Говорити і писати про Національний університет «Львівська політехніка» можна безконечно довго і змістовно. Власне настільки, наскільки довгою та змістовною є історія цього навчального закладу – одного із символів Львова.
Щодо історії самого закладу, то достатньо буде нагадати, що Львівська політехніка – одна з найдавніших академічних технічних шкіл Європи. Історія виникнення цього навчального закладу почалася з заснування трикласної реальної школи у 1816 році. Через 20 років її статус виріс до рівня Реально-торгової академії. Після переведення з університету кафедри будівництва на її базі була створена Львівська технічна академія, одна з найстарших політехнік у Європі і перша в Україні. Відкриття Львівської політехніки, яка тоді називалася «Цісарсько-королівською Технічною академією», відбулося 4 листопада 1844 року.
У 1872-му австрійський уряд прийняв ухвалу про будівництво нового будинку для Технічної академії на місці колишніх садів графині Фредро. 12 квітня цього ж року львівський магістрат затвердив дозвіл на будівництво будинку академії. Проєкт будівлі в кінці 1872 року виконав найшанованіший і найвпливовіший львівський архітектор того часу Юліан Октавіан Захаревич. Будівельними ж роботами у 1873–1877 роках керував його син Альфред Захаревич, а безпосередньо здійснювали за державні кошти представники «Будівельного банку» – архітектори Зигмунт Кендзерський, Альфред Камєнобродський та А. Гауфф.
Будівництво було завершено 1 жовтня 1877 р. Академія отримала назву Політехнічної школи. В 1903–1905 роках бічні фасади будинку отримали асиметричне композиційне вирішення. Тоді з боку північного фасаду добудовано два ризаліти.
Далі читайте у матеріалі Головний корпус «Львівської політехніки». Велична форма великого змісту на краєзнавчо-туристичному порталі «Край».