16 січня 2019 року на 79-му році життя відійшов у вічність відомий львівський науковець, колишній заступник проректора з наукової роботи й колишній очільник науково-дослідної частини Національного університету «Львівська політехніка» Борис Сергійович Рильніков.
Перестало битися серце талановитого вченого в галузі досліджень корозії металів і сплавів, знаного і шанованого фахівця з організації науково-дослідницького процесу, чуйного педагога, надійного товариша, скромної та щирої людини. Він був справжнім патріотом рідної Львівської політехніки, котрій самовіддано служив упродовж десятків років.
У 1963 році, закінчивши з відзнакою навчання і здобувши фах інженера-механіка, Борис Сергійович Рильніков розпочав свою багатогранну науково-педагогічну біографію у Львівській політехніці. Спочатку працює асистентом, старшим викладачем, а згодом доцентом кафедр фізики металів та матеріалознавства та прикладної фізики і наноматеріалознавства (до 2015 року).
Зоряним часом для нього стали 1970–1980-ті роки, коли він очолював науково-дослідну частину навчального закладу, потім працював заступником проректора з наукової роботи до 2004 року. Саме той період став знаковим та визначальним в розвитку всієї науково-дослідницької роботи у Львівській політехніці. Одним із найактивніших учасників її був Борис Рильніков.
У науковій спадщині вченого понад сто праць, під його керівництвом захищено низку кандидатських дисертацій, а в останні роки він долучався до написання історії рідної альма матер, спогадів про її видатних постатей.
Ректорат і вся академічна спільнота Національного університету «Львівська політехніка» поділяють скорботу й висловлюють глибоке співчуття родині та близьким нашого вірного й незабутнього побратима Бориса Сергійовича Рильнікова з приводу його передчасної кончини.
Світла пам’ять про покійного назавжди залишиться в наших серцях!
Ректорат і Вчена рада
Національного університету «Львівська політехніка»
