Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Поєднувати спорт і освіту: історія відомого львівського футболіста, випускника Політехніки

17 серпня 2020, 17:11
Юра Мартинович, Центр комунікацій Лвівської політехніки

Щоб стати успішним спортсменом, потрібно мати не лише розвинені м’язи, але й, як то кажуть, голову на плечах. Тобто поєднувати фізичні дані з розвитком свого інтелекту. Відомий футболіст і тренер Роман Михайлович Покора, який ще у далекому 1969 році разом із ФК «Карпати» вигравав кубок СРСР — яскравий тому приклад.

Незважаючи на поважний вік, Роман Михайлович знайшов час, щоб поговорити про далекі часи, коли ще був студентом Політехніки та зіркою львівського футболу.

1966 рік був для 18-річного Романа Покори особливо пам’ятним із двох причин: по-перше, він став гравцем ФК «Карпати», а по-друге, поступив у Львівську політехніку.

«Я поступив на кафедру «Економіки та організації машинобудування та приладобудування». Як зараз пам’ятаю, завідувачем кафедри був Сидоров. Вибрав ту кафедру, бо тоді було модно навчатися у технічних вузах. Взагалі-то я хотів на фізкультурний йти, але мій батько наполіг, що варто здобути технічну освіту», — розповідає Роман Михайлович.

Враховуючи, що Роман Михайлович у той час вже почав виступати у першій команді ФК «Карпати», він навчався у Політехніці на заочній формі навчання.

«Не багато пам’ятаю про навчання у Політехніці, бо більшість часу займався футболом. Та, безперечно, здобуті знання були важливими для загального розвитку. Пам’ятаю, що мав певні поблажки, бо могли бути екзамени у той день, коли гра, тому міг складати екзамени наступного дня. Ще пригадую, що в 60-ті роки футбольна команда Політехніки завжди достойно грала на першості міста серед університетів була однією з кращих», — згадує Роман Михайлович.

Випускник Політехніки також пригадує, що закохався у футбол практично з першого дня, коли побачив м’яч і почав бігати на стадіон після школи, щоб грати з хлопцями цю гру.

«Велику роль у тому, що я став футболістом, зіграв Богдан Дмитрович Маркевич, батько Мирона Маркевича. Він, можна сказати, виховав нас у Винниках, зробив із нас справжніх футболістів. У ті часи футбол починався не через гаманець, а через серце. Ми віддавалися на повну, тому й стали гравцями «Карпат». Я вам скажу, щоб бути успішним футболістом у першу чергу треба мати думку в голові. Бо інакше, скільки не ганяй того м’яча, а нічого не буде! Щоб мати ту думку, то треба мати освіту, здобувати знання. Дурень ні в одній справі нічого не доб’ється. У футболі те саме. У «Карпатах» ми були справжньою командою, мали «карпатський дух», розуміли одне одного з півслова», — говорить Роман Михайлович.

Роман Михайлович Покора завершив свою футбольну кар’єру у 33 роки і за ті десять років, які провів у ФК «Карпати», назавжди вписав своє ім’я в історію львівську футболу. Чоловік зізнається, що давно вже не грав у футбол, бо вже здоров’я не дозволяє, але досі любить ходити на стадіон та уважно стежить за розвитком українського футболу.