Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки розповідає про «поета формул» – Мирона Онуфрійовича Зарицького (1889–1961) – одного із фундаторів української математичної науки на західноукраїнських землях.
У 1907 р. Мирон Зарицький вступає до Віденського університету, де студіює природознавство та філософію, але через брак коштів він не зміг продовжити навчання у Відні, і наступного року вступив до Львівського університету (1908–1912).
З 1925 р. працював у польській, а згодом – в українській Академічній гімназії. Під час викладання у гімназії Мирон Зарицький активно вів наукову роботу, і у 1927 р. його обрали дійсним членом Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка. У Львові він співпрацював з математиками Гуґо Штейнгаузом, Стефаном Банахом та іншими провідними математиками того часу.
Деякий час життя вченого було пов’язано і з Львівською політехнікою. В 1942–1944 рр. Мирон Зарицький читав лекції з вищої математики на технічних курсах, які були організовані на базі Львівської політехніки. Згодом роботу в університеті поєднував з читанням лекцій у Львівському політехнічному інституті (1944–1946) та новоствореному Ужгородському університеті (1950–1955).
Вчений досліджував теорію множин з алгеброю логіки, займався теорією вимірних перетворень множин. Наука для Мирона Зарицького була потребою і насолодою, працею і відпочинком, як він сам часто говорив.
Математика була не єдиним захопленням Мирона Зарицького. Він вільно володів декількома мовами, писав наукові статті англійською, французькою, італійською та іспанськими мовами. Був обізнаний у природничих науках, цікавився літературою, захоплювався поезією...