже удванадцяте проректор з навчально-виробничої роботи Львівської політехніки Володимир Крайовський звітуватиме про свою роботу на засіданні Вченої ради університету, що відбудеться 22 жовтня. Але щоразу хвилюється, ніби складає цей іспит вперше. Йдеться про таке вкрай важливе питання як підготовка до зими (повний текст звіту та проект ухвали Вченої ради читайте одразу після інтерв’ю)..

Не раз доводилось чути, що до багатьох комунальників і господарників зима приходить несподівано. Згадується байка Крилова про «попригунью стрекозу» у гарному перекладі на українську «Жвава бабка степова літо красне проспівала і незчулась, як настала холоднеча зимова…». Проректора Крайовського ці рядки аж ніяк не стосуються. Бо він і його працівники з відділу капітальних ремонтів та інших служб думають про зиму усі 12 місяців...

Журналіст: Володимире Ярославовичу, думаю не помилюся, коли скажу, що більшість політехніків насамперед думають про те, чи не будуть вони мерзнути глибокої осені та у зимові місяці? Ректор Юрій Бобало не раз казав, що на енергоносії та інші комунальні потреби з бюджету виділяється не більше 20 відсотків від реальної потреби.

Володимир Крайовський: Так, різницю доводиться компенсувати із спецфонду, тобто із наших зароблених грошей.

Журналіст: Ви колись називали суму коштів, необхідних для опалення усіх навчально-виробничих корпусів і гуртожитків.

Володимир Крайовський: Доба опалення всього нашого господарства, за цінами минулого року, становила 270–280 тисяч гривень. Чому я на цьому акцентую? Бо вже відомо наскільки зростуть тарифи для бюджетних установ. Тож, без сумніву, можна сказати, що ця сума може перевищувати і 350 тисяч гривень.

Журналіст: З метою економії Ви завжди ініціювали продовження не зимових канікул як таких, а, власне, аудиторного навчання і перехід на дистанційне навчання. Невипадково у проекті ухвали вченої ради про дистанційне навчання згадується кілька разів.

Володимир Крайовський: Cправді, в останні роки я кілька разів ініціював тривалу перерву в аудиторному навчанні: тепер такі підходи диктує саме життя. З ініціативи ректора Юрія Ярославовича Бобала широко обговорювалися питання, в якому режимі нам працювати взимку. Тож, згідно із наказом ректора, з метою заощадження енергоносіїв ми внесли зміни у графіки навчального процесу, якими передбачено, що увесь січень і до 24 лютого включно у студентів будуть зимові канікули.

Журналіст: Скажіть, у зв’язку зі зростанням тарифів на енергоносії, чи не змінилися санітарні норми, температура, яка має бути в аудиторіях?

Володимир Крайовський: Ні, не змінилися. В аудиторіях температура має бути не нижча 18 градусів, у житловому фонді – не менше 20, 16 градусів передбачено у місцях загального користування. Хоча, для прикладу, в тій же Польщі температурні показники є нижчими. І у нас на державному рівні час від часу це питання ставиться.

Журналіст: У своєму звіті Ви велику увагу приділяєте модернізації котелень.

Володимир Крайовський: Залишилося шість немодернізованих котелень. Коефіцієнт корисної дії старих котелень ставить 60–65, а у нових – КПД становить 98 відсотків.

Журналіст: Але Вам не вдалося модернізувати жодної котельні цього року Чим це пояснити?

Володимир Крайовський: Ми планували заміну однієї котельні на вулиці Колесси: вона є небезпечною для експлуатації, енергоємна, та й коефіцієнт корисної дії дуже низький. На жаль, наше проектно-конструкторське об’єднання «Політехніка» немає фахівців для проектування котелень. Тому для виготовлення проектно-кошторисної документації залучаємо фахівців зі сторони, проте їх дуже тяжко поставити у певні часові рамки, це стосується і погодження документації.

Журналіст: Як кажуть, своя сорочка ближча до тіла. Чи буде тепло в аудиторіях 335 і 336 головного корпусу, де розміщена прес-служба. Я це запитую не тому, що ми потребуємо якогось особливого теплового режиму – це привід нагадати про центральну котельню, де кілька років тому сталася аварія. Чому вона досі не запрацювала?

Володимир Крайовський: Центральна котельня входить у перелік згадуваних шести об’єктів, де ми не встигли провести реконструкцію. Для неї ми закупили дві нові 10-ти мегаватні котли. Але для того, щоб запрацювала котельня, потрібно ще дуже багато обладнання докупити. Маю на увазі насосне устаткування, хімводоочищення, системи захисту, монтаж, наладження… Вартість цього та іншого необхідного обладнання становить понад 20 мільйонів гривень. Це все має йти з нашого спецфонду. Дане питання є дуже і дуже актуальне для нас.

Журналіст: Велику надію політехніки покладали на теплотехнічну санацію навчально-наукових корпусів і гуртожитків за кошти Європейського інвестиційного банку. В Міністерстві освіти і науки України навіть давали гарантію ректору, що справи зрушаться з місця…

Володимир Крайовський: На це вплинули різні обставини. Якщо згадати 2014–2015 роки, то державі було не до таких проектів. Та й за останні 6 років помінялося багато міністрів і їх заступників, які курували цей проект, йдеться про Міністерство освіти і науки та Міністерство фінансів, але основною причиною затримки, на мій погляд, є низький управлінський рівень в відповідальних осіб, як на рівні міністерств, так і на рівні держави загалом. Хоча величезна робота в цьому напрямку зроблена: підписана угода між Урядом України і Європейським інвестиційним банком, котру ратифікувала Верховна Рада України, розподілені кошти між ВНЗ, знайдені механізми реалізації даної угоди, закладені у недавній постанові Кабінету Міністрів України тощо. Маємо надію, що проект розпочнеться в наступному році. Хоча останні роки ми сподівались так само.

Журналіст: Серед першочергових об’єктів теплотехнічної санації мав бути VI навчальний корпус.

Володимир Крайовський: Це на вулиці Степана Бандери, де колись був монастир. Ректор дав вказівку з січня 2019 року розпочати капітальний ремонт цього корпусу. І це буде виконано. Колектив знає про наші рішучі наміри і покладає на нас великі надії.

Журналіст: Я дивуюся, як Вам вдається утримати великий працездатний колектив відділу капітальних ремонтів, де робітники будівельних спеціальностей можуть заробити де-інде. І це засвідчила самовіддана і якісна робота, зокрема цього року, на такому складному об’єкті як Tech Startup School на вулиці Колесси.

Володимир Крайовський: На жаль, не вдається утримати такі дружні колективи як відділи капітальних ремонтів, головного енергетика, головного механіка та інших. Ми вже сьогодні маємо великі проблеми через невелику заробітну плату, яку вони отримують (при тому, що ректор всіляко підтримує людей робітничих професій). Найкваліфікованіші з них мають серйозні наміри залишити роботу й поринути шукати кращої долі за кордоном.

Журналіст: Але тішить те, що Вам вдалося укомплектувати штат чергових по котельнях.

Володимир Крайовський: Це було непросто зробити, адже довелося знайти 46 осіб, при тому, що заплата у комунальних котельнях відчутно вища від нашої.

Журналіст: Повертаюся до Tech Startup School. Вона вчасно розчинила свої двері значною мірою завдяки особистому впливові ректора Юрія Ярославовича Бобала. Він брав участь у багатьох виробничих нарадах.. А які ще є чи були об’єкти, яким ректор приділяє особливу увагу?

Володимир Крайовський: Ректор чудово знає ситуацію, я йому систематично доповідаю про стан справ на об’єктах, на багатьох з яких побував неодноразово. Наприклад, дуже великі роботи ми виконували у ХХ корпусі на вулиці Князя Романа. Юрій Ярославович як мінімум двічі на тиждень там бував. Там відбувалося велике «переселення» у зв’язку із звільненням площ наукового підрозділу НДКІ «ЕЛВІТ». На кафедрі фізичного виховання проводимо великі роботи у головному спортивному залі: зробили вхідні сходи, пандуси для неповносправних, нове покриття у залі силових вправ, ремонтуємо душові кабіни і туалети.

Журналіст: Є кілька запитань, які не стосуються безпосередньо тематики Вашого звіту. Багато років чую про відновлення підземних переходів між навчальними корпусами. Це не стільки для збереження тепла, скільки для налагодження комфорту для студентів і викладачів. Підземні переходи не діють вже понад 30 років. Навіть не всі викладачі пам’ятають, що були колись такі.

То коли почнуться роботи?

Володимир Крайовський: Документація на зовнішні роботи готова. Готуємо таку документацію на внутрішні роботи. Але як тільки сніг зійде (так висловився ректор), ми однозначно розпочнемо роботи з облаштування підземних переходів.

Журналіст: Я Вам ставлю запитання, які порушували на попередніх засіданнях Вченої ради університету під час обговорення Ваших звітів. Якось дивно було, коли така поважна інституція, як Вчена рада, хвилин 10 обговорювала питання браку туалетів у четвертому навчальному корпусі. Ви «закрили» це питання?

Володимир Крайовський: Так. Зробили сучасні туалети у лівому крилі цього корпусу, провели тут справжній євроремонт.

Журналіст: Не вперше чую і запитання про гідроізоляцію підвальних приміщень.

Володимир Крайовський: У нас є такі підвальні приміщення, де розташовані навчальні кімнати і лабораторії. Цього року провели гідроізоляцію в ІІІ і VIII корпусах. Мушу сказати, що це дуже вартісна і технологічно складна робота. Адже треба докопатися до фундаменту, обробити його спеціальною сумішшю, вкрити захисним матеріалом. Цю роботу будемо продовжувати і надалі відповідно до наших фінансових можливостей.

Журналіст: Є такі питання, які не стосуються безпосередньо теми Вашого звіту, маю на увазі будівництво нового гуртожитку.

Володимир Крайовський: Кілька місяців тому будівництво гуртожитку на вулиці Відкритій призупинено. Причина банальна: 2017 року були одні розцінки, з того часу кілька разів піднімались ціни на будівельні матеріали, зростала заробітна плата, і ми змушені були повторно проходити процедуру тендерних закупівель, змінювали й проектно-кошторисну документацію, по-новому проходили державну будівельну експертизу (вона тривала понад 3 місяці). Між тим сподіваюся, що найближчим часом будівництво гуртожитку відновимо.

Журналіст: Значну увагу у Вашому звіті приділено питанням безпеки охорони праці.

Володимир Крайовський: Богу дякувати і нашим службам, що у нас не сталося жодної пожежі, жодного нещасного випадку. Хоча знаємо, яка тривожна ситуація склалася в області. Але це не повинно нас заколисувати, зменшувати увагу до цієї життєво важливої справи.

Вважаю, що у нас добре працює відділ охорони праці і відділ пожежної безпеки. На вдячність заслуговує, зокрема, Ярослав Комарницький, котрий кілька років тому очолив нашу службу пожежної безпеки. До слова, він раніше займався пожежною безпекою у такому проблемному районі як Сколівський, викладав в Університеті безпеки життєдіяльності. Так само ініціативно працює і начальник відділу охорони праці Володимир Шепітчак, координуючи свою роботу з нашою профспілкою. Ректор цілком слушно зауважив, що на ті приписи, які ми отримуємо, не треба писати відповіді, їх треба виконувати. Основна робота цих відділів – профілактика. Відома істина: пожежу легше передбачити, аніж гасити її.

Журналіст: Я бажаю Вам якнайкраще скласти звіт і звичайно доброго здоров’я, щоб і надалі успішно нести той тягар, який лежить на Ваших плечах.

Володимир Крайовський: Попереду в нас ще багато роботи: це і спортивний комплекс на вулиці Стуса, і освоєння приміщень на проспекті Чорновола, ті ж підземні переходи, котельні. Але я знаю цю проблематику і налаштований на успішне розв’язання всіх найскладніших питань, тим більше, що відчуваю розуміння і повсякденну підтримку ректора університету.