Випускники та студенти Львівської політехніки – це ціла плеяда особистостей, які реалізували себе у різних сферах. Саме до таких і належить художник, графік, ілюстратор, скульптор Володимир Баляс, день народження якого припадає на кінець серпня.
Майбутній митець народився 29 серпня 1906 року в місті Рогатині у сім’ї кравця Олексія Баляса та його дружини Анастасії Круглої. У 1927 році завершив навчання у Рогатинській гімназії, після чого навчався на Загальному відділі Львівської політехніки. Загальний відділ призначався для підготовки вчителів технічних, середніх, загальноосвітніх шкіл і вчительських семінарів та складався на той час із п’яти груп: математичної, фізичної, нарисної геометрії, хімічної та рисункової.
Впродовж 1932–37 рр. В. Баляс вивчав графіку у Варшавській академії мистецтв. У 1936 році він вперше експонував свої роботи у Львові – брав участь у виставці «Мистці – другові мистців», організованій Асоціацією незалежних українських мистців (А.Н.У.М) у честь митрополита Андрея Шептицького. З 1939-го до 1944 року Володимир Баляс працював у Державному інституті пластичного мистецтва у Львові, а також у Львівській промислово-мистецькій школі, де викладав проєктування кольорової ужиткової графіки. Також у цей час він виконував художнє оформлення палітурок українських книг.
Наприкінці Другої світової війни В. Баляс змушений був покинути Україну й виїхав до Німеччини. Саме через такі факти біографії ім’я митця за радянських часів було викреслене з історії мистецтва і не згадувалося. Опинившись в англійській зоні окупації (табір імені Лисенка біля Ганноверу), Володимир Баляс вів мистецьку школу з декоратором І. Кубарським, брав участь у виставці 1947 року, яка проходила в Німецькому національному музеї Мюнхена.
У тому ж році митець переїхав до Канади. Як безконкурентний майстер оформив низку українських видань. Працюючи для фірми «Ітон», виготовив велетенське панно, яке було відзначене на виставці у Торонто. Серед новаторства – вперше почав виконувати паперову скульптуру. Використовуючи картон, папір та цемент, створив низку динамічних експресивних робіт, зокрема «Весна», «Балерина».
Також у співпраці з іншими художниками виконував розписи українських церков. Так, впродовж 1952–1953 рр. розмальовував з І. Кубарським та М. Дмитренком Собор Св. Володимира в Торонто. Також митці виконали для цього собору іконостас, розроблений архітектором Г. Кодаком. Більшість композицій розпису катедри були виконані у стилі козацького бароко.
У липні 1954 року В. Баляс серед майже 300 інших митців, вихідців з України, брав участь у Першій зустрічі українських митців Америки й Канади з громадою у Торонто.
Після дев’ятирічного проживання в Канаді у 1956 році В. Баляс переїжджає у США. Значним досягненням митця в галузі сакрального мистецтва є іконостас та запрестольна ікона в українській католицькій церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Лос-Анджелесі, які він виконав у 1957–1958 рр. У США Володимир Баляс був членом Інституту мистецтва Сан-Дієго та Нью-Йоркської Асоціації українських митців.
Помер Володимир Баляс у квітні 1980 року в Сан-Дієго.
Твори митця зберігаються в колекціях Бібліотеки Конгресу США у Вашингтоні, Музею мистецтв Голівуду, Канадської української мистецької фундації у Торонто та Українського музею в Нью-Йорку. Одна з найбільших колекцій в Україні перебуває у Рогатині, зокрема твори Володимира Баляса експонуються в Рогатинському художньо-краєзнавчому музеї.
Отже, незважаючи на нелегкі історичні обставини, Володимиру Балясу вдалося реалізувати свій талант та активно працювати спершу у міжвоєнному та окупованому Львові – далі у Канаді та США. Митець, однією з альма-матер якого була Львівська політехніка, по праву заслуговує бути знаним серед інших видатних випускників та студентів цього навчального закладу.
