Внаслідок вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
1. Уміння класифікувати інформаційні технології за функціональним призначенням, аналізувати їх структуру, види загроз, створювати моделі безпеки відповідно до рівня структури інформаційної технології – інформаційні ресурси, інформаційні системи, інформаційні процеси, інформаційні мережі (канали), управління та згідно концепції “об’єкт – загроза – захист”;
2. Уміння аналізувати базову технічну модель ІТ- безпеки у просторі задач безпеки – забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності, спостережності, гарантії згідно ДСТУ ISO/ IEC 15408;
3. Уміння аналізувати методологічні засади створення парадигми та концепції побудови комплексної системи безпеки кіберфізичних систем відповідно до структури “предметна сфера – кіберфізична система – користувач” та універсальної платформи “загрози – профілі – інструментарій”;
4. Уміння розробляти комплексні системи безпеки кібернетичного простору – інформаційні ресурси, системи процеси, комунікаційного середовища – безпровідних і провідних технологій зв’язку, фізичного простору – спеціалізованих і МЕМС-давачів відповідно до випадкових і цілеспрямованих загроз;
5. Уміння здійснювати моделювання інформаційно-технічних станів кіберфізичної системи в сегменті функціональна безпека – інформаційна безпека для забезпечення гарантоздатності в функціональному просторі “контроль – обробка – управління” та в інформаційному просторі конфіденційність – цілісність – доступність;
6. Уміння створювати інтегральну модель безпеки безпровідних технологій зв’язку у просторі загроз “система – сигнал – канал – тракт” згідно концепції “об’єкт – загроза – захист”;
7. Уміння класифікувати державні, міждержавні, галузеві та міжнародні стандартіи у галузі захисту інформації за об’єктами і технологіями захисту.

-Соціотехнічні аспекти;
- Безпека хмарних технологій
- Захист інформації в каналах зв’язку
- Математичне та комп’ютерне моделювання в наукових дослідженнях

В рамках дисципліни розглядаються: 1. основі об’єкти захисту інформації у просторі інформатизації та інтелектуалізації суспільства – інформаційні технології, автоматизовані системи, технології зв’язку, кіберфізичні системи та комплекс діючого нормативного забезпечення; 2. структура гарантоздатності інформаційних технологій на рівні первинних і вторинних властивостей, які розкривають взаємозв’язок функціональної та інформаційної безпеки; системна, нормативна і комплексна моделі безпеки інформаційних технологій; 3. задачі забезпечення безпеки – конфіденційності, доступності, цілісності, спостережності, гарантії згідно ДСТУ ISO/ IEC 15408 відповідно до об’єктів захисту інформації; 4. парадигма забезпечення безпеки кіберфізичних систем “багаторівнева структура – багаторівневий захист” та універсальна концепція створення багаторівневої безпеки кіберфізичних систем у взаємозв’язку структурного “кібернетичний простір – комунікаційне середовище – фізичний простір” та функціонального “контроль – обробка – управління” сегментів; 5. модель інформаційно-технічних станів кіберфізичної системи, які представляють її гарантоздатність на рівні “функціональна безпека – інформаційна безпека”; універсальна платформа створення комплексної системи безпеки “загрози – профілі – інструментарій”; 6. структура, характеристики, алгоритм функціонування безпровідних технологій зв’язку GSM, CDMA, WiMAX, LTE; 7. аналіз загроз інформації в безпровідних технологіях зв’язку та інтегральна модель безпеки на основі концепції “об’єкт – загроза – захист”.

1. Микитин Г. В. Развитие концептуальных основ безопасности информационно-коммуникационных технологий / Информационные технологии и защита информации в информационно-коммуникационных системах: монография / В. Б. Дудыкевич, В. Н. Максимович, Г. В. Микитин / под ред. В. С. Пономаренко. – Х.: Вид-во ТОВ “Щедра садиба плюс”, 2015. – 486с.
2. Микитин Г. В. Стратегия безопасности киберфизических систем / Информационные технологии и защита информации в информационно-коммуникационных стемах: монография / В.Б.Дудыкевич В. Б., В.Н. Максимович, Г.В. Микитин / под ред. В. С. Пономаренко. – Х.: Вид-во ТОВ “Щедра садиба плюс” – 2016. – 566с.

Поточний контроль (35%):практичні заняття, тестовий контроль;
Екзаменаційний контроль (65%): письмова компонента, усна компонента.