В Україні прийнято критикувати стан освіти та скаржитись на незацікавленість держави у реформі цієї галузі. І зрозуміло, чому: тому що це простіше, ніж робити реальні зміни. В таких умовах тим важливішими є поодинокі приклади ініціатив, у яких бізнес створює можливості для розвитку і практичного застосування ідей талановитої молоді.
Цього року до освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB, започаткованої Chernovetskyi Investment Group, у якій беруть участь Одеський національний політехнічний університет та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», долучився третій виш – Національний університет «Львівська політехніка».
Серед студентських команд, які презентували свої ідеї в першому сезоні зі Львовом, перемогли два проєкти: Smart cutting board – багатофункціональна «розумна» кухонна дошка, та Drinmix – робот-бармен. Переможці отримали фінансування у 400 тис грн та 100 тис грн відповідно. Загалом проєкти трьох університетів в минулому сезоні отримають від фонду1,5 млн грн на перетворення ідей у продукти.
«Бізнес» запитав партнерів програми, якими є перспективи співпраці, чим їх вразили проєкти-переможці та в чому синергія від взаємодії закладів освіти та бізнесу. Відповідають Юрій Бобало, ректор Національного університету «Львівська політехніка», Назар Подольчак, керівник Tech StartUp School, та Степан Черновецький, президент Chernovetskyi Investment Group.
Юрій Бобало, ректор Національного університету «Львівська політехніка»:
– IT індустрія стрімко розвивається в усьому світі. Якими ви бачите шляхи її розвитку в Україні, щоб ми стали повноцінним гравцем на міжнародному ринку?
– До сьогодні більшість компаній ІТ-індустрії розвивалися в напрямі офшорного програмування. Тобто фірми виконували закордонні замовлення, фактично не створюючи власного продукту. Тож одним із напрямів розвитку ІТ в Україні є розробка своїх програмних продуктів. Це досить проблемно, бо потребує конкурентоздатного і платоспроможного замовника в Україні або ж значних ресурсів ІТ-фірми, яка пропонує свій продукт, розвиває та просуває на ринку. Але це цікавий напрям, бо саме завдяки йому з’являються нові потужні стартапи.
Відповідні зміни мають відбутися й в університетській ІТ-освіті – треба розвивати креативне мислення студентів, вчити їх проєктній роботі. Ті ж теми курсових повинні бути спрямовані на формування навичок творення власних програмних продуктів.
Другий напрям розвитку мав би базуватися на тому, що зараз ІТ-індустрія входить у всі сфери життя і виробництва – машинобудування, медицину, сільське господарство тощо. Тут теж є великі перспективи, бо можна розширювати свої послуги та створювати власні продукти в різних сферах: інтернет речей, штучний інтелект, смарт-системи. Та для цього необхідно розуміти ринок і мати замовника в Україні.
– Є думка, що молоде покоління більш націлене на роботу на себе та створення своїх проєктів, ніж, наприклад, 10 років тому. Чи це так і з чим це пов’язано?
– Так, сучасна молодь більш орієнтована на те, щоб працювати на себе, особливо в ІТ-сфері. Студенти чітко знають, що їм потрібно, і не готові витрачати час просто на отримання знань. Вони зараз досить прагматично підходить до здобуття освіти і очікують швидкого результату. Якщо бачать у цьому такі перспективи, то будуть вчитися і докладати зусилля для самоосвіти.
– Чим вас зацікавила CIG R&D LAB і чи планує Львівська політехніка надалі брати участь у програмі?
– Для закладів вищої освіти дуже важливо, щоб приватний бізнес розвивав дослідницькі центри при університетах чи разом із університетами. CIG R&D LAB – це можливість для студентів, аспірантів та молодих науковців поєднувати навчання із роботою над власним проєктом. Перевага ще й у тому, що програма передбачає менторську підтримку, тобто учасники навчаються безпосередньо у практиків із потужним досвідом. Важливо також те, що переможці за підсумками програми, отримують унікальну можливість – ще під час навчання в університеті започаткувати власну справу. Сподіваємося на подальшу співпрацю, оскільки вже є охочі позмагатися за участь у програмі в цьому навчальному році.
Назар Подольчак, керівник Tech StartUp School, завідувач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Національного університету «Львівська політехніка»:
– Чого, на вашу думку, не вистачає технічній освіті в Україні?
– Сучасній технічній освіті в Україні, як будь-якій іншій освіті, насамперед бракує якості та інноваційності. Ці дві проблеми є комплексними: відсутність сучасних лабораторій, достатньої мотивації викладачів та студентів, сучасних методик викладання, освітніх програм із врахуванням інтересів стейкхолдерів. Це спричинено історично протягом 1990-х і 2000-х років суттєво зменшилася кількість підприємств, які потребували фахівців із технічною освітою, а також скоротилася кількість відповідних посад.
Фактично новим витком розвитку технічної освіти стало розвиток ІТ галузі. Саме підприємства цієї сфери відчули гостру потребу в кадрах і почали інвестувати в підготовку фахівців, що призвело до появи сучасних лабораторій з необхідним обладнанням та устаткуванням, нових програм із врахуванням пропозицій роботодавців, нових методів і підходів до викладання і загалом інноваційних освітньо-професійних програм. Однак потрібно розвивати й інші технічні спеціальності та напрями. Першочерговими є практична орієнтованість та навчання через розробку власних ідей, проєктів, розв’язання існуючих кейсів та виробничих проблем. Це дає змогу випускнику отримати сучасні навики та знання, а роботодавцям – конкурентоздатного працівника.
– Як будувалася робота всередині команд?
– Слід сказати, що усі команди мали високий рівень мотивації та працювали інколи по 24 години на добу. В кожній команді були свої лідери, які розподіляли завдання. Для команд були створені всі необхідні умови в Tech StartUp School Львівської політехніки. Вони могли приходити сюди кожного дня та працювати над своєю проблемою. Менторська підтримка та навчання в межах програми дали змогу розвивати свою ідею. Також ми допомогли їм у створенні прототипів у інноваційній лабораторій TechLabInno, яка призначена для якісного та швидкого прототипування. Тому ми отримали не тільки інноваційні продукти по закінченні сезону, але й високомотивовані команди, які здатні вирішувати багато інженерних проблем.
– Чи є серед випускників програми проєкти, які готові до виходу на ринок? Чи вболівали ви за якийсь конкретний проєкт під час фінального пітчу?
– Усі чотири проєкти, які ввійшли до фіналу готові до виходу на ринок, з них, два проєкти виходять на ринок зараз, а два інших – наприкінці осені. Щодо моїх особистих симпатій, то їх фактично не було, але несподіванкою стали переможці. Я вважаю, що команда-переможець, Smart cutting board, показала найкращу динаміку протягом участі у проєкті.
Степан Черновецький, президент Chernovetskyi Investment Group:
– В чому основний інтерес компанії в проєкті CIG R&D LAB?
– Це своєрідний IT-патріотизм. Для нас важливо, щоб наші студенти залишались в Україні.
– А як же мета знайти привабливі ідеї для втілення та збільшити капітал компанії?
– Якщо так вийде, що проєкти-переможці «злетять», то буде супер. Але для нас це не головне. Головне – сприяти розвитку екосистеми стартапів, в якій наші студенти зможуть реалізувати свій талант тут, в Україні.
Для нас історія з CIG R&D LAB – це не про збільшення капіталу фонду, а про соціальну відповідальність. І це наш внесок в інтелектуальний актив України.
– Які тоді у вас критерії для визначення переможців?
– Звичайно, що інвестуємо в найбільш конкурентоздатні проєкти. Буває так, що командам чогось бракує, але задатки є. Тоді ми їх підтримуємо своєю експертизою, посилюємо. Адже як фондми розглядаємо тисячі проєктів. Ми не тільки фінансово підтримуємо, ми ще й на практиці вчимо, як бізнес вести, як на цьому заробити.
– Які плани щодо майбутнього CIG R&D LAB?
– У нас великі плани. Для нас цей проєкт дуже важливий. Хочемо розширювати програми, бюджет. Взагалі хочемо залучити до CIG R&D LAB всі технічні університети України.
Цей проєкт не є бізнесом. Ми свідомо робимо свій внесок у фундамент країни з розвиненою IT та high-tech-індустрією. Зрештою це буде вигідно і для нас.