Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у аспірантів наступних необхідних результатів навчання:
– здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження у сфері геодезії та міжнародному та національному рівні;
– глибинні знання в галузі геодезії та геодезичної метрології, фотограмметрії, кадастру та землеустрою, картографії та дистанційного зондування;
– здатність застосовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для розв’язання типових і спеціальних задач спеціальності, а також вибору технічних засобів для їх виконання;
– здатність використовувати знання й уміння для розвитку апріорної оцінки точності та вибору технологій проектування і виконання прикладних професійних завдань;
– застосування фахової термінології в усній та письмовій формах рідною чи іноземною мовами;
– вміння програмувати та володіння навичками роботи з комп’ютером для вирішення прикладних професійних задач, застосовувати сучасні ГІС для вирішення задач галузі;
– здатність використовувати та проваджувати новітні технології, брати участь в модернізації та реконструкції обладнання, пристроїв, систем та комплексів, зокрема з метою підвищення їх ефективності та точності;
– здатність продемонструвати глибинні знання вітчизняного та зарубіжного наукового доробку та теоретико-прикладних засад принаймні в одній з областей геодезії та землеустрою: геодезія, картографія, землеустрій та кадастр, оцінка землі та нерухомості майна; геоінформакційні системи і технології, фотограмметрія та дистанційне зондування;
– здатність продемонструвати знання новітніх технологій, формулювати та вдосконалювати важливу дослідницьку задачу та для її вирішення збирати необхідну інформацію та формулювати висновки, які можна захищати в науковому контексті;
– інтегрувати та застосовувати одержані знання з різних міжпредметних сфер у процесі розв’язання теоретико-прикладних завдань у конкретній області досліджень.

Пререквізити навчальної дисципліни: геодезія
Постреквізити: Метрологічні дослідження та перевірки геодезичних приладів.

На процес створення локальних геодезичних мереж (ЛГМ) впливають багато факторів, які потребують інженерного розв’язку та прийняття рішень. В основному такі мережі створюються для моніторингу небезпечних об’єктів, для прикладу атомних та гідро, гідроакомулючих станцій, колайдерів, нафто- і газопроводів тощо. У залежності від топографії району, точності моніторингу, впливу зовнішнього середовища та економічності, створення таких мереж накладає на вишукування, проектування та побудову певні обмеження і критерії. Призначення дисципліни - навчити інженерного мислення та прийняття рішень під час проектування та створення локальних геодезичних мереж.

Базова
1. Баран П. І. Тригонометричне нівелювання в інженерно-геодезичних роботах / П. І. Баран, Ф. Ф. Соловйов, В. Я. Чорноконь. – К.: Укргеодезкартографія, 1996. – 130 с.
2. Большаков В. Д. Практикум по теории математической обработки геодезических измерений / В. Д. Большаков, Ю. И. Маркузе. – М. : Недра, 1984. – 352 с
3. Основи математичного опрацювання геодезичних вимірювань / [Зазуляк П. М., Гавриш В. І., Євсеева Е. М., Йосипчук М. Д.]. – Львів: Растр-7, 2007. – 408 с.
4. Третяк К., Сідоров І. Оптимізація побудови геодезичної мережі Дністровської ГАЕС супутниковими радіонавігаційними технологіями / К. Третяк, І. Сідоров. // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва.– 2005. – № 10 – С. 207-219.
5. Третяк К. Р. Розроблення методики розрахунку надійності активних моніторингових геодезичних мереж / К. Р. Третяк, І. Р. Савчин. // Вісник геодезії. і картографії. – 2013. – № 1. – С. 5-10.
Допоміжна
1. Учет атмосферных влияний на астрономо-геодезические измерения / [Островский А. Л., Джуман Б. М., Заблоцкий Ф. Д., Кравцов Н. И.]. – М.: Недра, 1990. – 235 с.
2. Tretyak K. Complex High Accuracy Satellite and Field Measurements of Horizontal and Vertical Displacements of Control Geodetic Network on Dniester Hydroelectric Pumped Power Station (HPPS) / K. Tretyak, S. Periy, I. Sidorov, L. Babiy. // Geomatics and Environmental Engineering. vol. 9. no. 1. – 2015. pp. 83–96.
3. Тревого І.С., Денисов О.М. Віват А.М. Купко В.С., Самойленко О.М. Створення та еталонування Яворівського взірцевого лінійного геодезичного базису із застосуванням новітніх технологій//Метрологія та вимірювальна техніка. -.-№2.-с. 87-91.
4. Тревого І.С., Савчук С.Г.,Денисов О.М., Двуліт П.І., Волчко П.І. Науковий геодезичний полігон для метрологічної атестації геодезичних приладів та технологій//Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. -2005.-с. 33-42.
5. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, №30. ст.1008.
6. Островський А. Л. Розрахунок очікуваної точності геометричного нівелювання та проектування програми робіт на геодинамічних полігонах / А. Л. Островський., П. Г. Черняга. // Геодезія, картографія і аерознімання.– 2001. – № 61. – С. 101–107.
7. Перій С.С. До питання геометричного нівелювання способом “вперед-назад” з використанням високоточного цифрового нівеліра Leica DNA 03 / С. С. Перій, І. Ф. Рій, О. І. Мороз, В. Л. Тарнавський. // Вісник геодезії і картографії. – 2012. № 4. – С. 5-8.

Поточний контроль за виконанням завдань на лабораторних заняттях та їх захист, участь у підготовці та презентації дослідження, письмовий контрольний захід.
Письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, н/дослідна робота (35%); семестровий підсумковий контроль (залік): письмова компонента (45%), усна компонента (20%).