У результаті вивчення навчальної дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень» аспірант повинен демонструвати такі результати навчання:
ІНТ - здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження на міжнародному та національному рівнях;
ЗК1 - глибинні знання теоретичних основ та прикладних засад права, розуміння сучасних тенденцій розвитку правової науки.
ЗК2 - грунтовні знання та розуміння філософської методології пізнання, ключових засад професійної етики, системи морально-культурних цінностей.
ФК1 - Глибинне розуміння правових механізмів забезпечення і захисту прав і свобод людини, світоглядних і методологічних проблем праворозуміння в контексті глобалізації та євроінтеграції
ФК2- Глибинне розуміння проблем формування національної правової системи України та її адаптації до європейського права; співвідношення й взаємодії національного та міжнародного права.
ФК3- глибинне розуміння закономірностей становлення та розвитку держави і права України на різних етапах її історії.
ФК6 - глибинне розуміння проблем правового регулювання інноваційного розвитку України, забезпечення становлення та функціонування ринку фінансових послуг в державі в контексті входження до єдиного європейського наукового та інноваційного простору.
ФК8 - глибинне розуміння фундаментальних та прикладних проблем наукового забезпечення боротьби зі злочинністю та корупцією, реформування органів кримінальної юстиції України в умовах євроінтеграції та глобалізації.
ФК9-глибинне розуміння методологічних та прикладних засад правового забезпечення в галузі національної безпеки та міжнародного правопорядку.
ФК11 - глибинне розуміння суті філософсько-правових наукових концепцій.
ЗН1 – глибинні знання сучасних світоглядних концепцій праворозуміння, правової свідомості та правової культури.
ЗН2 - глибинні знання закономірностей становлення і розвитку держави і права.
ЗН7- глибинні знання правового забезпечення входження України до єдиного європейського наукового та інноваційного простору.
ЗН8 - знання та розуміння філософської методології наукового пізнання, психолого-педагогічних аспектів професійно-наукової діяльності, формування власного наукового світогляду та морально-культурних цінностей.
УН1 – застосовувати одержані знання з різних предметних сфер права для формулювання та обґрунтування нових теоретичних положень і практичних рекомендацій у конкретній області дослідження.
УН2 – застосовувати сучасні методи аналізу для встановлення єдності прав людини, демократії та верховенства права як основоположних цінностей сучасного світу.
УН3 - уміння планувати і проводити порівняльно-правові дослідження, виявляти сучасні тенденції і напрями розвитку правової системи України.
АіВ1 - здатність самостійно проводити наукові дослідження та приймати рішення.
АіВ2 - здатність формулювати власні авторські висновки, пропозиції та рекомендації.
АіВ3 - здатність усвідомлювати та нести особисту відповідальність за одержані результати дослідження.

Історія держави і права
Методологія сучасного правознавства
Фахові правничі дисципліни
Проблеми деонтології права
Енциклопедія філософії права
Загальнотеоретичні особливості досліджень у праві

Методологічні засади історико-правових досліджень – це наука про переосмислення предметного поля, явищ і процесів у державно-правовому полі на основі історичних даних та особливостей розвитку суспільства. Сферою дослідження є методоло¬гічний алгоритм історії права і держави, гносеології права, онтології та деонтології природного права, аксіології та акмеології українського національного духу позитивного права. Мета вивчення навчальної дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень» – вдосконалити знання аспірантів, щодо осмислення права та держави через історичний підхід у наукових дослідженнях. Курс передбачає освоєння таких професійних даних, які сприятимуть фазовому становленню майбутнього кандидата наук в оволодінні правом як природним феноменом, історичним явищем і як самостійною соціокультурною цінністю. Завдання вивчення навчальної дисципліни полягають у поглибленні історико-правових знань та формуванні практичних умінь щодо переосмислення права та держави крізь призму антропоцентризму та історико-правових концепцій. Міжнародний досвід. https://www.aup.edu/academics/undergraduate/majors/history-law-society http://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=9339

1. Кельман М. С. Юридична наука: проблеми методології. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2011. 492с.
2. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права. К. : Кондор, 2016. 498с.
3. Сливка С. С. Філософія права : навч. посіб. К. : Атіка, 2012. 256 с.
4. Сливка С. Українська національна філософія права: антологічний ракурс. Львів : Воля, 2001. 168 с.
5. Бачинін В. А. Філософія права: підруч. для юрид. спец. вищ. навч. закл. К. : Ін Юре, 2003. 472 с.
6. Романова А. С. Буття людини у природно-правовому просторі. Львів : Ліга-прес, 2015. 444 с.

Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Національному університеті «Львівська політехніка», згідно з Положенням про рейтингове оцінювання досягнень аспірантів.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з оцінки ПК результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання при проведенні контрольного заходу під час СК.
Семінарські заняття проводяться з основних, найбільш важливих тем та розділів методологічних засад історико-правових досліджень. На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння, творчі здібності, формується психологічна готовність до майбутньої юридичної діяльності.
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу. Ця форма роботи є основною для аспірантів.
СК проводиться у формі екзамену за накопичувальною системою, в терміни передбачені графіком навчального процесу Університету.
Екзамен – це форма СК результатів навчання аспіранта з навчальної дисципліни за семестр.
На екзамен (ЕК) виносяться теоретичні питання, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання і застосувати їх при вирішенні практичних завдань, за матеріалом, передбаченим робочою навчальною програмою дисципліни.