Практичні навички, як відомо, не лише закріплюють теоретичні знання, а й з часом роблять студентів впевненішими при зустрічі з працедавцями, а випускникам допомагають швидше ввійти у виробничий ритм. Про це добре пам’ятають в Інституті геодезії та роблять все, щоб їхні вихованці без проблем знаходили своє місце на ринку праці.
В освітніх програмах підготовки фахівців інституту практики займають надзвичайно велику частину: на бакалаврському рівні – із 240 кредитів освітньо-професійної програми – 18, на магістерському – із 90 – 9. В інституті готують спеціалістів з «Геодезії та землеустрою» (7 спеціалізацій) і «Наук про землю» (3 спеціалізації). Тут передусім дбають, щоб ті, хто не йтиме в науку, знаходили собі одразу роботу.
– Ми прислухаємося до пропозицій наших студентів з Києва, Горішніх Плавнів, Краматорська, Хмельницька, Ужгорода, Івано-Франківська, Львова та інших міст і сіл стосовно місць практики, – говорить декан магістратури, доцент кафедри фотограмметрії та геоінформатики Михайло Процик. – Завжди йдемо їм назустріч, але ретельно перевіряємо, чи відповідає нашим вимогам підприємство, яке вони обрали. Загалом ці клопоти беруть на себе кафедри, що мають угоди з багатьма геодезичними підприємствами, де магістри отримують добру практичну підготовку, адаптуються до виробничих геодезичних професій. Нині 10 відсотків із них поєднують навчання з роботою. Це позитив, тому створюємо для них індивідуальні графіки навчання.
По завершенню практик за темами магістерських кваліфікаційних робіт кафедральна комісія приймає звіти про їх проходження. Після ретельної перевірки (і при наявності матеріалів для написання магістерської кваліфікаційної роботи) кафедра формує тематику магістерських робіт. Цьогорічна практика завершилася 14 вересня, а вже від 16 вересня вчорашні практиканти розпочали працювати над магістерськими роботами. 40 відсотків із них – на замовлення виробництва. Багато тематик скеровано на інноваційні технології чи конкретні наукові дослідження, над якими працюють науковці кафедри, на реалізування проєктів із роздержавлення земель сільськогосподарського призначення, тим паче, що незабаром вступить у дію закон про ринок землі. Очевидно, що випускники Інституту геодезії мають знайти там свою нішу.
Представники підприємств, де магістри практикуються, активно долучаються до навчального процесу, підказують, що треба змінити в ньому. Тут до цих думок завжди прислухаються, разом із тим «відсіюють» ті спеціальності, яких нині ринок не потребує.
Михайло Теодорович знає про практику все чи майже все, адже відповідальний в інституті за практичну магістерську підготовку, є керівником їхніх кваліфікаційних робіт, часто спілкується з молоддю:
– Наші магістранти беруть участь у міжнародних проєктах, досліджують Земну поверхню, роблять дистанційний моніторинг рекреаційних, забруднених територій тощо. Чимало міжнародних проєктів стосуються, зокрема, транскордонного співробітництва у біосферних резерватах Розточчя, де студенти аналізують різні негативні явища. Найцікавіші дослідження використовуємо в монографіях, у статтях, виступах на конференціях. Так, магістрантка Ангеліна Борщ працює над тематикою, пов’язаною з морфометричним аналізом території Калуського району Івано-Франківської області, де розроблення кар’єрів спричиняє підтоплення земель, створюючи чимало надзвичайних і небезпечних ситуацій. Ангеліна народилася в Калуші, добре знає досліджувану територію. Під час практики вона зібрала достатньо матеріалу, тож нині на кафедрі працює із сучасним геоінформаційним забезпеченням і деякими дистанційними матеріалами високої роздільної здатності. Наукові доробки використає у своїй кваліфікаційній роботі. Сподіваюся, її магістерську роботу впровадять у виробництво.
– На ТзОВ «Тудор», де цьогоріч практикувалася, мене забезпечили необхідним обладнанням, матеріалами, потрібними для наукових досліджень, – розповідає магістрантка Ольга Балан. – Практика тривала шість тижнів. Працювала щодня. Мені було цікаво робити дослідження, бо це розширювало обсяг моїх знань. Дуже допомагали порадами працівники товариства. Я бачила свої результати, і це заохочувало мене до дальших досліджень. Нині доопрацьовую їх на кафедрі.
– Обираючи місця практик, найперше цікавимося, чи підприємство працює над виконанням сучасних робіт, чи використовує нові професійні прилади: супутникові навігаційні системи, безпілотні літальні апарати, сучасне програмне забезпечення, – підсумовує мій співрозмовник. – Плануємо з наступного навчального року ввести дуальну освіту з кількох дисциплін деяких спеціалізацій, практикувати виконання робіт на іншому (не такому, як на кафедрі) програмному забезпеченні. Це допоможе нам підготувати добрих фахівців, адже, хоч і є в нас сучасна матеріальна база, однак не все можемо придбати силами інституту. Нині маємо добрі бази практик, та на досягнутому не зупиняємося, адже що якіснішу практичну підготовку буде мати наш випускник, то кращим фахівцем стане.
