30 років тому в центрі Києва упродовж 16 днів (2–17 жовтня 1990 року) відбулися події, які увійшли в історію України як Революція на граніті.
За ініціативою Української студентської спілки та львівського Студентського братства відбулася низка широкомасштабних акцій громадянської непокори. Молоді люди оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі столиці на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності).
Ідея розпочати студентський протест у формі голодування народилася у Львові в лідера Студентського братства Маркіяна Іващишина, представника Львівського політехнічного інституту, – про це Радіо Свобода розповіли десятки учасників акції, з якими спілкувались. Хоча дехто з київських учасників протесту говорить про те, що це задум Української студентської спілки Києва. Серед організаторів протистояння також були студенти Львівської політехніки.
Головними вимогами Революції на граніті були:
- відмова від підписання союзного договору;
- проведення позачергових виборів парламенту на багатопартійній основі не пізніше від весни 1991 року;
- відставка голови уряду Віталія Масола, який виступав за поступові реформи;
- повернення українців строкової служби на територію України;
- проведення націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ.
15 жовтня відбувся багатотисячний мітинг біля Верховної Ради, протестувальники захопили, зокрема, червоний корпус Київського університету. 16 жовтня було утворено ще одне наметове містечко – біля будівлі парламенту. До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони.
Під тиском вулиці влада почала здавати позиції. Була створена погоджувальна комісія парламенту, яка провела переговори з лідерами протестувальників.
17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року», якою формально було прийнято умови протестувальників, щоправда, у пом’якшеному вигляді.
Революція на граніті перемогла – вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.
Сьогодні, через три десятиліття, львівські політехніки доєдналися до святкування 30-річчя Революції на граніті й вивісили на фасаді Університету банер.
