Під час засідання Вченої ради Інституту права, психології та інноваційної освіти 20 січня розглядали зокрема звіт декана бакалаврату ІППО Ірини Хомишин про діяльність Центру безоплатної правової та психологічної допомоги за останнє півріччя. Юридичну клініку було створено ще 1 жовтня 2013 року з ініціативи директора інституту професора Володимира Ортинського. Як вона функціонує, хто найчастіше звертається, що отримують від участі студенти, говоримо з Іриною Юріївною.
– Під час відкриття приміщення в корпусі на Театральній, 22 в червні 2014 року директор якраз розповідав, що з боку вулиці Памви Беринди, 1 буде вхід у такий Центр. То він функціонує від 2013 чи 2014-го?
– Упродовж навчального року ми розробляли документи щодо функціонування Центру (положення, концепцію), залучали активних студентів, думали про критерії відбору студентів, які можуть брати участь, щоб допомога була кваліфікована, а графік роботи в ньому не суперечив навчальному процесу. Облаштовували саме приміщення, комп’ютерне забезпечення. Безпосередній керівник центру – Ігор Коваль.
– Хто звертається? Скільки звернень відтоді було? Припускаю, що більш затребувана юридична складова, аніж психологічна?
– Передусім хочу зазначити, що наша юридична клініка – Центр безоплатної правової та психологічної допомоги – має дві основні цілі своєї діяльності: соціальна й освітня. Освітня ціль передбачає, що студенти можуть на практиці закріпити ті навики, які здобули теоретично в аудиторіях. Соціальна – надання первинної юридичної та психологічної допомоги соціально незахищеним верствам населення – малозабезпеченим, вразливим верствам населення. Будь-яка правова допомога, консультація потребує різних психологічних аспектів. Тому залучаємо і студентів-психологів, вони теж можуть себе попрактикувати у наданні консультацій щодо психологічних аспектів певних правових питань. Справді, набагато частіше люди звертаються за правовою допомогою, бо вони вже проінформовані, що таку допомогу можна безоплатно отримувати. Але особливо в останній час з’явилися нові категорії осіб – учасники бойових дій, вони потребують психологічної допомоги, їхні проблеми часто є поза межами права. Студенти не можуть надати їм справді кваліфіковану допомогу, ми їх принаймні намагаємося скерувати до більш кваліфікованих фахівців.
– Ваш Центр надає первинну юридичну допомогу. Чим обмежується така допомога?
– Ми не беремо участі у судових засіданнях, не є представниками в судовому процесі. Здебільшого консультуємо, допомагаємо писати заяви, клопотання, скарги тощо. Намагаємося розробити алгоритм дій для людини: що потрібно зробити далі, куди звернутися, в який орган. Бувають ситуації, що ми не можемо миттєво надати якусь відповідь. Тоді беремо контакти в тої особи, домовляємося про наступну зустріч і готуємо більш розширене роз’яснення.
– З якими питаннями найчастіше звертаються?
– Найчастіше з питаннями з сімейного права – щодо аліментів, щодо розлучення. Багато побутових справ, щодо житлового права, спадкування. Часто особи просто не знають, як правильно написати позов, що мотивувати, куди звертатися зрештою. Сам алгоритм дій їм дуже допомагає. Правову освіту треба впроваджувати всюди, де тільки можна, щоб люди були більш юридично грамотні.
– Скільки звернень було до Центру від часу заснування?
– За минулий семестр (від середини вересня до 16 грудня, доки почалася сесія) до нас звернулися 22 особи, ми опрацювали 21 звернення громадян, бо 1 особа не змогла сформулювати суті свого звернення.
У нас працює 10 консультаційних груп, у кожній два студенти й викладач. Найбільше залучаємо третьокурсників. Графіки розробляємо на початку навчального року, відбираємо туди студентів за рейтингом, щоб ця допомога була фахова. Встановлюємо години прийому, які не суперечать навчальному процесу. Від понеділка до четверга, від 14.30 до 17.00. Якщо якісь групи мають пари до 16, то ми їх не ставимо раніше. Все це погоджуємо зі студентами. Деяким студентам можемо зарахувати роботу в Центрі як практику. Тоді вони бувають у Центрі частіше, готують звіт. Ми ведемо журнал, хто до нас звертається, коротко описуємо, в якій справі. І підсумовуємо в кінці семестру, аналізуємо, з приводу яких питань звертаються, хто, чи ми надали послугу. Під час канікул центр не працює. Тепер почнемо працювати від 10 лютого.
– Коли більше зверталися до Центру – коли він тільки відкрився чи нині?
– Більше нині. Набагато більше. Люди іноді навіть просто хочуть, щоб підказали, куди їм звернутися, який орган розв’язує те чи те питання. На початках це частіше були старші люди – передпенсійного й пенсійного віку. Тепер звертається молодь. Тішить, що вони підвищують свою правову освіту. Не соромляться звертатися зі своїми проблемами, просити про допомогу.
– Чи є довіра до безоплатного Центру?
– У нас у суспільстві чомусь є недовіра до безоплатних послуг, вважають, що запорукою якісного надання послуг мусить бути фінансова мотивація. Але я гадаю, що проконсультувавшись у нашому Центрі, людина все ж бачить, що їй можуть допомогти. Наші студенти дуже активні. Сьогоднішня молодь мене тішить своїми амбіціями, бажанням допомогти людям. Викладачі теж із задоволенням беруть участь у консультуваннях, адже так вони можуть тісніше поспілкуватися зі студентами й також попрактикуватися. І люди вражені, що у нас така легка, дружня атмосфера у Центрі, соціально невимушена, приємна. Тому переконана, що з часом довіра зростатиме. Що більше людей скористається цими послугами, то більше зростатиме довіра до нас.
– Чи бувають у вас якісь конфліктні ситуації?
– Звісно, де є люди, там виникають якісь непорозуміння. Дехто приходить із такими вимогами, що ми зобов’язані розв’язати якийсь спір, забезпечити пільги на проїзд чи на комунальні послуги абощо. Наприклад, один чоловік вимагав, щоб ми забезпечили йому пільговий проїзд у всіх видах транспорту. Дуже часто вони бачать у наших юристах психологів, перед якими можуть покритикувати владу, певні установи. Можливо, це настрій певної групи населення, який вони хочуть десь передати, вихлюпнути невдоволення. Студентів це не лякає, навпаки – стимулює. Вони тішаться, що мають нагоду розв’язувати конфліктні ситуації.
– До чого прагне Центр?
– Я бачу розвиток Центру набагато ширше, ніж просто консультування. Маю на увазі освітню мету – більше залучати Центр до наукових заходів. Наші студенти вже брали участь у змаганнях щодо консультування клієнтів, яке організовується на базі юридичних факультетів закладів вищої освіти. Також я бачу розвиток Центру в більшому інформуванні населення про його діяльність. І чудово було б, якби ми могли залучати реальних практиків – адвокатів, працівників нотаріату. Гадаю, можна розробляти якісь такі програми взаємодії, спільної праці, щоб вони долучалися. Це була б і практика для студентів, і більш кваліфікована допомога.
