Про глобальні економічні та екологічні проблеми сучасного світу, українських науковців, які у різні часи робили революційні прориви у світовій науці та про те, які виклики постали нині перед науковим світом, говорив у своїй лекції „Комплексне управління водними ресурсами та його роль у скороченні бідності“ американський науковець українського походження, тепер уже доктор Honoris Causa Львівської політехніки, Євген-Зенон Стахів.
Почесний гість розпочав своє знайомство з Політехнікою зі зустрічі з ректором нашого університету, професором Юрієм Бобалом та проректором із міжнародних зв’язків Олегом Матвійківим. У ході спілкування зачепили чимало цікавих питань, зокрема про зростання сучасної освіти в Україні та важливість для її дальшого розвитку створення відповідних лабораторій зі сучасним обладнанням. Саме це посприяло б розширенню можливостей для наукових досліджень та відповідному практичному рівню підготовки студентів. Хоча, як зазначив Євген Стахів, нині українська молодь на доволі високих щаблях за рівнем освіченості у світі. І не завжди для цього потрібне дороговартісне обладнання, іноді достатньо комп’ютера і розуму.
— Я — пластун-чорноморець. І дуже гордий, що нині стою у залі університету, де навчалося багато видатних пластунів, зокрема засновник куреня „Чорноморці“, провідник ОУН Роман Шухевич, — наголосив на початку своєї публічної лекції, послухати яку зібралося чимало студентів, Євген Стахів.
Акцентувавши на знаних українських науковцях, які стояли на порозі до отримання Нобелівської премії, серед яких — Пулюй, Вернадський, лектор перейшов до глобальної проблеми нищення екології. Передовсім наголосив на тому, що ми, українці, вже достатньо забруднили довкілля, тож тепер, коли наша економіка зростає, мусимо подбати про відновлення екології.
На думку вченого, добробут країни залежить від її водних та енергетичних ресурсів. У своїх дослідженнях він чітко окреслює цей взаємозв’язок: країни, які потерпають через постійні посухи, здебільшого належать до дуже бідних. Це стосується й відсутності електроенергетики. За приклад він навів ситуацію Африки: у тій частині, де немає електрики, нема індустрії, навіть рівень освіти значно нижчий.
— Сьогодні перед вченими постало значно більше викликів, аніж це було ще донедавна. Нині ми не можемо покладатися на дослідження, які провадилися ще півсотні років тому, бо зміна клімату вносить свої серйозні корективи. Коли, наприклад, будуємо водосховище в Афганістані, то мусимо знати, який буде клімат за 50 років, а дані дуже різняться. Саме від того, чи буде більше посух чи злив, залежить, яким будувати водосховище. Основна проблема сьогодні: як ухвалювати правильне рішення, — зазначив науковець. — Мусимо думати про сталий розвиток — екологію й зміни клімату. І спробувати передбачити, якою буде наша планета хоча б за п’ятдесят років.
Ще один виклик, який сьогодні є перед світом — втримати баланс між зменшенням бідності та сталим розвитком. Однією з підстав для досягнення сталого розвитку повинне бути інтегроване управління, зокрема й водними ресурсами.
— Бачу на прикладі різних країн, що для інвестицій у збереження довкілля і соціального зростання мусить передовсім відбутися зростання економічне. Є чотири стовпи для зменшення бідності. І серед них перший — економічне зростання. А вже потім зміцнення інституційної спроможності управління, тобто впровадження реформ, якісна медицина, освіта. Подолання бідності, голоду, якісна освіта — це все добрі цілі, але тут потрібний розвиток економіки. Без нього неможливо всього цього досягнути, — підкреслив Євген Стахів.
Важливо, на переконання почесного доктора Політехніки, зуміти передбачити, які напрями науки потрібно розвивати для майбутнього. Нині вже зрозуміло, що це мусить бути штучний інтелект, біотехнології, нанотехнології, матеріалознавство. Та це далеко не весь перелік, який необхідний.
Серед запитань, що особливо цікавили, було передовсім, чим загрожує глобальне потепління Україні.
— На мою думку, України нема у переліку країн, на які суттєво вплинуть зміни клімату. Так, він буде, але незначний: стане трохи посушливіше на Херсонщині. Та у вас є досить водосховищ. А нині, коли не даєте воду для Криму, можете використовувати її для зрошування ґрунтів у південних областях.
Щодо вирубки карпатських лісів і серйозної небезпеки забруднення, то науковець порадив передусім дотримуватися законів, а вони, на його переконання, доволі добрі за європейським рівнем. Також потрібно позбутися корупції. Тоді й зникне й ця проблема.
Серед озвучених питань одне стосувалося сучасного стану Чорного моря, зважаючи на те, що Крим окупований, а Росія доволі серйозно забруднює море.
— Так, це серйозна проблема. Та існує комісія зі зберігання Чорного моря, до якої входять Туреччина й Болгарія, які є членами НАТО. І ці країни мали б теж пильнувати ці порушення. Це не лише українська проблема, вона є міжнародного рівня. Український уряд мусить вимагати дотримання цього. Бо лише писати і говорити — замало. Бо буде, як із Мінськими угодами, які не є результативними. Інші країни повинні тиснути більше й шукати розв’язання цієї проблеми, — додав на завершення Євген Стахів.
