4 жовтня відзначаємо професійне свято працівників освіти України. Важко переоцінити роль викладачів, адже саме вони вчать студентів, впливають на формування їхнього світогляду. Щоб завоювати довіру студентів, то треба бути кращим у всьому. Ми організували опитування серед спудеїв, аби дізнатися хто для них ― викладач-супергерой? Як він чи вона може найкраще змотивувати до навчання? Якими повинен володіти «фішками» та взагалі, яку роль має виконувати ― наставника, психолога чи друга?
Остап Мар’ян, магістрант першого курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти, вважає, що насамперед супервикладач має бути креативний.
«За попередні чотири роки навчання в університеті я для себе зрозумів, що найбільше подобаються молоді викладачі, які вміють знаходити нестандартні підходи у викладанні свого предмета. Супервикладач ― це передовсім такий викладач, який збирає на своїх парах повну аудиторію не тому, що ставить бонусні бали, або навпаки строго оцінює прогульників, а саме тому, що він/вона вміє зацікавити студентів. Щоб змотивувати студента, потрібно на простих прикладах показати, що цей предмет цікавий та корисний. Якось один викладач розказував життєві історії, пов’язані з темою лекції, пояснював чому все працює саме так, як ми звикли бачити. І як на мене, такий спосіб мотивує найкраще», ― каже Остап Мар’ян.
Магістрантка першого курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти Львівської політехніки Васильків Діана вважає, що найкращий викладач ― це професіонал своєї справи.
«Можна виокремити найголовніші якості, що притаманні супервикладачу: досвідченість, чіткий виклад матеріалу, заохочення, взаємоповага та дружелюбність. Хочеться бачити, що викладач сам зацікавлений у тому, що доносить нам. Викладач має бути досвідчений не тільки в своїй галузі, а могти поділитися певними моментами з власного досвіду життя. Словом, бути другом. Важливо, щоб він зміг знайти підхід до групи, адже комусь потрібен особистий підхід, а хтось уміє працювати колективно. Найкраща мотивація від супервикладача ― його успіх у кар’єрі. Якщо студент зацікавлений у власній професії, неодмінно братиме приклад від тих, хто його вчить», ― поділилася думками Діана.
Натомість Клюха Денис, який здобуває рівень магістратури в Інституті енергетики та систем керування Політехніки, вважає, що супервикладач має підходити до викладання з точки зору психології.
«На мою думку, викладач/викладачка не мусить переходити на фамільярність у стосунках зі студентом, ображати його чи принижувати. Справжній викладач-супергерой знає, коли бути наставником, психологом, другом за спільними зацікавленнями. Щоб заохотити спудеїв до навчання, треба хвалити та говорити, що він/вона має потенціал до навчання. А коли до студента підійти як до особистості, то можна заохотити його навчатися ще краще. Супервикладач не читає лекції з папірця, а розповідає з пам’яті, подаючи приклад студентам. А власна фішка лише в тому, наскільки він чесний сам зі собою, та чи справді прагне стати тим, на кого будуть рівнятися його колеги-студенти», ― вважає Денис.
Професіоналізм, власні «фішки», особистий підхід…мають бути повсякчас у пріоритеті. Тоді в кожного студента буде свій супергерой-викладач, до кого вони залюбки поспішатимуть на лекції.