1. Основи побудови моделей для дослідження i оптимiзацiї конструкції, технології виготовлення i експлуатації різального інструменту, оснастки та деталей машин у виробництві;
2. За допомогою лiнiйного програмування будувати i оптимiзовувати математичні моделi конструкції iнструментiв, режимів різання та деталей машин;
3. Основи побудови математичних моделей конструкції iнструментiв та деталей машин, умов їх експлуатації, та оптимiзацiї моделей з допомогою планування експерименту;
4. Працювати в багатофункціональному пакеті MathCAD.

Вища математика
Фiзика
Теорiя рiзання
Основи технології машинобудування
Технологічне оснащення
Металорізальні верстати
Технологія машинобудування

Класифікація математичних моделей. Основи теорії оптимізації. Математична постановка задача оптимізації. Методи розв’язку задач лінійного програмування. Симплекс метод розв’язку задач лінійного програмування. Чисельні методи розв’язку задач нелінійного програмування Методи розв’язку багатокритеріальних задач оптимізації. Математичне моделювання силової взаємодії в зоні різання при виготовленні деталей на верстатах. Математичне моделювання пружних деформацій у технологічній системі. Об'ємне планування роботи технологічних верстатних систем.

1. Сліпчук А.М. Конспект лекцій “Математичне моделювання в технології машинобудування”. НУ "ЛП", 2012р.
2. Бахрушин В.Є. Математичне основи моделювання систем: Підручник. – Запоріжжя : 2009. 224 с.
3. Комплект двох підручників "Математичне моделювання процесів та систем механіки". – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 612с. та "Тензорні математичні моделі процесів та систем". – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 635с. автор Струтинський В.Б.
4. Доу Ш. Математика в економічній теорії: історичний і методологічний аналіз // Питання економіки. 2006. № 7. С. 53-73.
5. Комп’ютерне моделювання систем та процесів. Методи
обчислень. Частина 1 : навчальний посібник / Квєтний Р. Н., Богач І. В., Бойко О. Р., Софина О. Ю., Шушура О.М.; за заг. ред. Р.Н. Квєтного. – Вінниця: ВНТУ, 2012. – 193 с.

Захист результатів контрольних робіт. Залік проводиться за результатами вивчення дисципліни. Письмова компонента складається складається з трьох рівнів завдань: тести, визначення та задачі. Усна компонента проводиться за результатами письмової компоненти для ґрунтовнішого оцінювання знань.
Поточний контроль (конрольні роботи) – 20 балів; екзаменаційний контроль – 80 балів (письмова компонента – 60 балів, усна компонента – 20 балів); усього – 100 балів.