У Стратегічному плані розвитку університету один із важливих напрямів роботи стосується залучення талановитої молоді, вмотивованої до навчання. Для цього передбачені формування відкритого освітнього середовища та інтеграція у міжнародний простір.
― Нашими завданнями є збільшення кількості іноземних здобувачів вищої освіти та розвиток академічної мобільності студентів, аспірантів і викладачів. Тож найперше ми повинні створити сприятливе середовище для розвитку співпраці, можливості для реалізування особистісних планів і проєктів у межах університету, подбати, щоб саме в Політехніці було комфортно здійснювати міжнародну діяльність, ― каже проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Львівської політехніки Наталія Чухрай.
Вже зараз наш університет має підписані угоди, які передбачають здобуття освіти за подвійними дипломами у Франції, Англії, Німеччині, Польщі.
― Сподіваємося, що невдовзі вдасться змінити тенденції і не лише наші студенти їхатимуть за кордон для навчання за програмою подвійних дипломів, а й до нас приїжджатимуть вчитися за такими ж програмами іноземці. Це була б позитивна зміна вектору в діяльності Політехніки. Зрештою, ще взимку ми планували, що з нового навчального року на освітній програмі «Штучний інтелект» навчатиметься десяток студентів із Німеччини. Та, на жаль, карантинні обмеження змусили скорегувати ці плани, ― каже Наталія Іванівна. ― Зараз ми формуємо нові напрями співпраці, зокрема орієнтуємося на співробітництво з Італією, Китаєм, маємо угоду про обмін студентами з японським університетом. У нас вже кілька років діє Українсько-японський центр і понад сотня політехніків вивчають факультативно японську мову. Маємо домовленість, що двоє студентів, які найкраще складуть іспит, зможуть на рік поїхати на навчання в Японію, а натомість до нас приїде студент звідти.
Масштабна праця відбувається також над збільшенням кількості англомовних програм та предметів, що забезпечить зростання зацікавлення студентів-іноземців до Львівської політехніки. Зокрема, передбачено створення мультидисциплінарних програм, які об’єднуватимуть кілька напрямів. Адже, як підкреслила проректорка, ринок праці потребує фахівців, які мають знання і навички з різних напрямів.
Активно починає працювати Центр китайсько-української співпраці, який працює над підписанням угод із китайськими коледжами за галузями знань «транспорт», «механічна інженерія», «управління та адміністрування». Тут передбачене навчання за програмою 2+2: студенти два роки навчаються в своїх закладах вищої освіти у КНР, а два роки — в Політехніці за інтегрованими програмами і отримують диплом бакалавра. Для іноземних студентів розробляють низку освітніх проєктів, зокрема у сфері ІТ, для поглиблення знань та підвищення кваліфікацій. Схожа співпраця запланована з коледжами Канади.
― Ще один напрям, який розвиваємо ― міжнародні освітні та наукові проєкти, на що спрямована діяльність «Проєктного офісу». Політехніки можуть отримати фахову консультацію та інформацію щодо написання та реалізації проєктів. Для підвищення якості організаційних аспектів міжнародної співпраці Центр міжнародної освіти реалізує міжнародний проєкт Німецької служби академічних обмінів DAAD THEA «Впровадження європейського досвіду в діяльність міжнародного офісу», Наразі працюємо в напрямі діджиталізації документообігу, ― пояснила проректорка.
Навіть період карантину став часом для розвитку нової співпраці, в тому числі й в онлайновому форматі.
― За кілька місяців, за ініціативи Центру італійсько-українського співробітництва, напрацювали нові напрями академічної співпраці, зокрема, в сфері архітектури й дизайну, кібербезпеки та ІТ-технологій, економіки та менеджменту. Є багато країн і установ, зацікавлених у наших студентах, вони готові забезпечувати практику. До прикладу, завдяки проєктам, напрацьованим у межах діяльності Німецько-українського освітнього центру, наші студенти проходили стажування в Німеччині, ― додала Наталія Чухрай. ― Визначально, що Львівська політехніка в Україні є провідною за напрямами академічної мобільності та міжнародних зв’язків. Це дійсно наша сильна сторона. Варто наголосити, що у рейтингу Топ-100 за рівнем академічної мобільності наш університет посідає друге місце після Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Львівського національного університету ім. І. Франка. Ми маємо всі передумови для першості в цьому рейтингу, та, на жаль, не всі інститути достатньо активні, хоча піврічні показники демонструють сплеск проєктної активності, а відтак і здобуті результати. Зокрема, у липні отримали інформацію щодо здобуття перемоги у конкурсі Erasmus+ за проєктом KA2 — «Відкриті практики, прозорість та доброчесність для сучасної вищої школи» (2021-2024). Знаково, що Львівська політехніка виступає у ролі координатора цього проєкту (керівники — професор Павло Жежнич та доцент Олександр Березко, ІГСН). Бюджет проєкту — понад 900 000 євро.
Працівники Львівської політехніки долучаються також до розв’язання проблем із пандемією COVID-19. Працівники кафедри систем штучного інтелекту ІКНІ спільно з Департаментом охорони здоров’я Львівської області та Львівським національним медичним університетом ім. Д. Галицького стали переможцями європейського конкурсу та реалізовують проєкт Stop COVID-19.
Плідною є співпраця і з Асоціацією університетів Франкофонії, яка навесні позачергово провела конкурс проєктів, спрямованих проти COVID-19. Кафедра електронних обчислювальних машин ІКТА виграла цей проєкт та вже реалізує його спільно з Львівським регіональним фтизіо-пульмонологічним клінічним лікувально-діагностичним центром.
Наталія Іванівна переконана, що Львівська політехніка має передумови для розширення кількість векторів співпраці й стосовно стажування викладачів для переймання кращого закордонного досвіду.
— Їдучи за кордон на навчання чи стажування, наші викладачі повинні бути амбасадорами нових змін, носіями свіжих прогресивних ідей. Адже це не науковий туризм, а здобуття досвіду. Повертаючись сюди, вони мають втілювати нові знання в наших реаліях, пояснювати, як це працює, що необхідне для змін, — наголосила Наталія Іванівна. — Також важливий напрям ― Програма «Візит професорів», за якою на сьогодні вже понад 40 професорів Львівської політехніки ведуть навчання у закордонних закладах вищої освіти. У нас викладало четверо іноземних професорів. Тож зараз напрацьовуємо регламент, щоб, за прикладом країн ЄС, дистанційно оформляти таку співпрацю, даючи можливість професорам читати дисципліни онлайн і приїжджати сюди вже на час сесії. Такий академічний обмін покращить якість освіти та підвищить міжнародний рейтинг Львівської політехніки.
