«Створення ефективної системи державного контролю якості та безпечності харчових продуктів. Обов'язковість впровадження системи НАССР. Мікробіологічний контроль харчової продукції. Оновлене харчове та санітарне законодавство України»

Програма  семінару  включає  наступні  питання:

I блок.  Введення ефективної системи державного  контролю якості та безпечності харчових продуктів за європейськими принципами. 

1. Новий Закон України № 2042 - VIII від 18.05.2017 р. «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (набуває чинності 04.04.2018 р.):

• Розробка нових підзаконних актів на реалізацію цього закону. Обговорення нових  проектів документів, що готуються до оприлюднення;
• Запровадження дієвої системи контролю безпечності харчової продукції;
• Правові та організаційні засади державного контролю та нагляду за безпечністю  харчових продуктів.  Повноваження контролюючих органів;
• Комплексні перевірки. Постанови КМУ № 350 та № 361 від 24.05 2017 року щодо проведення перевірок органами державного нагляду.  Здійснення перевірок  операторів ринку без попередження. Спрощена процедура отримання дозволу на позапланову перевірку;
• Затверджено єдині форми актів, складених за результатами державного аудиту, для державних інспекторів під час здійснення перевірок (Накази Мінагрополітики № 41 та № 42 від 06.02.2017 р.);
• Нові підходи  щодо здійснення державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів. Запровадження ризик-орієнтованого підходу;
• Посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження. Створення міжвідомчих мобільних груп (Постанова КМУ № 460 від 04.07.2017 р.);
• Документи, якими повинні  супроводжуватися харчові продукти, які ввозяться на митну територію України. Вимоги до оформлення документів;
• Чіткість та однозначність у визначені відповідальності операторів ринку за порушення вимог законодавства у сфері обігу харчових продуктів.

2.  Проблеми, які виникають у сфері безпечності харчової продукції, та обговорення практичних питань щодо їх вирішення.
3. Правила  контролю продуктів тваринного походження (свіже м'ясо, рибні продукти, сире молоко, морепродукти і т.д.). Документи, які мають супроводжувати ці види продукції в обігу.
4. Основні положення нового Закону України  «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 1602 – VII: 

• Скасування дозвільних документів та процедур, які відсутні в ЄС;
• Нові права та обов’язки операторів ринку, що вводять в обіг харчову продукцію;
• Санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств харчової промисловості;
• З 20.09.2016 року вступив у дію розділ VII Закону «Загальні гігієнічні вимоги щодо поводження з харчовими продуктами»;
• Якими документами повинна супроводжуватися харчова продукція?

5. Новий харчовий продукт – алгоритми виходу на ринок.  Перехід від загальних нормативів у законодавстві до «власних» нормативів виробника.
6. Вимоги національного законодавства щодо впровадження процедур, заснованих на принципах  НАССР  та  до показників безпеки харчових продуктів.
7. Імпорт  харчових  продуктів. Вимоги законодавства України  щодо супровідної документації до імпортованої продукції. Міжнародні сертифікати.
8. Вимоги законодавства ЄС щодо імпорту харчової продукції:

• отримання дозволу на експорт української продукції;
• отримання «Єврономеру» для експорту продукції;
• роз’яснення щодо Сертифікату здоров’я на харчові продукти нетваринного походження (Health Certificate). Держпродспоживслужба затвердила бланк сертифікату 08.07.2016 року.

9. Діяльність виробничих лабораторій. З 10.02.2016 р. – відміна атестації виробничих технологічних лабораторій. Що робити лабораторії, в якої немає ще акредитації, а термін дії атестації вже закінчується?
10. Санітарне законодавство України,  яке слід брати до уваги при встановлені параметрів безпечності продукції:

• Втрата чинності актів санітарного законодавства. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 94-р. Що робити?
• Наказ МОЗ України № 368 «Про затвердження Державних гігієнічних правил і норм «Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах»;
• Наказ МОЗ України № 548 «Про затвердження Мікробіологічних критеріїв для встановлення показників безпечності харчових продуктів»;
• Наказ МОЗ України № 1140 «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини»;
• Наказ МОЗ України № 696 «Про затвердження Гігієнічних вимог до продуктів дитячого харчування, параметрів безпечності та окремих показників їх якості»;
• Наказ МОЗ України № 694 «Про затвердження Гігієнічних вимог до м’яса птиці та окремих показників його якості»;
• Державні санітарні правила та норми «Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, грунті».  

II блок.  Увага!  Обов’язковість впровадження системи НАССР.   За її відсутність з 20.09.2017 року настає відповідальність операторів ринку, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження. 

1. Виконання операторами ринку постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів (НАССР):

1.1.  Базові законодавчі та правові вимоги щодо впровадження системи НАССР в Україні;
1.2. Який стандарт вибрати?  Чи обов’язково потрібно проводити  сертифікацію системи?
1.3. Особливості впровадження НАССР у закладах громадського харчування. Роз’яснення та критерії визначення чи належить заклад громадського харчування до категорії  «малої потужності». Застосування спрощеного підходу та галузеві настанови;
1.4. Практичні поради щодо розробки та  впровадження системи НАССР;
1.5. Державний контроль НАССР із застосуванням чек-листів;
1.6. Проблеми та невідповідності, які часто виникають під час розробки та впровадження системи НАССР на практиці;
1.7. Вимоги до перехресного забруднення. Боротьба зі шкідниками;
1.8. Планування перевірки підготовленості до надзвичайних ситуацій та реагування на них;
1.9. Керування невідповідністю, зокрема вилучення/ відкликання продукції з ринку;
1.10. Підготовка підприємств до перевірок інспекторами Держпродспожив-служби (уніфікований акт перевірки системи НАССР);
1.11. Відповідальність та штрафні санкції за відсутність системи НАССР.

2. Впровадження системи НАССР.

2.1. Історія створення системи НАССР.
2.2. Чим відрізняється НАССР від стандарту  ISO 22000?
2.3. Етапи розроблення та впровадження системи НАССР ( ISO 22000) на підприємствах різних галузей господарювання:

a. Підготовчий етап: діагностичний аудит інфраструктури підприємства у відповідності ISO/TS 22002-1. Створення групи НАССР та її навчання вимогам ПРИНЦИПАМ НАССР;
b. Розроблення документів системи НАССР: описів сировини та готових продуктів; установлення програм передумов, операційних програм, планів НАССР, методик, настанов. Приклади пакетів документів для різних галузей;
c. Підготовка внутрішніх аудиторів;
d. Впровадження системи НАССР: проведення внутрішніх аудитів, ведення   документації, записів, щоденні перевірки системи НАССР, валідація системи НАССР, проведення засідань групи НАССР, валідація системи ПРОСТЕЖУВАНОСТІ, аналіз з боку вищого керівництва щодо безпечності харчових продуктів;

e. Сертифікація системи НАССР (за необхідності). Підготовка та участь у сертифікаційному аудиті.

2.4. Що таке GFSI та FSSC 22000? Сертифікація майбутнього. Вимоги гіпермаркетів та торгівельних мереж.
2.5. Що дає впровадження системи НАССР?

3. Обов’язковість впровадження надійної системи  простежуваності «від лану до столу»  за міжнародними  стандартами на харчовому виробництві (за вимогами Регламентів ЄС № 178/2002 - «головний харчовий закон ЄС» та №852/2004).

3.1. Практична реалізація, корисні поради та відповідальність за порушення вимог забезпечення простежуваності.

Буде проведено МАЙСТЕР  КЛАС: «ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ  систем менеджменту безпечності харчових продуктів ( НАССР ) та  ПІДТРИМАННЯ ЇХ ДІЄВОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ».

Розгляд базових документів (ПРОГРАМ - ПЕРЕДУМОВ), розроблених на основі належної виробничої та гігієнічної практик (GMP таGHP).  Практичні рекомендації по їх впровадженню:

• Вимоги щодо належного планування території, виробничих, допоміжних, побутових приміщень, технологічного обладнання та комунікацій.
• Вимоги до стану території, приміщень, технологічного обладнання, комунікацій, а також проведення ремонтних робіт.
• Забезпечення якості питної води.
• Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних, побутових приміщень, технологічного обладнання та інших поверхонь).
• Вимоги щодо здоров’я та гігієни персоналу.
• Контроль шкідників, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби.
• Вимоги щодо зберігання та використання токсичних сполук та речовин.
• Вибір постачальників та управління закупленими матеріалами.
• Контроль технологічних процесів та якості і безпечності продукції.
• Вимоги щодо навчання персоналу особистій та харчовій гігієні.
• Вимоги до зберігання та транспортування продукції.
• Вимоги щодо поводження з виробничо-технологічними та побутовими відходами, їх збір та видалення з потужностей.
• Захист продуктів харчування, біопильність та біотероризм. 

  III блок. Мікробіологічні  методи контролю якості та безпеки сировини та готової продукції.

1. Наказ МОЗ України № 548 «Про затвердження Мікробіологічних  критеріїв для встановлення показників безпечності  харчових продуктів» (набрав чинності 20.08.2015 року). Основні відмінності та пояснення актуальних питань роботи  щодо цього документу.
2. Перелік санітарно-мікробіологічних показників у харчових продуктах, термінологія та визначення, загальні вимоги. Перевірка за мікробіологічними критеріями.
3. Вимоги до досліджень (випробувань) та відбору зразків харчових продуктів.
4. Заходи щодо усунення при незадовільних результатах дослідження.
5. Критерії безпечності харчових продуктів.
6. Гігієнічні критерії технологічного процесу.
7. Система оцінки мікробіологічних ризиків.
8. Актуальні питання проведення лабораторних досліджень харчових продуктів за мікробіологічними та бактеріологічними показниками.
9. Нормативи безпеки харчових продуктів за мікробіологічними показниками. Контроль за чотирма групами мікроорганізмів: санітарно-показові, до яких відносять мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми (МАФАМ) і бактерії групи кишкових паличок (БГКП), в тому числі Е. coli; потенційно-патогенні мікроорганізми, до групи яких входять S. aureus, бактерії роду Proteus, В. cereus і сульфітредукуючі клостридії; нормування та контроль патогенних мікроорганізмів -  сальмонела і L. monocytogenes; мікроорганізми псування - плісеневі гриби, дріжджі та молочнокислі мікроорганізми;
10. Особливості мікробіологічних критеріїв безпеки харчових продуктів в країнах Євросоюзу.
11. РЕГЛАМЕНТ (ЄС) № 2073/2005 Витяг з Європейського Парламенту та Ради від 15.11.2005 року про мікробіологічні критерії для харчових продуктів. 

 IV блок.  Перехід на європейську модель стандартизації. Основні вимоги до операторів ринку харчових продуктів.  Технічні умови України.  

1. Реалізаціїя положень нового Закону України  «Про стандартизацію».
2. Необхідність переходу на європейську модель стандартизації.
3. Прийняття та скасування національних стандартів. Обговорення проектів нових  нормативних документів.
4. Перегляд діючих стандартів та продовження терміну їх дії. Перегляд та продовження чинності національних стандартів, які були вже скасовані раніше. Причини продовження терміну їх дії.
5. Добровільне  застосування стандартів як запорука високого рівня відповідальності виробника.

 

...