Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua
Техніко-економічне обгрунтування доцільності інноваційного рішення (курсовий проект)
Спеціальність: Управління інноваційною діяльністю
Код дисципліни: 7.073.10.E.42
Кількість кредитів: 3
Кафедра: Менеджмент і міжнародне підприємництво
Лектор: Д.е.н., проф. Одрехівський Микола Васильович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання:
В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:
теоретичні та організаційні проблеми, що виникають в умовах реалізації інноваційних стратегій, системи мотиваційних, економічних, організаційних і правових механізмів стратегічного управління на міжнародних ринках, мати загальне уявлення про процес стратегічного управління, бути ознайомленим з трьома задачами розробки стратегічного плану: формування стратегічного бачення, визначення цілей, розробка стратегії, могти використати п'ять основних конкурентних стратегій та стратегії диверсифікованості.
Підготовлений фахівець повинен вміти:
проводити дослідження ринку та виявляти потреби споживачів для забезпечення існування підприємства в довгостроковій перспективі; самостійно визначати цілі розвитку та підтримки життєздатності власного підприємства; визначати необхідні обсяги виробництва, структури постачання та постачальників на міжнародних ринках; налагоджувати ефективні зв'язки з партнерами та організаціями-регуляторами; громадськістю для формування позитивного іміджу підприємства в процесі реалізації інноваційних стратегій— головного «капіталу» підприємства; створювати та постійно поповнювати власний банк даних і знань, які б забезпечували обґрунтування рішень, що приймаються, та захист інформації (комерційної таємниці) від конкурентів; забезпечувати конкурентоспроможність підприємства завдяки вибору адекватних стратегій та нагромадження (підтримки) конкурентних переваг тощо.
теоретичні та організаційні проблеми, що виникають в умовах реалізації інноваційних стратегій, системи мотиваційних, економічних, організаційних і правових механізмів стратегічного управління на міжнародних ринках, мати загальне уявлення про процес стратегічного управління, бути ознайомленим з трьома задачами розробки стратегічного плану: формування стратегічного бачення, визначення цілей, розробка стратегії, могти використати п'ять основних конкурентних стратегій та стратегії диверсифікованості.
Підготовлений фахівець повинен вміти:
проводити дослідження ринку та виявляти потреби споживачів для забезпечення існування підприємства в довгостроковій перспективі; самостійно визначати цілі розвитку та підтримки життєздатності власного підприємства; визначати необхідні обсяги виробництва, структури постачання та постачальників на міжнародних ринках; налагоджувати ефективні зв'язки з партнерами та організаціями-регуляторами; громадськістю для формування позитивного іміджу підприємства в процесі реалізації інноваційних стратегій— головного «капіталу» підприємства; створювати та постійно поповнювати власний банк даних і знань, які б забезпечували обґрунтування рішень, що приймаються, та захист інформації (комерційної таємниці) від конкурентів; забезпечувати конкурентоспроможність підприємства завдяки вибору адекватних стратегій та нагромадження (підтримки) конкурентних переваг тощо.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:
• Основи менеджменту
• Маркетинг
• Макроекономіка
• Мікроекономіка
• Фінансовий менеджмент
• Ділова статистика
• Фінанси корпорацій
• Бухгалтерський облік
• Маркетинг
• Маркетинг менеджменту
• Аналіз та аудит.
• Маркетинг
• Макроекономіка
• Мікроекономіка
• Фінансовий менеджмент
• Ділова статистика
• Фінанси корпорацій
• Бухгалтерський облік
• Маркетинг
• Маркетинг менеджменту
• Аналіз та аудит.
Короткий зміст навчальної програми:
Вступ
Розділ 1. Концептуалізація управління інноваційним розвитком організації
1.1. Концептуальні засади управління інноваційним розвитком
1.2. Світові тенденції розвитку інноваційного підприємництва в умовах економічної глобалізації
1.3. Ринкова структура мотиваційного механізму інноваційного розвитку
1.4. Стратегії інноваційного розвитку організацій
1.5. Сучасні концепції стратегічного управління інноваційним розвитком
Розділ 2. Суперечності в сучасному інноваційному середовищі
2.1. Теоретичні основи комплексності та суперечності інновацій
2.2. Новітня історія інноваційного розвитку
2.3. Сутність інноваційних стрибків
2.4. Основні чинники оцінки рівня інноваційності в економіці розвинутих країн
Розділ 3. Сучасні проблеми управління інноваційним розвитком
3.1. Сучасні принципи, підходи та механізми управління інноваційним розвитком
3.2. Методи управління інноваційним розвитком
3.3. Система управління інноваційним розвитком
Розділ 4. Системи прогнозування в управлінні інноваційним розвитком
4.1. Прогнозування інноваційного розвитку економічної системи
4.2. Прогнозування періодів найбільш ефективного інвестування в інноваційному циклі технічних систем
Розділ 5. Управління інноваційним розвитком сучасних підприємств
5.1. Полікритеріальна діагностика розвитку підприємств
5.2. Управління підприємством на засадах концепції інноваційного маркетингу
5.3. Системний аналіз сутності та процесу прийняття інноваційних рішень у системі управління підприємствами
Розділ 6. Маркетинг у створенні та комерціалізації інновації
6.1. Види потенційних партнерів в інноваційній діяльності
6.2. Співпраця з клієнтами у створенні та комерціалізації інновації
6.3. Співпраця з постачальниками при розробці нового товару
6.4. Взаємоузгодження управлінських рішень з посередниками при виведенні інновації на ринок
6.5. Внутрішнє партнерство в інноваційній діяльності промислового підприємства
Розділ 7. Ресурсне забезпечення інноваційного розвитку промислового підприємства
7.1. Інноваційний капітал підприємства: еволюція, форми, місце, сутність та структура
7.2. Методичний підхід до формування організаційно-економічного механізму інвестиційного забезпечення інноваційної політики підприємства
Розділ 8. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
8.1. Інноваційні аспекти оцінювання економічного потенціалу підприємства в контексті сталого розвитку
8.2. Коефіцієнт інноваційного потенціалу як чинник можливості розвитку промислових інновацій
8.3. Оцінка ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємств
Розділ 9. Економічна оцінка інноваційного потенціалу наукоємного підприємства
9.1. Методика визначення рівня інноваційного потенціалу на мікрорівні
9.2. Рекомендації щодо оцінки ефективності використання інноваційного потенціалу наукоємного підприємства
9.3. Практична реалізація розроблених положень на прикладі НУ «Львівська політехніка»
Розділ 10. Особливості управління інноваційним розвитком малих та середніх підприємств
10.1. Управління вибором стратегій інноваційного розвитку малих і середніх підприємств
10.2. Підходи до вибору управлінських рішень з урахуванням інноваційних ризиків для малих і середніх підприємств
Розділ 11. Організаційно-економічні основи управління інноваційним розвитком регіонів
11.1. Організаційно-економічний механізм забезпечення інноваційного розвитку регіону
11.2. Позиціювання регіонів за групами факторів інноваційного розвитку
11.3. Позиціювання регіонів України за рангом індексу людського розвитку та рангом валового регіонального продукту
11.4. Формування стратегії інноваційного розвитку регіонів
Розділ 12. Управління інноваційним розвитком на основі екологізації життєвого циклу продукції
12.1. Теоретико-методичні основи системно-структурної побудови економічного механізму забезпечення інноваційного розвитку
12.2. Формування системи економічних відносин при екологізації життєвого циклу продукції як передумова забезпечення інноваційного розвитку
12.3. Формування критеріїв екологізації життєвого циклу продукції
Рекомендована література:
1. Подольчак Н.Ю. Стратегічний менеджмент. – Львів: Львівська політехніка, 2006. – 235 с.
2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питер Ком, 1999. – 416 с.
3. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. – СПб: Издательство «Питер», 1999. – 560 с.
4. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. Учебник для вузов. – М.: Русская Деловая Литература, 1998.
5. Минцберг Г., Альстренд Б., Лємпєл Дж. Школы стратегий. / Пер. с англ. под ред. Ю.Н.Каптуревского. - . – СПб: Издательство «Питер», 2000.
6. Минцберг Г., Куинн Дж.Б., Гошал С. Стратегический процесс. / Пер. с англ. под ред. Ю.Н.Каптуревского. - . – СПб: Издательство «Питер», 2001.
7. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
8. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: Учебник для вузов/ Пер. с 9-го англ. изд. – М.: ИНФРА-М, 2000.
9. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питер Ком, 1999. – 416 с.
3. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. – СПб: Издательство «Питер», 1999. – 560 с.
4. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. Учебник для вузов. – М.: Русская Деловая Литература, 1998.
5. Минцберг Г., Альстренд Б., Лємпєл Дж. Школы стратегий. / Пер. с англ. под ред. Ю.Н.Каптуревского. - . – СПб: Издательство «Питер», 2000.
6. Минцберг Г., Куинн Дж.Б., Гошал С. Стратегический процесс. / Пер. с англ. под ред. Ю.Н.Каптуревского. - . – СПб: Издательство «Питер», 2001.
7. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
8. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: Учебник для вузов/ Пер. с 9-го англ. изд. – М.: ИНФРА-М, 2000.
9. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
Методи і критерії оцінювання:
Захист курсової роботи (100 балів)