• місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин в Національному університеті «Львівська політехніка»;
• основні сфери зовнішньополітичної діяльності держав Західної Європи;
• основні поняття, терміни та ідеї, які використовуються в зовнішньополітичних доктринах цих держав;
• основні підходи до аналізу зовнішної політики держави загалом і конкретної держави зокрема;
• теорії, концепції і доктрини, які використовуються для пояснення зовнішньої політики держави.
Вміти:
• визначати основні геополітичні, геоекономічні, зовнішньо- та внутрішньополітичні чинники, які впливають на формування зовнішньої політики держав Західної Європи загалом і кожної держави зокрема, особливо роль ЄС;
• оцінювати і характеризувати роль і місце конкретної держави у глобальному і європейському порядку;
• визначати історичні типи та етапи розвитку світової політики;
• оперуючи цифрами і фактами виокремлювати проблеми зовнішньої політики регіону або його окремих держав;
• застосовувати наявні теорії зовнішньої політики при аналізі формування і реалізації зовнішньої політики певної держави, її проблем та історії;
• визначати історичні етапи становлення зовнішньої політики конкретної держави, здійснювати їх порівняльний та системний аналіз;
• збирати, систематизувати й аналізувати окремі факти та явища з історії її зовнішньої політики;
• виявляти ключові проблеми розвитку зовнішньої політики держави на різних етапах її розвитку;
• виокремлювати основні та другорядні інтереси конкретної держави у глобальній політиці та їх еволюцію в процесі історичного розвитку;
• характеризувати і виділяти основні чинники, які впливали на суб’єктів прийняття рішень при підготовці й реалізації зовнішньої політики держави;

• Пререквізити: Теорія міжнародних відносин, Історія міжнародних відносин.
• Кореквізити: Зовнішня політика країн ЦСЄ та ПСЄ, Зовнішня політика країн Азії та Африки, Північної та Латинської Америки, Зовнішня політика Росії та країн СНД, Зовнішня політика зарубіжних країн (курсова робота).

Європейський вимір зовнішньої політики. Роль міжнародних організацій у сучасній європейській політиці. Європейська безпека – вузлове питання міжнародної політики. Питання економічного співробітництва у зовнішній політиці країн Західної Європи. Права людини та гуманітарне співробітництво у Західній Європі. Зовнішня політика ФРН, Австрії та Швейцарії. Зовнішня політика Франції, Бельгії, Нідерландів та Люксембургу. Зовнішня політика країн Північної Європи (Швеція, Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія). Зовнішня політика Великобританії, Ірландії, Іспанії та Португалії. Зовнішня політика малих держав Європи. Зовнішня політика Італії.

• Гайдуков Л. Ф. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручн. – К., Либідь, 2007. – 624 с.
• Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Ж. Б. Дюрозель ; пер. з фран. – К.: Основи, 1995. – 903 с.
• Коппель О. А., Пархомчук О. С. Міжнародні відносини XX сторіччя. – К., 1999.
• Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): Підручн. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.
• Войтович О. І. Зовнішня політика країн Західної Європи: Навчально-методичний посібник зі спецкурсу [для студ., які навчаються за спец. "Міжнародні відносини" / Олексій Іванович Войтович. – Одеса: Астропринт, 2002.
• Пронь Сергій Вікторович. Міжнародні відносини та зовнішня політика (перша половина ХХ століття): Навч.-метод. посіб. [для студ. гуманіт. ф-тів, абітурієнтів та учнів серед. загальноосвіт. шк.] / Пронь Сергій Вікторович. – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. – 72с.
• Цвєтков Г. М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр.: Навч. посібн / Цвєтков Гліб Миколайович. – К.: Либідь, 1997. — 232с.
• Соціально-економічна географія світу/ за ред. Кузика С. П. - Львів, 2002.
• Седляр Ю. О. Зовнішня політика країн Західної Європи: Методичні рекомендації до курсу. – Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – Вип. 121. – 64 с. (Методична серія)
• Кривонос, Роман Анатолієвич. Німеччина у структурі європейської співпраці : монографія / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2004. 166 с. Літ-ра: с. 135-163.

• Поточний контроль (40%): усне опитування, виступи на семінарах.
• Підсумковий контроль (60%): екзамен (трьохрівневе тестування).