18 липня виповнилося 113 років від дня народження Бориса Костянтиновича Карандєєва (1907–1969) – вченого в області електричних вимірювань та автоматичного контролю, професора кафедри електровимірювальних приладів.
Після закінчення Ленінградського політехнічного інституту працював викладачем, згодом заступником директора з наукової роботи Всесоюзного науково-дослідного інституту імені Д. І. Менделєєва.
У 1944 р. був скерований до Львівського політехнічного інституту, декан електротехнічного факультету (1944–1948). Під його керівництвом організовано низку навчальних та науково-дослідних лабораторій. У 1951 р. першим у Львівському політехнічному інституті захистив докторську дисертацію.
Розвиток радіотехніки, відкриття у Львові в 1950-ті роки нових радіотехнічних підприємств потребувало і збільшення спеціалістів, які навчалися за спеціальністю «Радіотехніка». У лютому 1952 р. наказом МВО у Політехніці було організовано Радіотехнічний факультет. Першим деканом було призначено професора Карандєєва. А вже 19 серпня 1952 р. на факультеті «народилася» кафедра радіоприймальних пристроїв, і вчений став першим завідувачем новоствореної кафедри. Назва кафедри змінювалася декілька разів, зараз це кафедра радіоелектронних пристроїв та систем (РЕПС).
Вчений разом з О. Харкевичем відновив роботу НДС-1, наукові розробки якого були відомі ще з довоєнних часів. Згодом НДС зріс до Науково-дослідного конструкторського інституту електронної вимірювальної та обчислювальної техніки. У 1948–1957 рр. Карандєєв був науковим керівником НДКІ ЕЛВІТ.
Головні праці вченого присвячені теорії розрахунку вимірювальних схем з напівпровідниковими випрямлячами, теорії і застосуванням мостових схем, іншим питанням вимірювальної техніки і автоматики. Вчений створив школу наукових кадрів електровимірників. Під його керівництвом захищено близько 20 дисертаційних праць. Це Й. А. Захарія, Г. А. Шевцов, Р. Д. Грицьків, які зробили вагомий внесок у розвиток науки і техніки.