Про нові можливості працювати над власними проектами, про платформу, де знаходять один одного винахідники та інвестори, а ще – про управління одним із трьох найбільших стартап-майданчиків розмовляємо із керівником Tech StartUp School Національного університету «Львівська політехніка» Назаром Подольчаком.
– Пане Назаре, керуєте новим для Львова інноваційним проектом, маєте певні плани. На Ваш погляд, де можуть бути точки співпраці між Центром та Львівською ТПП, з бізнесом?
– Плани звісно є, і неабиякі. Якщо говорити про співпрацю з Вашою організацією, з бізнесом в цілому, то, скажімо, шляхи перетину є при створенні МВА-програми: ми могли б залучати львівських бізнесменів – членів Львівської ТПП.
Другий момент, важлива підтримка ідей, які можуть знадобитись бізнесу. Сьогодні за кордоном є гроші, але немає ідей. У нас – з точністю до навпаки: є ідеї, нехай вони інколи в такому «зародковому» стані, що не можуть «дійти» до створення прототипів, бо бракує інвесторів. Ось сьогодні, ми створюємо декілька прототипів продуктів, і процес – є складним, бо є проблема з фахівцями, які вміють робити це швидко і якісно. І потрібні, насамперед, – механічні прототипи, обладнання. Як виявилось, в Україні це – космічна проблема, часто потрібно вести матеріал в Польщу, обробляти його, повертатися в Україну. Такі ж проблеми з біотехнологічними стартапами. Відсутнє обладнання з біотестування: пробірки з речовинами потрібно возити до Польщі, Німеччини чи Великобританії.
…
– З чого все почалося, коли почали створювати Tech StartUp School? Яка основна місія?
– Основна місія осередку – розвиток та підтримка інноваторів та науковців, потік інновацій. Хочемо показати студентам, викладачам, науковцям, зрештою – молоді, широкій спільноті, що зараз модно і необхідно, і, зрештою, вигідно творити інновації. Через такі інструменти як нетворкінг, коворкінг, проведення різних челенджів і т.д.
Почалося все з ідеї, що варто зробити школу стартапів і з цією ідею ми прийшли до ректора Національного університету «Львівська Політехніка», запропонували. Він підтримав і ми починали працювати у маленькій кімнатці в головному корпусі, але через 2–3 місяці було прийнято рішення почати реконструкцію цього будинку на вулиці Колесси, 2.
– Для кого працює Tech StartUp School?
– Основною аудиторією є, звісно ж, студенти. Ми намагаємося привити їм навики підприємництва, інноваційності і винахідництва.
Друга група – науковці. Хочемо показати, що наука може приносити кошти, якщо є можливість комерціалізувати і трансформувати наукові досягнення. І третій сегмент – споживачі та інвестори. Вони можуть прийти до нас і спробувати ті новинки, які уже є в наявності, а в нас їх – достатньо. Співпрацюємо з інвесторами, які шукають, куди вкласти гроші. І таких, як виявилося, є багато.
– У що готові інвестувати сьогодні?
– Найбільш ефективною є сфера ІТ. Це процес, який себе дуже швидко окуповує, не потребує значних капіталовкладень, за винятком галузі, де робляться продукти віртуальної або ж доданої реальності, де повинні бути потужні відеокарти, які, в свою чергу, – достатньо дорогі.
Другий сегмент – біотехнологічні стартапи.
І третій, який є притаманним для Львівської політехніки, – механічні стартапи.
– Які плани на майбутнє?
– Ми побачили, що нашим айтішникам і винахідникам не вистарчає підприємницьких навиків, особливо, коли вони переходять від стадії маленького компанії до середньої, з середньої до великої, тому зараз починаємо формувати програми МВА та короткострокові корпоративні курси.
Також хочемо запустити низку акселераційних програм спільно з різними компаніями, щоб вони нас підтримали у цьому прагненні змінювати та удосконалювати роботу в окремих галузях і щоб люди приходили і вже знали чітко, де і що потрібно виконати, і де мають надійти інвестиції, де їх шукати. Як зробити найпростіший прототип, бо з цим виникає найбільше проблем.
Робимо і краудфайдинговий майданчик Startera, де буде три типи проектів. Перший тип це – отримання коштів під комерційні стартами, другий – соціальні стартами, де буде оплата 0% за надані послуги. Це наша соціальна відповідальність, і третій – так звані аутстафингові проекти, тобто ті, які потребують людей з відповідними навичками для того, щоб реалізувати цей стартап.
– На які заходи Ви готові запросити бізнес у 2019 році?
– Маємо величезний проект з British Counсil, суть якого – залучити 500 підприємців, науковців, студентів віком до 35 років, тобто молодих людей, які володіють англійською мовою хоч б на рівні В1 з усієї країни, для навчання підприємництву та розвитку стратапів. Якщо вони не знають мови, то ми надамо можливість вивчити її.
Пізніше учасників проекту навчаємо, закріплюємо менторів. У кінці відбору представників 10 найкращих проектів плануємо відправити до Великобританії. Проект розраховано на 5 років.
Крім того, 23–25 травня 2019 року спільно з містом проводимо конференцію «Інноваційна весна». Це буде захід для науковців, а також виставка, мотивуючі історії від людей, які добилися успіху, презентація проектів.
– Молодь самостійно приходить до вас зі своїми ідеями?
– Так, приходять з різними ідеями. Приходять на конкурси, приходять із вимогою «мені потрібне фінансування».
Рідше приходять із проханням, що потрібне навчання. Частіше говорять: «Я бачив у вас львівських підприємців – Андрія Худо чи Тараса Кицмея, дайте мені телефон до них, я хочу з ним познайомитися, і хочу запропонувати їм геніальну ідею». Буває і таке.
– Що побажаєте українським підприємцям, студентам, колективу у Новому році?
– Перш за все – бути здоровими, а ще – брати ініціативу в свої руки, бути інноваційними, намагатися кожен на своєму місці змінювати країну та творити інновації.
