У результаті вивчення модуля студент повинен:
- знати класифікацію сучасних інструментальних матеріалів за різними ознаками з метою використання їх для виготовлення різного виду інструменту; будову і властивості різних груп інструментальних матеріалів та їх зміну в температурному інтервалі експлуатації; зміну і покращення властивостей матеріалів внаслідок механічної й термічної обробок, що дозволить на­дати інструменту оптимальних технологічних і експлуатаційних властивостей.
- уміти застосувати знання про інструментальні матеріали для прогнозування, вибору і виготовлення того чи іншого виду різального, штампового, вимірювального інструменту; призначити обробку з метою отримання комплексу властивостей та оптимальної структури, які б забезпечили довготривалість та надійність експлуатації інструменту; аналізувати явища, які виникають у процесі експлуатації інструментів; оцінити їх поведінку в процесі експлуатації та виявити причини його руйнування.

пререквізити: фізика; технологія виробництва та обробки матеріалів; обробка металів тиском.
кореквізити: металознавство; теорія будови сплавів; термічна обробка.

Інструментальні матеріали, їх класифікація. Інструментальні сталі, класифікація, маркування, хімічний склад, призначення. Властивості інструментальних сталей: фізичні, хімічні, механічні, теплові, технологічні. Вуглецеві, малолеговані, швидкорізальні, штампові сталі, їх класифікація, марки, хімічний склад, структура, термічна обробка, застосування. Сталі для вимірювального інструменту. Тверді металокерамічні сплави, мінералокерамічні та полікристалічні надтверді, безвольфрамові, абразивні матеріали: класифікація, маркування, хімічний склад, технологія отримання, застосування.

1. Геллер Ю. А. Инструментальные стали. — М.: Металлургия, 1983. — 526 с.
2. Гнесин Г. Г., Осипова Й. Й., Ронталь Г. Д. й др. Керамические инструментальные материалы. — К.: Техника, 1991. — 388 с.
3. Марочник сталей и сплавов, // В. Г. Сорокин, А. В. Волосникова, С. А. Вяткин й др. /Под общ. ред. В. Г. Сорокина — М.: Машиностроение, 1989. — 640 с.
4. Жедь В. П., Боровский В. Г., Музыкант Я. А. и др. Режущие инструменты, оснащенные сверхтвердыми и керамическими материалами и их применение: Справочник. — М.: Машиностроение, 1989. — 320 с.
5. Паздрій І. П. Швидкорізальні сталі: конспект лекцій. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011. — 60 с.

- поточний контроль (30 %): письмові звіти до лабораторних робіт, усне опитування при захисті звітів, колоквіум, доповідь за темою індивідуального завдання;
- підсумковий контроль (70%): іспит (письмова компонента — 60 %, усна компонента — 10 %).