«Пісенні стежини» народного чоловічого хору «Орфей» Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки довгі й розмаїті. Провідниками на них були відомі музиканти й артисти. Усе найкраще, що вдалося зібрати за сорокаріччя творчої діяльності, колектив представив 12 грудня на звітному концерті у Львівському будинку органної та камерної музики. Удостоївся теплого прийому публіки й грамоти, подяк за свій глибокий спів. Доцент кафедри електроенергетики та систем управління ІЕСК Михайло Олійник як багаторічний президент «Орфея» знає про нього більше і зсередини.
Про початки й теперішні дні
– Коли хор заснували, його відвідувати нас зобов’язували. Пішовши кілька разів, почув гарні голоси хористів, порівняв зі своїм голосом і вирішив не ходити. Через рік, коли був другий набір, спробував знову. І відтоді я в «Орфеї» вже 39 років. Дуже люблю співати й чути, як гармонійно звучить чотириголосся. Після гастролей до Голландії в хорі з’явилася посада президента, виконую цю функцію років 20.
У хорі тепер є 39 осіб, з них 5 – випускники Львівської політехніки. Ще 5 осіб співають у ньому від часів його заснування. У радянські часи мав інший репертуар, хоч у ньому були пісні патріотичного звучання. Від часів Незалежності він змінився майже цілковито, окрім творів пісенної української класики, як-ось «Гей, браття опришки», «Закувала та сива зозуля».
За чотири десятиліття було кілька керівників хору. Засновником нашого колективу є музикант і педагог Петро Гудз. Опісля «Орфеєм» керував заслужений артист України Олексій Волинець, він поставив спів хору на класичну основу добування звуку. Потім, 21 рік – заслужений працівник культури Володимир Гнідь. Останні 12 років хором керує талановитий Володимир Вівчарик. Він зумів, незважаючи на свій молодий вік, «приборкати» вільність професорів на репетиціях – дисциплінував хор, надав йому доброго звучання. Крім цього, поповнив репертуар складними творами, ввів у нього такі нові пісні, які раніше не мали хорового виконання.
Наприклад, пісня «Яворина» на слова Павличка є в репертуарі квартету «Явір». Те ж саме й щодо його пісні «Два кольори». Ці пісні у виконанні хору вперше прозвучали на останньому звітному концерті.
Були в нас і різні концертмейстери, як-ось Юлія Балла, Оксана Бонковська, Оксана Миськів, тепер Ірина Биць. Серед учасників хору дехто має дуже добрий голос, тож виступає солістом. Михайло Скульський, Богдан Волосецький мали сольні партії і в інших колективах. Проявили себе як тенори Андрій Кузик і Петро Кравець. Патріотичні пісні міцним баритоном виконує Богдан Рабик. Я теж маю сольні партії. Інколи диригент запрошує виконавців із музичного училища й коледжу. На звітному концерті брали участь окремі солісти із заслуженої капели «Трембіта», зокрема заслужений артист України Ігор Коцаба.
Про звітний концерт
– Раніше звітні концерти відбувалися частіше й складалися з двох або одного великого відділу. На 35-ліття ми започаткували форму концерту на три відділи без перерви. На «Пісенних стежинах» хотілося спочатку представити твори, які вже багато років у репертуарі хору. У другій частині було більше представлення солістів – вони в супроводі фортеп’яно (пісня Веселовського «Чи винен я?») і камерного оркестру «Трембіти» виконували пісні з власного репертуару. У третю частину вибрали актуальні пісні про УПА, класичні – «Ой ти, дівчино з горіха зерня» й «Ой звідси гора» та згадані вище два твори Павличка. Завершенням стала пісня Павла Дворського «Горнусь до тебе, Україно».
Представлені на концерті пісні не повністю відтворюють творчу діяльність «Орфея», бо значну частину в ній займають різні духовні співи – літургії, великодня вечірня. Духовні твори впровадив Володимир Гнідь і тепер, з новим диригентом, їх виконання набуло нового дихання.
Оскільки хор непрофесійний (не всі читають одразу з нот, не завжди співають правильно), то, щоб підготувати твір і досягти злагодженого виконання, йому потрібен час. Вимоги Вівчарика високі – пісня має доносити якусь думку до слухача. На підготовку цього концерту пішло два місяці.
Про творчу діяльність
– Колись у поїздках на міжнародні фестивалі нам допомагали спонсори. Тепер їздимо за рахунок учасників хору, завдяки підтримці університету у вигляді премій. Місцеві фестивалі дають змогу побачити, чим живуть творчі люди на наших теренах. Хотілося би поїхати на Схід, але людям немолодого віку (багатьом – за 70, а професорові Михайлові Яцуну вже майже 90 років) їхати далеко автобусом фізично доволі складно. Були там ще перед референдумом 1991 року – давали концерти в селі Петриківка й тодішньому Дніпропетровську. Співпрацюємо з товариством «Просвіта»: їздили з ними Шевченківськими місцями, ходили стежками Франка. У книжці «Товариство, яке змінило Політехніку» є розповідь про наш колектив. До круглих і напівкруглих дат ми випускаємо брошури про діяльність хору за останні роки. Видали й книжки «Божественна літургія», «Колядує «Орфей» і нотний збірник про великодню утреню та інші.
«Орфей» – замкнута система. Повсякчас запрошуємо приходити до нас, але, на жаль, омолодження колективу практично не відбувається. Наймолодшим учасникам – приблизно 50. Це пов’язано з реаліями: мало людей іде в аспірантуру, а той, хто йде, згодом не завжди залишається працювати в Політехніці. Та й не всі з них мають добрі голоси. Для розвитку співу треба вкладати час і енергію: заняття хору відбуваються у вівторок і п’ятницю о 16.30 у 210-й аудиторії головного корпусу, а перед концертом – репетиції тричі на тиждень до двох годин.
