Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Медичні міфи та рецепти здоров’я в епоху COVID-19: консультує науковець Львівської політехніки

12 листопада 2020, 09:02
За матеріалами сайту GreenPost

Від початку пандемії, пов’язаної з Covid-19 світ облетіло чимало фейків про вплив вірусу на здоров’я та методи лікування. Експерти наввипередки пропонували ліки проти недуги, люди кидалися їх купувати, а потім виявлялось, що вони не діють, звучало кілька версій про походження вірусу, навіть що його вивели з пробірки та запустили, як біологічну зброю, досі є тривають дискусії, чи безпечний вірус для дітей та чи можна продовжувати навчання в школах, а найменших приймати до дитсадків. Значна кількість фейків про Covid-19 вийшла з наукового середовища, розповів доцент кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка», координатор Міжнародної платформи психічного здоров’я, к.п.н. Віктор Вус. В епоху Covid-19 він проводив дослідження, які стосувалися фобій через пандемію та міфів про здоров’я.

«До коронавірусу якщо результати дослідження про медицину друкувались у міжнародному науковому виданні, можна було майже на 100% бути певним у їх достовірності. Тепер ситуація змінилася. Були ситуації, коли авторитетні журнали публікували статті про Сovid-19, потім відсилали їх назад, ніхто толком нічого не знав про хворобу, але ж від них медіа уже поширили знання на увесь світ. Так почали з’являтися наукові фейки. І їх чимало…», – каже Віктор Вус.

– Як розпізнати серед інформацію про Covid-19 фейки серед правдивої інформації, якою варто послуговуватись?

– Ситуація з Covid-19 повстала, як у фільмі Блокбастер. До цієї весни науковці думали, як буде розвиватися наука, вибирали різні напрямки, і раптом вилітає цей коронавірус, міняє всі карти. Тепер навіть у наукових журналах з гарною репутацією зустрічається неперевірена інформація. Найбільш розповсюджений фейк про ефективність редмесивіру проти вірусу та гідроксихлориду, яким лікують малярію і начебто можна лікувати Covid-19. Цей фейк надрукували у журналі The Lancet. Потім публікацію про це відкликали, а з часом наче знову опублікували. Навіть ВООЗ кілька разів змінювала свою думку треба чи не треба запроваджувати карантин, носити маски, до них є купа звинувачень. Також Світовий банк робив купу економічних прогнозів, але вони не справдилися. Один нобелевський лауреат написа: «Я кажу відкрито, що коронавірус це штучно створений вірус». Та додав, що відмовиться від нобелівської премії, якщо буде доведено, що це вірус природній. Але, схоже, і це фейк. Були різні прогнози, коли настане друга хвиля пандемії, але і вони змінювалися.

– Ви особисто брали участь у дослідженнях та готуєтесь друкувати їх результати у наукових журналах, які відомості про Covid-19 вивчали?

– Я разом із голландськими та німецькими партнерами влітку проводив дослідження про вплив Covid-19 та всіх обмежень на світогляд студентів. Вивчали тривало та виважено, ще досі обробляємо результати. У нас була міжнародна наукова група, яка працювала в Україні, Греції, Італії, Німеччині, Фінляндії та Голландії. Під час експерименту побачили, що молоді люди майже однаково реагують на ці ситуації. Але, цікаво, що українські студенти менше скаржилися на проблеми психічного здоров’я під час поширення Covid-19, ніж студенти з інших країн. Закордоном казали, що пандемія для них була стресом, у них не було толерантності до ситуації невизначеності, мали інтолерантність. А от наші студенти були більш призвичаєними до такої події.

– Пандемія вплинула на спосіб проведення вашого дослідження?

– Існує правило, що для проведення наукового медичного дослідження кожен учасник має надати письмову згоду. Також збір матеріалів має бути у паперовому вигляді. Так як ми працювали в період карантину, зробили виключення, усі опитування проводили онлайн та вважалось, що кожен учасник, який бере на кожному з етапів участь у дослідженні надає таким чином згоду на обробку його даних. Про результати досліджень говоримо як про такі, що відповідатимуть дійсності.

– Виходить, втеча від інформації ще не означає здоровіше мислити та краще про себе дбати… Як же тоді розпізнати медичний міф серед корисних порад?

– Досліджуйте, аналізуючи іноземні та українські публікації вчених, робіть співставлення відомостей. Ми під час дослідження не давали людям готових заготовок, це така західна методика. Давали можливість учасникам експерименту самостійно думати та робити правильні висновки про те, що корисно, а що ні для їхнього здоров’я. Це вже випробувана практика, як вони кажуть mindfulness (коли людині дозволяють пережити певну пригоду чи процес та зробити власні висновки) Якщо говорити про проблему з Covid-19, варто брати до уваги, що в Україні психологічних, статистичних та соціальних досліджень проводиться дуже багато, а перед науковцями ставиться вимога щось надрукувати. От вони і друкують «щось». Але довіряти складно, тому що є різні підходи до проведення. Тому підсумую словами Шевченка, що «чужого навчайтесь, але і свого не цурайтесь». Вивчайте закордонні дослідження, але читайте і наші, думайте, бо ваше здоров’я – то ваша персональна відповідальність.
 

Повний текст матеріалу – на сайті GreenPost.