Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
Визначати патерни соціальної поведінки японців; визначати на використовувати патерни формальної та неформальної мови під час академічного, ділового та особистого спілкування; вміти перекладати засобами української мови конструкції з бенефактивами, пасивним станом дієслова, тощо; знати особливості соціальної структури японського суспільства і комунікативні правила, пов’язані з нею; вміти інтерпретувати і перекладати фразеологізми і фразеологічні звороти, що відображають реалії японського життя, історії, соціальні відносини; знати особливості спілкування японців з іноземцями; мати уявлення про манери, звичаї, мистецтво, елементи релігійних систем Сінто та Буддизму.

Пререквізити: «Сучасна японська мова» Ч.1, Ч.2, Ч.3, Ч.4
Кореквізити: «Сучасна японська мова» Ч.5; «Стилістика сучасної японської мови» ч.1

Суспільство і мова сучасної Японії. Історичні передумови виникнення. Ієрархія. Формальна мова: різновиди ввічливої мови. Неформальна мова. Стратегії неввічливості. Грубість. Проблема інтерпретації і перекладу фразеологізмів, пов’язаних з соціальним устроєм Японії та побуту. Переклад текстів наукового і публіцистичного стилю.

1. Modern Japanese for University Students, part II. Japanese Department, International Christian University, Tokyo, 1988.
2. An English Dictionary of Japanese Culture, Yuhikaku Publiching Co, Tokyo, 1986.
3. An English Dictionary of Japanese Ways of Thinking, Yuhikaku Publiching Co, Tokyo, 1989.
4. Takie Sugiyama Lebra. Japanese Patterns of Behaviour. Honolulu: University of Hawaii Press, 1992. 448 p.
5. Медведів А.Р. Особливості перекладу японських науково-технічних текстів українською мовою: навч. посіб./ А.Р. Медведів. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. - 216 с.
6. В.Л. Пирогов Словник японських прислів'їв і приказок з відповідниками шістьма мовами / Автор-упорядник, вступна стаття: В.Л. Пирогов. - Х.:Торсінг плюс, 2009. - 272 с.
7. Комісаров К.Ю. Теоретична граматика японської мови. - Том2. Синтакис. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. - 296 с.
8. NIHONGO e ? – Portal for Learning Japanese http://nihongo-e-na.com/jpn/
9. Словники.

Поточний контроль: аудіювання, монологічне та діалогічне мовлення, читання, письмо. Контрольна робота.
Підсумковий контроль: іспит.

Максимальна оцінка в балах 100
Поточний контроль (ПК):
Аудиторна робота (20):
Аудіювання 5
Читання 5
Мовлення 5
Письмо 5
Самостійна робота (25):
Індивідуальне завдання з письмового перекладу 25
Разом за ПК: 45
Екзаменаційний контроль(55):
письмова компонента 40
усна компонента 15
Разом за дисципліну 100

• вміти вільно орієнтуватись у складних соціокультурних обставинах, бути готовим обслуговувати процеси комунікації у широкому розумінні.
• оволодіти теоретичними засадами міжкультурної комунікації та перекладу як однієї з форм міжкультурного спілкування
• вміти здійснювати лінгвокультурні трансформації для досягнення прагматичної адекватності перекладу, застосовувати на практиці отримані знання в ситуаціях міжкультурного контакту;

пререквізит: Сучасна німецька мова, Основи лінгвокультурології, Основи теорії мовної комунікації

Переклад як посередництво у міжкультурній комунікації і культурний трансфер. Мета та завдання курсу “Лінгвокультурні проблеми перекладу”. Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання та навчальна дисципліна. Визначення поняття культура. Критерії для визначення відмінностей між культурами. Особливості сприймання іноземної культури. Співвідношення “свого” і “чужого” у лінгвокультурології. Акультурація в міжкультурній комунікації. Основні форми акультурації. Культурний шок. Труднощі перекладу при розкритті значення слів у іноземній культурі. . Денотативні та конотативні значення слів. Соціокультурні конотації у значенні.

1. Грушевицкая Т. Г., Попков В. Д., Садохин А. П. Основы межкультурной коммуникации: Учебник для вузов. – М., 2006.
2. Манакін В.М. Мова і міжкультурна комунікація. – К.: Альма-матер. – 2012.
3. Персикова Т. Н. Межкультурная комуникация и корпоративная культура: учебное пособие. – М.: Логос, 2002.
4. Садохин А. Межкультурная коммуникация. – М., 2006.
5. C.Г. Тер-Минасова C.Г. Война и мир языков и культур. – М.: Слово, 2008.
6. Bolten J. Interkulturelle Kompetenz. – Erfurt, 2001.
7. Erfolgreich in der interkulturellen Kommunikation. – Cornelsen, 2007.
8. Erll A., Gymnich M. Interkulturelle Kompetenzen – Erfolgreich kommunizieren zwischen den Kulturen. – Klett, 2007.
9. Heringer H.-J. Interkulturelle Kommunikation. – Tubingen, 2004.
10. Levis R. Handbuch internationale Kompetenz. – Frankfurt-New York: Campus, 2000.97.

поточний контроль (50 %): поточне тестування та усне опитування (50 %);
- підсумковий контроль (50% екзамен): тестування (50%).