День філолога — професійне свято мовознавців, яке відзначають 25 травня. Усіх їх єднає любов до слова. Про діяльність кафедри української мови Львівської політехніки, а також про наукові здобутки та плани на майбутнє розповідає її завідувачка, кандидатка філологічних наук, доцентка, мовознавиця, авторка численних книжок і монографій Зоряна Куньч.
«Після закінчення університету імені Івана Франка доля привела мене до Львівської політехніки. Кафедру української мови тоді щойно заснували. Спершу я працювала старшою лаборанткою. За кілька років перейшла на посаду викладачки, потім — старшої викладачки. Після захисту дисертації на тему «Становлення і розвиток української риторичної термінології» в Інституті української мови НАН України працювала доценткою. Також тривалий час була заступницею директора Інституту гуманітарних та соціальних наук. Три роки тому мене обрали завідувачкою кафедри української мови Львівської політехніки», — каже Зоряна Куньч.
— Розкажіть, будь ласка, про розвиток кафедри. Чого вдалося досягти?
— Цьогоріч ми відсвяткували своє 30-річчя. Коли підбивали підсумки роботи, то впевнилися, що не так уже й мало вдалося зробити. На нашій кафедрі вперше серед технічних вишів стали викладати для студентів першого курсу дисципліну, яка тоді називалася «Практична стилістика української мови». Згодом цю ідею підхопили в інших навчальних закладах, і дисципліна трансформувалася в «Ділову українську мову», а тепер вона називається «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Також наша кафедра першою стала викладати риторику та видала цілісний підручник із цієї дисципліни, за яким працюють у багатьох навчальних закладах країни. З ініціативи Ірини Фаріон у середині 1990-х років ми разом з Інститутом архітектури започаткували виставку плаката на мовну тематику. Ще один культурно-освітній проєкт професорки І. Фаріон «Від книги до мети» діє від 2011 року. Щоправда, через карантин його роботу тимчасово зупинили.
— З якими труднощами вам довелося зіткнутися?
— Робота філолога в технічному виші досить специфічна. Тут доволі багато спеціальностей, які далекі від гуманітарної складової. Першокурсники, приходячи до Львівської політехніки, думають, що предмету «Українська мова» не буде. Але вони мають велике бажання вдосконалювати свої знання. Нам цікаво працювати з ними. Ми організовуємо багато цікавих заходів, ходимо до театру, відвідуємо музеї. Так ми вчимо молодь любити українську мову та слово. Можливо, дата народження нашої кафедри справді знакова. Наказ про її заснування був підписаний 26 грудня 1989 року. Тобто на другий день католицького Різдва. Я завжди кажу: ми народилися в такий час, що мусимо бути успішними. Цьому насамперед сприяє те, що в нашому колективі зібралися професіонали, які своєю кропіткою працею постійно дбають про мовну грамотність та культуру мовлення.
— У вашому науковому доробку понад 160 праць. Що вас мотивувало?
— У кожну справу, яку ти робиш, обов’язково вкладаєш частинку душі. Якщо говорити про найоб’ємнішу працю, якій я присвятила найбільше часу, то це «Універсальний словник української мови». В ньому зібрано понад 100 тисяч слів. Це одноосібна робота, яку я виконувала на пошану своєї наукової керівниці, професорки Інституту української мови НАН України Любові Пустовіт.
— Яким ви бачите подальший розвиток кафедри?
— Найперше б хотілося, щоб у нашому колективі завжди панував позитивний настрій. Ми маємо багато різних традицій, яких усі дотримуємося. Сподіваємося, що й надалі будемо підкорювати нові вершини. Найперше завдання нашої кафедри — дбати про чистоту мови. Її краса у природності. І це потрібно берегти та плекати.
— Які досягнення ваших студентів є найвагомішими?
— Безумовно, наші вихованці мають багато професійних здобутків. Це публікації не лише у збірниках наукових конференцій, а й у фахових виданнях. Тішить, що студенти здобувають перемоги в конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика, а також у конкурсі імені Тараса Шевченка. Таких переможців у нас четверо. Також нещодавно наша студентка, Соломія Капаціла, здобула диплом III ступеня у фінальному етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
— Які події, пов’язані з Політехнікою, для вас найбільш пам’ятні?
— Зважаючи на те, що надворі травень, згадую Наукові фестини. Ми завжди влаштовували спеціальні заходи: студенти брали інтерв’ю в гостей, проводили опитування. Пригадую Шевченківські дні. Щороку ми організовуємо читання та різноманітні камерні заходи.
— Які поради можете дати тим, хто хоче пов’язати своє життя з філологією?
— Основна порада — та, яку колись сформулював наш славетний Григорій Сковорода. Він сказав, що людина щаслива тоді, коли вона робить діло, яке їй до душі. Також треба ділитися своїми знаннями з іншими. Коли ви бачите результати своєї праці, тоді й сама праця даруватиме вам радість. Слово має магічну силу. І кожна людина зацікавлена в тому, щоб уміти гарно та правильно розмовляти. Саме це є запорукою успіху. Тож філолог — це людина, яка може допомогти іншим досягти фахового успіху.
— Як кафедра буде відзначати День філолога цьогоріч?
— Ми святкуватимемо День філолога разом з нашими студентами. Будемо проводити дистанційні заняття. Спеціальних заходів ми не організовуємо. Однак у Facebook плануємо якесь цікаве починання, щоб кожен зміг долучитися до святкування.
