Доцент кафедри екології та збалансованого природокористування Іван Тимчук лише рік очолює Наукове товариство університету. За цей час встиг попрацювати над підготовкою ґрантів «Найкращий молодий науковець», адже цей проєкт мав 2-річну паузу. Та після зміни нормативних документів цього року вдалося відновити конкурс. Визначили 10 переможців. І тепер оголосили новий конкурс – «Ґранти для Львівської політехніки». Працюють над тим, щоб збільшити комунікування з радами інших університетів. До того ж уже створено чимало осередків обласних рад молодих науковців. То чому б такий не створити і в нашій області?
– Робота у науковому товаристві – цікава й відповідальна, адже дозволяє здійснити свій вклад для розвитку науки, а науковцям, які починають свою кар’єру, – нагода пройти цікавий вишкіл, отримати перші наукові здобутки, – розповідає пан Тимчук.
– Як впливають теперішні карантинні обмеження на молодих науковців?
– Молоді науковці без проблем перейшли на дистанційний режим роботи. У таких умовах нам вдавалося організовувати онлайн-засідання. Проте живе спілкування – однозначно кращий формат роботи.
– Найчастіше до наукових заходів долучаються магістри чи аспіранти?
– Аспіранти, молоді науковці. На жаль, студентів менше. Але найактивніші є в Інституті хімії та хімічних технологій. Студенти-хіміки кілька років допомагають нам у будь-яких ініціативах. Гадаю, згодом вони будуть долучатися вже як аспіранти.
– Будь-який проєкт має практичну складову?
– Наразі роботу масових заходів ми призупинили. Через карантин змінили свій вид діяльності. А щоб науковцям зручніше було комунікувати між собою, ми створили базу фахівців різних галузей Політехніки. Наприклад, я в проєкті висвітлюю екологічну складову, однак для повного дослідження мені потрібен фахівець-геодезист. За допомогою одного кліку в цій базі можна знайти науковця будь-якого іншого спрямування. Така платформа набагато спрощує пошуки потрібного спеціаліста. Особливо це важливо молодим науковцям. У цю базу може зайти будь-хто з корпоративної пошти, переглянути список контактів та подати заявку до фахівця, який його цікавить.
– Скільки активних молодих науковців є в Політехніці?
– У Львівській політехніці чимало активних молодих науковців, проте точної статистики не маємо. За допомоги бази фахівців, про яку я говорив раніше, знатимемо точну кількість наших молодих науковців. Окрім цього, така база спростить пошуки потрібного фахівця для певних проєктів.
– Зацікавлення молоді до науки зростає чи спадає?
– Можна по-різному сказати, але здебільшого до науки йдуть ентузіасти своєї справи, яких це приваблює і цікавить. Основною демотивацією може бути неконкурентоспроможна оплата праці, особливо науковців-початківців.
– Чим на сьогодні можна мотивувати молодого науковця?
– Є багато шляхів. Насамперед це конкурси, ґранти, академічна мобільність, можливість міжнародної співпраці, різні програми менторства. А також матеріальне стимулювання наукових здобутків.
– А в яких університетських заходах бере участь наукове товариство вашого рідного інституту?
– Наймасштабнішою конференцією, в якій ми безпосередньо брали участь, став Міжнародний молодіжний науковий форум Litteris et Artibus. Його ініціював попередній голова товариства Олександр Березко. Він започаткував це ще тоді, коли сам був студентом. Це мультидисциплінарний захід, у якому діє 9 секцій, серед яких – комп’ютерні науки, геодезія, біотехнологія, екологія та сталий розвиток. Ми були в секції біотехнології, екології та сталого розвитку. Це окрема постерна секція, що перевіряє якість матеріалу, правильність тез та врахування всіх вимог до документації. Також перевіряємо, щоб кожна стаття мала дві рецензії. Залежно від думки рецензента, статтю буде або додано до збірника, або відхилено. Перед конференцією ми організовуємо постерну сесію, щоб обговорити докладніше всі питання, що цікавлять учасників. Ця конференція популярна на міжнародному рівні, адже сюди з’їжджаються чимало закордонних гостей та навіть президент Євродоку. Цей захід через свою цікавість та корисність збирає великі зали, тому цього року святкуватиме свій десятий ювілей. Останніми роками ми перекваліфіковуємо пленарні засідання під платформу «Відкритої науки» в Україні. Олександр Березко виграв проєкт Erasmus+optima, спрямований на популяризацію «Відкритої науки». На жаль, цього року через карантин форум довелося перенести на травень наступного. Ймовірно, захід організуємо очно.
– До яких співпраць поза університетом Вам, як очільникові молодих науковців, вдавалося долучатися впродовж цього часу?
– До щорічних міжнародних конференцій. Ми були на такій конференції у Польщі, зокрема в Люблінській політехніці. Наступного року плануємо з цим університетом спільну конференцію на тему очищення води. Наразі співпрацюємо з Радою молодих вчених при МОН. Саме вони організували перший форум рад молодих вчених.
– Яка Ваша роль як керівника Наукового товариства?
– Всі рішення ухвалюємо колективно, найважливіші питання обговорюємо спільно на засіданнях. Моє завдання як керівника – організувати роботу й створити умови для її виконання, підтримати нові ініціативи для розвитку наукового товариства.
