Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
знати:
• знати: поняття, систему кримінального права України, його функції та принципи;
• поняття та ознаки законів про кримінальну відповідальність та їх юрисдикційні межі; поняття та ознаки злочину,
• об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів та складів злочинів;
• поняття та ознаки попередньої злочинної діяльності,
• поняття, ознаки співучасті, її форми та види співучасників;
• поняття та ознаки сукупності,
• повтороності та рецидиву злочинів;
• поняття та ознаки обставин, що виключають злочинність діяння;
• поняття, підстави, принципи, ознаки, компоненти та форми кримінальної відповідальності,
• особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх;
• поняття, ознаки, правила та межі призначення покарання;
• підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання;
• особливості примусових заходів виховного та медичного характеру;
• поняття Особливої частини кримінального права України та її актуальність на сучасному етапі розвитку;
• класифікацію усіх суспільно небезпечних діянь в залежності від родового об’єкту та подати їх загальний кримінально-правовий аналіз;
• аналізувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки низки важливих юридичних складів;
• з’ясовувати соціальне призначення кримінального законодавства та встановлювати його ефективність.

вміти:
• реалізувати вимоги держави щодо формування у працівників юридично-правового напряму високої професійної майстерності;
• самостійно працювати з навчальною та спеціальною літературою, нормативно-правовими актами;
• формувати власну точку зору, дотримуватись логічної послідовності у професійній діяльності;
• використовувати свої теоретичні знання та практичні навики для підвищення ефективності професійної діяльності;
• здійснювати аналітичну роботу.

кримінальне право. Ч.2
Кримінологія
Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінального права

Вивчення питань, пов’язаних із здійсненням кваліфікації злочинів, є складовою частиною загального завдання по підготовці висококваліфікованих фахівців-юристів. Спеціальний курс передбачає ознайомлення з поняттям кримінально-правової кваліфікації, поняттям і видами підстав .кримінально-правової кваліфікації, принципами кримінально-правової кваліфікації, особливостями кваліфікації злочину з урахуванням стадії його вчинення, кваліфікацією злочинів, вчинених у співучасті, кваліфікацією множинності злочинів, кваліфікацією при конкуренції кримінально-правових норм, кваліфікацією злочинів, вчинених за наявності кваліфікуючих та привілеюючих ознак складу злочину, розмежуванням злочинів в ході кримінально-правової кваліфікації, кваліфікацією діянь, вчинених за обставин, що усувають їх злочинність, кваліфікацією посткримінальної поведінки, кваліфікацією діянь, вчинених при відсутності всіх ознак складу злочину, неправильною кримінально-правовою кваліфікацією та зміною кримінально-правової кваліфікації.

1. Бурдін В. Стадії вчинення злочину (кримінально-правове дослідження). Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. 232 с.
2. Горностай А. Кримінальна відповідальність за замах на злочин. Харків: Юрайт, 2013. 232 с.
3. Гродецький Ю. Об’єктивні ознаки добровільної відмови при незакінченому злочині. Проблеми законності. 2011. Вип. 114. С. 143-154.
4. Демидова Л. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації. Харків : Видавництво ФОП Вапнярчук Н. М., 2005. 256 с.
5. Зінченко І. Кваліфікація злочинів при їх множинності та конкуренції кримінально-правових норм. Харків : Право, 2017. 114 с.
6. Зінченко І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання. Харків : ФІНН, 2008. 336 с.
7. Зінченко І. Одиничні злочини: поняття, види, кваліфікація. Харків : Фінн, 2010. 256 с.
8. Кваша О. Співучасть у злочині : структура та відповідальність. Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013. 560 с.
9. Маслак Н. Кримінальна відповідальність за готування до злочину. Харків : Право, 2010. 232 с.
10. Орловський Р. Організована група як форма співучасті. Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. 2014. Вип. 72. С. 393-399.
11. Созанський Т. Кваліфікація сукупності злочинів. Львів : ЛУВС, 2012. 240 с.

Методами діагностики успішності навчання, формами виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни є:
- усне опитування на практичних (семінарських) заняттях;
- виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);
- тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу;
- письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо);
- захист індивідуального письмового завдання;
- виконання домашнього письмового завдання,
- форма підсумкового контролю: іспит.


Критерії оцінювання результатів навчання студентів
Практичні заняття 30
Індивідуальні науково-дослідні заняття 10
Письмова складова іспиту 50
Усна складова іспиту 10
Всього 100