Ніч перед… А що спало вам на думку? Знаменита «Ніч перед Різдвом» Миколи Васильовича чи не менш відома «Ніч у музеї» Шона Леві? Ні, суворі студентські будні диктують зовсім інші реалії: «Ніч перед іспитом».
Напевне, ні для кого не секрет, що перед іспитом студенти поділяються умовно на три типи: перший – студент-відмінник, який у ніч перед іспитом лише освіжає в пам’яті вивчений заздалегідь матеріал. Другий – студент-халявщик: рідко відвідував лекції та частенько нехтував підготовкою до семінарських занять, а тепер намагається вивчити все в останню ніч. Третій, мабуть, найоригінальніший тип – студент-пофігіст. Такий тип студентів останньої ночі піде в «Малєвіч», оскільки живе за давнім принципом: «Як не наївся, то вже не налижешся».
Усі знають, що студенти – ще ті хитруни. Чого тільки вартий ритуал із виставлянням заліковки за вікно та радісним промовлянням: «Халява, прийди» чи ритуал із п’ятьма копійками… Що тільки не зроблять юні винахідники, аби отримати залік.
Та здебільшого життя студента – однозначно складна штука, потрібно добре розплановувати свій час, аби все встигати. Адже сучасного студента можна охарактеризувати як мультифункціональну особистість. Поєднувати роботу, навчання та індивідуальні справи – річ не легка, особливо в період сесії. Часто це призводить до виникнення проблем у житті спудея.
Зате скільки радості переповнює їх, коли бачать довгоочікуваний підпис у заліковій книзі, він навіть вартує тієї безсонної ночі перед іспитом.
Хто не готувався до сесії за одну ніч, не може називатися справжнім студентом. Де ловити халяву, як не забути вивчене і чи допомагають шпаргалки, розповіли студенти Львівської політехніки.
Ірина Шевчик, студентка другого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Не треба намагатися вивчити все за одну ніч»
Вважаю, що в ніч перед іспитом, якщо хочете отримати високі оцінки, треба добре виспатись, а не сидіти над підручниками до ранку. Одного разу так зробила, а результат – усе, що намагалася вивчити вночі, перемішалося в голові. Тож замість високої оцінки своїх старань змушена була перескладати іспит. Тому тепер нічого не відкладаю на останню ніч.
Ігор Медик, студент четвертого курсу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки:
«Кричу: халява, прийди!»
Старий, проте дієвий студентський метод: виходжу на балкон, кричу: «Халява, прийди!» і тричі махаю заліковкою. Оскільки я працюю, то на навчання часу майже не залишається, доводиться сподіватися лише на власний фарт та мінімальний запас знань, здобутих раніше.
Анна Зіганшина, студентка третього курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти:
«Визначаю свої слабкі місця»
У халяву я, звичайно, вірю, щоправда, тільки в тому разі, коли маю високий поточний бал і є впевненість у власних знаннях з предмета. За тиждень до іспиту перечитую всі конспекти, опрацьовую запитання білетів та виокремлюю питання, які вже вивчила й знаю, та ті, які потребують особливої уваги. У день екзамену зранку ще раз повторюю ввесь матеріал, особливу увагу приділяю проблемним для мене запитанням, виділеним заздалегідь.
Микола Мельник, студент першого курсу Інституту будівництва та інженерії довкілля:
«Пишу шпаргалки, щоб запам’ятати»
Перед іспитами завжди пишу шпаргалки, проте не для того, щоб списувати під час іспиту, а щоб вивчити все необхідне. У мене – механічна пам’ять, я запам’ятовую все, що пишу. Тому перед іспитом прописую всі теми, які необхідно вивчити чи повторити. Користуючись таким способом у школі, я не раз отримував хороші результати, навіть якщо до цього не знав той предмет. Просто в потрібний момент спрацьовувала механічна пам’ять, і я знав, що писати.
