Будівля на площі Св. Юра, в якій розташована кафедра, побудована в середині XIX століття і є пам’яткою архітектури (неоренесансу), в 1885 проводилася її реконструкція та добудова, виконана архітектурним бюро українського архітектора Івана Левинського. Будівля, цегляна, триповерхова з високим цоколем. Будинок розташований на розі кварталу, головним фасадом розвернений до площі Святого Юра, боковим – до вулиці Карпінського. Фасади фланковані виступами, на які компонуються пілястри з капітелями композитного ордеру. Вікна в строгих обрамленнях, на першому поверсі – арочної форми, на інших ярусах – прямокутні. Вхідний портал, прикрашений півколонами, розташований у лівому крилі.
Колишній монастир Sacre Coeur у Львові, пл. Св. Юра, 1/2
В будівлі розташовувався монастир Найсвятішого Серця Ісусового, що був заснований у 1844 році. Ціле століття він був римо-католицьким жіночим монастирем. До будинку ще тоді прилягав костел Найсвятішого Серця Ісусового. Цю базиліку було збудовано у 1844-1855 роках. У 1938 р. відбулася реконструкція монастиря за проектом Станіслава Рожицького. Проте, найбільші зміни монастиря сталися у 1939 році, коли атеїстична радянська влада ліквідувала монастир. Така доля спіткала майже всі сакральні установи. В 1940-41 рр. тут було розташовано школу, під час німецької окупації в приміщеннях розташували військовий шпиталь, а у вересні 1946 року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в приміщеннях колишнього монастиря був заснований сільськогосподарський інститут.
Історія кафедри цивільної безпеки Інституту сталого розвитку ім. В.М.Чорновола бере свій початок з 1951 року, коли була заснована кафедра техніки безпеки і протипожежної безпеки в складі Інституту енергетики і систем керування. В цей час кафедра налічувала 28 викладачів та 4 навчально-допоміжних працівники, серед яких 3 професори, д.т.н., 11 доцентів та 14 кандидатів наук. Кафедрою опубліковано 5 монографій, більше 50-ти навчальних посібників в галузі охорони праці, безпеки життєдіяльності та промислової екології, виконано значну кількість госпдоговірних робіт в межах наукового підрозділу НДЛ-33 на замовлення підприємств та відомств Західного регіону України.
В різні роки кафедру очолювали Васільєв Павло Сергійович (1951-1960), Вознесенський Микола Олександрович (1960-1963), д.т.н., проф. Гогіташвілі Георгій Григорович (1964-1975), д.т.н., проф. Мардахаєв Олександр Абаєвич (1976-1985), д.х.н., проф. Левуш Сергій Сидорович (1986-2002), к.т.н., доц. Кіт Юрій Володимирович (2003-2015).
Викладачі кафедри захистили кандидатські дисертації з питань охорони праці в машинобудуванні, хімічній промисловості та будівництві. Проф. Гогіташвілі Г.Г. розробив та науково обґрунтував Систему управління охороною праці (СУОП) із застосуванням стандартів підприємства, що в подальшому знайшло ефективне використання в системі Держстандарту. Так в 1976 р. при Львівській обласній раді профспілок була створена науково-дослідна лабораторія з охорони праці, яка стала науково-методичним центром з впровадження СУОП на підприємствах регіону. Цей досвід в 1983р. був схвалений Держстандартом СРСР. В доробку проф. Гогіташвілі Г.Г. 2 монографії, 1 підручник, 6 посібників та понад 20 авторських свідоцтв і патентів СРСР та України.
Професорсько-викладацький склад кафедри охорони праці, 2006 р.
Під керівництвом проф. Левуша С.С. проводились наукові роботи із дослідження та покращення умов праці на промислових підприємствах хімічної галузі; розробки шляхів підвищення рівня управління, техногенної та екологічної безпеки промислових підприємств хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості. В 2005-2012 рр. під керівництвом і його безпосередній участі виконуються роботи з наукової тематики "Нанотехнологія в процесах гасіння полум'я", проводяться дослідження причин техногенних аварій, нещасних випадків та професійних захворювань.
Під час завідування кафедрою к.т.н., доц. Котом Ю.В. досліджувались безпека виробничих процесів та технологій, екологічна та пожежна безпека підприємств хімічної галузі, енергетики та будівництва. Проводилась науково-методичну робота з розробки сучасних методів з підготовки та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів підприємств та організацій в галузі охорони праці західного регіону України, видавалась методична та навчальна літератури в галузі охорони праці.
Кафедрою створена спеціалізована лабораторія з визначення важких металів в робочій зоні виробничих приміщень, навколишньому природному середовищі. Кіт Ю.В. є автором 80 наукових публікацій, 8 навчальних посібників з охорони праці та безпеки життєдіяльності, 6 авторських свідоцтв та 3-х патентів України.
В 2000-х роках під керівництвом д.т.н. Батлук Вікторії Арсенівни створено та впроваджено пиловловлювачі на підприємствах будівельної, хімічної, метало- та деревообробної промисловості для уловлення цементу, асфальтобетону, керамічного пилу, шихти, золи, тютюну, льону, сурику, глинопорошку, викидів при роботі гальванічних ванн, бурінні свердловин тощо. Розроблено методи пиловловлення у комбінованих силових полях: механічних, акустичних та магнітних, які широко застосовуються для уловлення полідисперсного пилу. Пиловловлювачі, створені автором, знайшли застосування на промислових об'єктах України та Росії.
Створення незалежної Української держави і виникнення цілої низки проблем, зокрема в питаннях як зовнішньої так і внутрішньої безпеки своїх громадян, спричинило створення Міністерства надзвичайних ситуацій, яке започаткувало вивчення у всіх освітніх навчальних закладах дисципліни «Безпека життєдіяльності людини». Це і поклало початок створення в Національному університеті «Львівська політехніка» в 1995 році нової кафедри техногенно-екологічної безпеки (згодом безпеки життєдіяльності), яка утворилася на базі циклу «Цивільна оборона» і була структурним підрозділом Інституту енергетики та систем керування. Очолив кафедру к. т. н. Пуцило Володимир Іванович, який до цього очолював Військовий інститут при Львівській політехніці, створений на базі військових кафедр вищих навчальних закладів м. Львова.
Засновник і перший керівник кафедри техногенно-екологічної безпеки к.т.н., доцент Пуцило В.І.
Оскільки викладачами новоствореної кафедри в основному були колишні військові, то першочерговим завданням завідувача було залучення до роботи на кафедрі спеціалістів цивільних наукових напрямів. У 1997 році відбувається значне поповнення професорсько-викладацького складу, на кафедрі починають розвиватися нові дослідження з питань захисту довкілля, радіаційної безпеки, впровадження ресурсо- та енергоощадних технологій, вивчаються проблеми «Укриття» Чорнобильської АЕС та впливу радіації на довкілля. Викладачі кафедри щорічно публікують 25-30 наукових праць, проводяться виступи на конференціях загальнодержавного та міжнародного рівнів, студенти беруть участь і стають переможцями Всеукраїнських студентських олімпіад з «Безпеки життєдіяльності». Основними завданнями кафедри є питання забезпечення безпеки і функціонування технологічних процесів і технічним систем як на етапі їх проектування, так і в період експлуатації. При цьому особливий акцент приділяється першопричині екологічної безпеки шляхом забезпечення стійкості функціонування технічних систем, створення екологічно чистих технологій, оцінки можливих аварійних ситуацій і прийняття заходів з їх запобігання.
Колектив кафедри безпеки життєдіяльності, 2009 р.
З 2006 року кафедру в складі Інституту хімії та хімічних технологій очолював к. ф.-м. н., доцент Мохняк Сильвестр Михайлович. Під його керівництвом розпочалося значне оновлення матеріально-технічного фонду кафедри, оновилися та розширилися всі навчальні аудиторії та лабораторії кафедри, доповнився наочний матеріал. Кафедру безпеки життєдіяльності було оснащено комп’ютерами і приладами, необхідними для проведення лабораторних робіт. На підставі нових Стандартів вищої освіти України змінюються програми навчальних дисциплін кафедри «Безпека життєдіяльності» та «Цивільний захист», що спонукало до видання навчально-методичного забезпечення. З 2006 р. видано 8 навчальних посібників і більше 10 методичних розробок з навчальних дисциплін кафедри.
Засідання кафедри безпеки життєдіяльності, 2010 р.
Повернення України на шлях європейського розвитку під впливом подій 2014-2015 рр., призвело, зокрема, до кардинальних змін в галузі освіти. Навесні 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив новий перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. До даного переліку увійшла галузь знань «Цивільна безпека» та, за такою ж назвою, одна із спеціальностей даної галузі.
Відповідно до цього у Національному університеті «Львівська політехніка» у травні 2015 року в рамках структурної реорганізації об’єднано кафедри безпеки життєдіяльності і охорони праці в нову кафедру цивільної безпеки в складі Інституту екології, природоохоронної діяльності і туризму ім. В.М.Чорновола (тепер Інститут сталого розвитку ім. В.М.Чорновола). Очолив кафедру д.т.н. Нагурський Олег Антонович, який до того працював професором кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності НУ «Львівська політехніка». Кафедра об’єднала найкращий досвід підготовки фахівців різних сфер діяльності в частині безпеки життєдіяльності людини, цивільного захисту та створення безпечних умов праці.
Професорсько-викладацький склад кафедри налічує 26 викладачів, з них 3 доктори наук і 20 кандидатів наук.
Викладачі та студенти кафедри стажуються не тільки в Україні, але і в Польщі.
Професорсько-викладацький склад кафедри цивільної безпеки, 2016 р.
В 2017 році президент Європейської асоціації безпеки професор Лєшек Ф. Коженьовскі (Краків, Польща) вручив кафедрі цивільної безпеки Національного університету «Львівська політехніка» сертифікат члена European Association for Security.
В 2017 році на кафедрі ліцензовано спеціальність «Цивільна безпека» бакалаврського рівня підготовки фахівців. Навчальна програма спеціальності «Цивільна безпека» сформована відповідно до програми підготовки фахівців спеціальності «Інженерія безпеки» провідних ВНЗ Польщі, що відкриває можливості міжнародної академічної мобільності.
В 2018 році на кафедрі проведено ХVI Міжнародну науково-методичну конференцію «Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика», в роботі якої взяли участь 65 представників 29 ВНЗ всіх регіонів України, а також Польщі.