Яна Шимборська ― випускниця кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Львівської політехніки. Дівчина стала однією з переможців конкурсу «До вершин з Roshen», що відбувався цьогоріч від січня по лютий. Незважаючи на свій юний вік, Яна має чималий науковий досвід.
Особливе ставлення до хімії сформувалося ще в шкільні роки. У старших класах майбутня студентка Політехніки вже чітко знала, що своє життя пов’яже саме з цією наукою.
― Мені подобається вчитися чогось нового кожного дня. Наука ― це цікаво, перспективно і головне ― з користю для людей, тварин і нашої планети. Крім цього, у світі ще стільки всього нового й недослідженого! Вважаю, що люди несправедливо ставляться до хімії, як до нудної й нецікавої науки. На мою думку, це одна з найбільш творчих галузей, де легко можна поєднати знання та фантазію. Навчання в університеті ― це, звісно, цікаво, але наукова студентська робота ― щось зовсім інше. Тут ти відчуваєш себе «маленьким» науковцем, який стоїть за крок від геніального відкриття. У кінці першого курсу я почала займатися в лабораторії під керівництвом професора Володимира Дончака. Викладачі завжди шукають молодих, перспективних і творчих студентів, а студенти потребують освічених наукових керівників. Завдяки цій людині я навчилася основ роботи у лабораторії, збору, обробки та аналізу інформації, вперше спробувала свої сили на конференціях та наукових конкурсах. Змінюючи тематику досліджень, вирішила змінити наукового керівника на професора Юрія Стецишина. Так і працюю над температурочутливими полімерними нанощітками вже три роки, ― розповідає випускниця.
Науковий доробок Яни ― чималий, упродовж п’яти років вона встигла взяти участь у чотирьох дослідженнях, останнє з яких є проривом у галузі штучного запліднення тварин.
Спочатку студентка працювала над одержанням нових амфіфільних поверхнево-активних сполук як засобів для доставки ліків:
― Актуальною проблемою сучасної фармакології є створення нанорозмірних засобів доставки гідрофобних препаратів у патологічні клітини. Сьогодні для розв’язання цієї проблеми використовуються амфіфільні полімери, які можуть солюбілізувати певну кількість лікарської субстанції і захищати її від швидкої фільтрації в нирках і руйнування ферментами, тим самим підвищуючи час перебування в організмі людини.
За словами Яни, радикальним розв’язанням проблеми «полімерного сміття» є створення і освоєння широкої гами полімерів, здатних за відповідних умов розкладатися на нешкідливі для природи компоненти. Тож друге дослідження стосувалося модифікації наповнювачів для створення полімерних композиційних матеріалів на основі природних полісахаридів.
Температурочутливі полімерні нанощітки зі самоактивуючими антибактеріальними властивостями ― третя робота студентки. Йдеться про розроблення ефективних антибактеріальних матеріалів, з метою створення бар’єру і запобігання передачі бактеріальних інфекцій від патогенних агентів до людей.
Останнє дослідження ― температурочутливі полімерні нанощітки для біометричного застосування:
― За останні роки температурочутливі поверхні та покриття знайшли широке застосування для біомедичних цілей. Полімерні нанорозмірні матеріали із заданими механічними й поверхневими властивостями використовуються як м’які підкладки для росту деяких типів клітин, які потенційно можуть використовуватися in vivo як імплантати. Крім цього, було показано, що вони є абсолютно нецитотоксичними в in vitro-тестах з використанням людських клітин. Наукова група Львівської політехніки, до складу якої я увійшла, спільно з фахівцями Інституту біології тварини НААН та Ягеллонського університету виростила три типи прищеплених щіткових покриттів і дослідила їх склад, товщину та морфологію. Ми з’ясували, що хімічна природа поверхні полімеру відіграє вирішальну роль у рості та розвитку клітин гранульозного шару з фолікулів яєчників корів. Це відкриває нові горизонти для підвищення ефективності штучного запліднення.
Яна вже має свій улюблений науковий напрям:
― Наразі мене найбільше цікавлять «розумні» полімерні температурочутливі покриття для біомедичного застосування, а саме ― клітинної інженерії. Вони дозволять спростити, пришвидшити та здешевити процес регенерації або заміни пошкодженої чи хворої тканини, а також ― створення замінників органів за широкого спектра медичних захворювань.
Як ми вже зазначали, Яна Шимборська ― одна зі стипендіаток конкурсу «До вершин із Roshen». Учасників оцінювали за поточним рейтингом успішності та науковими досягненнями, найкращим призначили стипендії. Отримані кошти випускниця спрямує на саморозвиток, заощадження, подарунки рідним, волонтерство. Також планувала подорожувати, але, з відомих усім причин, цю ідею наразі довелося відкласти.
Окрім хімії, дівчина має й інші зацікавлення, зокрема обожнює тварин. Яна часто відвідує та допомагає собачим притулкам ЛКП «Лев» і «Милосердя». Каже, що їм завжди необхідна фінансова підтримка та «вільні руки». Уже 5 років має собаку ― колишнього безхатька. Свого часу також була волонтером громадського об’єднання «Самопоміч» ― допомагала літнім та недієздатним людям. Серед хобі випускниці ― подорожі, серіали, пазли, музичні фестивалі. Плани на найближче майбутнє ― серйозні:
― Навчання, навчання і ще раз навчання! Наразі готуюся вступати до аспірантури. Аспірантура відкриває шлях до наукової та викладацької діяльності, дозволяє поглибити знання та навички в обраній галузі. Тому, вступаючи до неї, треба чітко розуміти, яким ти бачиш своє дальше життя. Мої плани, бажання і можливості збіглися, чому я дуже рада!
