Одним із пунктів Стратегічного плану розвитку університету на наступні 10 років є розроблення та впровадження програми менторства. Як раніше наголошував перший проректор Олег Матвійків, програма менторства ― важлива й обов’язкова для Львівської політехніки. Отож нещодавно Інститут гуманітарних та соціальних наук організував і провів тематичний захід ― «Школу менторства».
― Політехніка постійно шукає нові форми й методи спілкування, а також організування процесу роботи. Зокрема тему менторства і тьюторства обговорюють в університеті вже давно, щоправда, повноцінного практичного застосування вона ще немає. Тому сподіваюся, що ця школа стане важливим кроком до реалізування інституту менторства в нашому виші. Будь-яка ініціатива, яка з’являється в Політехніці, завжди знаходить продовження, знаю це із власного досвіду, ― коментує заступник директора ІГСН Олександр Горбач.
Зважаючи на карантин, дводенне навчання відбувалося в онлайн-форматі. Учасниками школи стало понад п’ятдесят осіб ― здебільшого викладачі ІГСН, а також ті, хто виконує обов’язки куратора навчальної групи студентів. Основним спікером школи була викладач кафедри педагогіки та інноваційної освіти ІППО Оксана Іваницька, яка працює над дисертацією на відповідну тематику. Впродовж першого дня на слухачів чекав теоретичний блок знань, другого ― використовували практичні техніки.
― Це була можливість для викладачів Львівської політехніки ознайомитися з особливостями реалізування тьюторства і менторства в закладах вищої освіти Європи та США. Основний акцент ми робили на європейському досвіді, зокрема університетах Англії, оскільки тьюторство і менторство зародилися саме в університетах Кембриджа й Оксфорда в другій половині ХХ століття, коли студенти почали вимагати більше уваги до себе, прав і свобод. ХХІ сторіччя характеризується якістю підготовки до тьюторських занять, розробленням програм, моніторингом та аналізом результатів цієї діяльності, тож йшлося про досвід Німеччини, позаяк там ці поняття нині є найбільш структуровані. Другого дня ми розібрали різні ігрові методики, обговорили можливості впровадження тьюторства і менторства в закладах вищої освіти України, зокрема й у Львівській політехніці. Також спільно працювали над написанням Кодексу честі тьютора, що ляже в основу практичного посібника, ― розповідає викладачка.
За словами Оксани Іваницької, інститут менторства і тьюторства першочергово покликаний забезпечити комфортні умови для навчання студентів, та не лише:
― Якщо говорити глобально, то йдеться про забезпечення якості вищої освіти. Зокрема ― інтернаціоналізацію вищої школи у рамках академічної мобільності, адже в нас з’являється щораз більше іноземних студентів повного чи часткового курсу навчання, та політехніків, які здобувають освіту за кордоном. Також особливої підтримки потребують студенти-переселенці, яких нині чимало. Тьютори і ментори ― це додаткові можливості наставництва, які б суттєво допомагали в цих процесах.
Тьютор ― це старшокурсник, 3―4 курсу або магістр, який допомагає молодшим колегам. Тьютори бувають предметні ― які працюють в інститутах, на кафедрах і допомагають в освоєнні навчальних дисциплін; міжнародні ― консультують студентів-іноземців або тих, хто вирушає навчатися за кордон; першого семестру ― допомагають зорієнтуватися в університеті, розповідають про можливості для студентів ― фактично, виконують деякі обов’язки кураторів. Ментор ― окремий працівник, який має свої посадові обов’язки і отримує платню за їх виконання. Таких фахівців може бути кілька на весь університет, вони надають психологічну підтримку, допомагають адаптуватися. Є ментори, діяльність яких скерована на те, щоб виховати зі студента свідомого, патріотичного громадянина. Деякі ментори координують проєкти, у Політехніці, наприклад, є такі фахівці від компанії SoftServe.
― Як свідчить європейський досвід, використання цієї системи сприяє кращій успішності студентів і більшому задоволенню від навчального процесу. Щобільше, якщо в нас буде достатня кількість тьюторів і менторів, можливо, потреба в кураторах груп не буде настільки актуальна. Навіть якщо цей формат все ж залишать, то ці працівники матимуть менше обов’язків, що спростить їм життя. Адже, як ми знаємо, куратори ― завантажені люди, які багато працюють, мають основні обов’язки викладачів і чимало методичної роботи, ― зауважує пані Оксана.
За словами організаторів, реакції слухачів школи здебільшого були позитивні.
― Ми отримали чимало гарних пропозицій від наших викладачів. Скептичних коментарів не було, однак дехто висловив побоювання щодо того, чи це реально запровадити в нас, адже, наприклад, закордоном тьютори отримують погодинну оплату за виконання своїх обов’язків ― від 9 до 11 євро за годину. Але ми можемо пропонувати інші стимули, наприклад, першочергову участь у програмах, позитивні рекомендації, перезарахування кредитів тощо. Кожна країна має свої умови розвитку, особливості, тому нам варто переймати кращі закордонні практики, але адаптовувати їх до наших реалій. У моїй дисертаційній роботі є певні рекомендації для впровадження системи тьюторства і менторства в Україні ― як для Міністерства освіти і науки, так і для закладів вищої освіти, викладачів, студентів тощо. Наразі працюємо над розробленням конкретних програм підготовки тьюторів і менторів до їхньої діяльності, ― каже Оксана Іваницька.
Невдовзі кожен учасник отримає сертифікат слухача «Школи менторства».
