Нещодавно кафедру теоретичної та загальної електротехніки Інституту енергетики та систем керування очолила доцентка Оксана Гоголюк.
Нова очільниця кафедри – випускниця Франкового університету. Одразу ж після його завершення почала працювати інженером кафедри теоретичної та загальної електротехніки в Політехніці. Тут закінчила аспірантуру й докторантуру, захистила кандидатську й докторську дисертації. В інституті її добре знають як активну науковицю, тому коли постала потреба обирати завідувача кафедри, підтримали кандидатуру саме Оксани Гоголюк.
– Мені Політехніка близька ще з дитячих років, – каже моя співрозмовниця. – Батьки, політехніки, не раз водили мене до неї, тому з дитинства пам’ятаю архітектуру й актову залу в головному корпусі, музей історії Львівської політехніки. Саме від батьків маю зацікавлення до точних наук, що визначило мій вибір фаху.
На кафедрі я виросла як педагог і науковець, тому почуваюся впевнено: відчуваю підтримку й розуміння. Своїми порадами дуже допомагає колишній багаторічний завідувач кафедри професор Петро Стахів, за що йому вдячна. Спільно з колективом буду вдосконалюватися й адаптовуватися до сучасного інформаційного розмаїття. Оскільки працюємо переважно зі студентами технічних і нетехнічних спеціальностей перших двох курсів, то маємо впродовж цього часу подавати матеріал так, щоб вони захотіли вивчати електротехніку самостійно. Вміли застосувати здобуті знання на практиці, цікавилися науковими досягненнями та бачили університет, сповнений життя, динаміки, знали, що фах, який здобудуть тут, – престижний і перспективний.
– Що чекає колектив кафедри найближчим часом?
– Нині освіта України активно інтегрується з освітою європейською, тож і ми працюватимемо в цьому напрямі. Готуватимемо студентів до різних олімпіад, залучатимемо старшокурсників різних спеціальностей до наукової творчості, міжнародних наукових конференцій, пропонуватимемо участь у ґрантах, науковій діяльності кафедри. Зосередимося й на розвитку наукових досліджень у напрямі вдосконалення сучасних електротехнічних систем, зокрема у розробленні засобів для аналізу та проєктування складних електричних та неелектричних систем, ефективних підходів і методів обробки сигналів; застосуванні теорії електричних мереж, електромагнітного поля й обробленні сигналів до задач широкого профілю тощо. Популяризуватимемо в університеті фундаментальну електротехніку. Створюватимемо нові навчальні дисципліни та розширюватимемо царину викладання англійською мовою. На жаль, науковий поступ часто не зважає на фундаментальні засади готування кваліфікованих фахівців у галузі електротехніки, тому й час на викладання теоретичної електротехніки впродовж останніх років зменшується. Хотілося б ввести цю дисципліну, як світоглядну, у навчальні плани всіх спеціальностей інженерного спрямування. Плануємо також розширювати та поглиблювати міжнародну співпрацю. Маємо ще чимало планів освітнього та наукового характерів, про які говоритимемо пізніше.
– Початок навчального року, зазвичай, багатий на різні конференції. А як у Вас?
– Нині ми активно готуємося до ювілейної ХХ Міжнародної конференції з обчислювальних проблем електротехніки, яку організовуємо спільно з нашими закордонними колегами (вона відбулася 15–18 вересня у Славську і Львівській політехніці. – К.Г.). Розробляємо пропозиції на дальшу співпрацю з науковцями зарубіжних закладів, із якими маємо угоди.
Кафедра випускає англомовний журнал «Computational Problems of Electrical Engineering», тож маємо зробити все, щоб його рівень дозволив отримати індексування матеріалів SCOPUS. А це доволі великий пласт роботи. Тож зосередимося на навчальному процесі і журналі, бо це важливі показники освітньої та наукової діяльності кафедри.
– Кафедра, яку очолюєте, не випускова…
– Так, тому хочемо, щоб наша кафедра стала випусковою. Маємо намір ввести нові дисципліни, що стосуються використання інформатики в енергетиці. Оскільки в інституті розвиватимуть програму енергетики сталого розвитку, то хотіли б отримати цикл дисциплін, характерних для випускової кафедри. Фактично, ми цю роботу вже розпочали: нині затверджують нові спеціальності, формують навчальні плани. Гадаю, наші пропозиції теж врахують. Конкретної дати отримання цього статусу в нас нема. Підбираємо наразі дисципліни. Перший крок на цьому шляху – розроблення навчальних програм та дидактичних матеріалів до лекційних й лабораторних занять, далі потрібно забезпечити студентів методичною літературою, а потім мали б сертифікувати ці спеціальності. Це процес доволі тривалий.
