Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Випускниця Інституту хімії та хімічних технологій Марина Шеренга: «А серце лине відвідати рідну Альма-матер»

7 липня 2020, 09:54
Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки

Студентські роки – це той час, коли в житті кожної людини відбуваються незабутні моменти. Цікаві пари, подорожі з одногрупниками, життя в гуртожитку. Все це ми пригадуємо з посмішкою на обличчі. Марина Шеренга – випускниця Інституту хімії та хімічних технологій поділилася з нами своїми спогадами про навчання у Львівській політехніці. Докладніше читайте у нашому інтерв’ю.

– Розкажіть, будь ласка, чому Ви обрали саме таку професію?

– Мені у школі легко «давалася» хімія. Було цікаво її вивчати, тому я вирішила, що обиратиму спеціальність пов’язану з цією наукою. Я подавала документи на фармацію, але не пройшла там на державну форму навчання. Тож наступним варіантом стала харчова промисловість, про що я зовсім не жалію, а, навпаки, дуже рада, що все так склалося.

– Як Ви готувалися до вступу в магістратуру?

– Я переглядала вивчений матеріал протягом бакалаврату, щоб нагадати собі якісь деталі. Також в нас були методички з питаннями за минулий рік, які є на вступних екзаменах. Це дуже доречно, тому що ми могли сконцентруватися на найважливішому.

– Чи було важко складати вступні іспити?

– Особисто мені це нагадало вступ до ВНЗ після школи. Так, було трохи хвилювання, невпевненості. Але я б не сказала, що це дуже складно.

– Чому Ви вирішили продовжувати навчання на магістратурі?

Щоб підвищити кваліфікацію та поглибити свої знання. До того ж, мені подобається вчитися, подобається бути студенткою. Шкода було прощатися з Університетом так швидко. Я б з радістю отримала ще одну освіту.

– Розкажіть, будь ласка, про Ваше навчання в магістратурі

– Я б сказала, що навчатися на магістратурі було легше, ніж впродовж попередніх років бакалаврату. Я вже знала усі аспекти майбутньої професії та те, як правильно розподілити свій час. На магістратурі ми просто поглиблювали та розширювали свої знання.

– Які складнощі виникали під час навчання?

– Впродовж першого семестру магістратури я працювала в іншому місті за своєю спеціальністю. Тому навчалася за індивідуальним графіком. Складнощі були пов’язані саме з цим фактором. Було непросто поєднувати роботу та навчання.

– Як Ви святкували завершення навчання?

– Звичайно ж в нас було офіційне вручення дипломів з традиційними мантіями, підкиданням конфедераток (академічних шапочок) та напутніми словами ректора. Потім ми влаштували собі фотосесію. Після офіційної частини ми «розбилися на групки» і відправилися святкувати по-своєму.

– Які моменти студентського життя Вам запам’яталися найбільше?

– Насправді таких моментів було дуже багато. Одним з таких спогадів є практичні, де ми самостійно готували в лабораторії якийсь вид алкоголю на свій смак. У мене був бурбон та спотикач. Також запам’яталися лабораторні в однієї викладачки, яка була дуже вимогливою. Вона не допускала нас до виконання роботи доки сама не переконається, що ми ідеально знаємо матеріал та те, що необхідно зробити на даній лабораторній роботі. Моїм найкращим спогадом є наша поїздка на екскурсію до пивоварні. Також багато моментів пов’язані з людьми, які зустрічалися під час навчання. Це однокурсники, викладачі, персонал Львівської політехніки та студенти інших факультетів.

– Як промайнули для Вас роки навчання в Університеті?

– Перших два роки були для мене складними через велику кількість інформації та переїзд до нового міста. Потім стало набагато легше. З’явилося більше вільного часу на відпочинок, прогулянки з друзями та на підробіток. Роки бакалаврату були дуже насиченими, тому я не можу сказати, що все промайнуло швидко та непомітно. А ось з магістратурою навпаки. Здавалося, що тільки були вступні екзамени, а я вже захищаю свою дипломну роботу перед державною комісією.

– Як склалась ваша кар’єра після випуску з альма-матер?

– Відразу після захисту диплому мене запросили на співбесіду на пивоварню «1715», але у зв’язку з пандемією так і не вдалося туди потрапити. Нещодавно я пройшла співбесіду в компанії «Оболонь». Тож мене запросили на роботу.

– Які поради Ви можете дати майбутнім студентам?

– Бути сміливішими. Ставити перед собою чіткі, конкретні цілі та йти до мети. Нехай маленькими кроками, але йти. Також рекомендую ще під час навчання підшукати вакансію за спеціальністю. Ходіть на співбесіди та шукайте ту роботу, яка буде Вам «до душі». Це допоможе зекономити дорогоцінний час.