У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: загальну та фахову лексику; граматичний матеріал; теми пов’язані з актуальними проблемами вивчення згідно з навчальною програмою; перекладацькі норми і стратегії; специфіку різних видів перекладу, а також специфіку перекладу громадсько-політичної тематики;
вміти: здійснювати перекладацьку інтерпретацію іншомовного тексту; забезпечувати якісний письмовий та усний переклад матеріалів суспільно-політичного характеру; здійснювати реферування англомовних матеріалів; вільно та ефективно спілкуватись в академічному і професійному оточенні, що повинно проявлятися в різних типах мовленнєвої поведінки.

• Практикум перекладу, частина 1, 2
• Іноземна мова, частина 1, 2,3,4,5,6

Комплект завдань для державного іспиту містить 30 білетів по 4 завдання в кожному. Перше завдання – це тест на перевірку навичок аудіювання, максимальна кількість балів - 20. Після прослуховування запропонованого тексту студенти повинні визначити правильність/неправильність п’яти речень, кожне з яких оцінюється в п’ять балів. Друге завдання – письмовий переклад зі словником іноземного фахового тексту українською мовою обсягом 1000 друкованих знаків. Воно засвідчує компетенцію студента: розуміння фахової іншомовної літератури, здатність перекладати фахову літературу з іноземної на українську мову, правильно застосовувати лексико-граматичний мінімум, здатність реалізувати комунікативні наміри на письмі, максимальна кількість балів – 30. При оцінюванні другого завдання беруться до уваги наступні п’ять критеріїв, кожен з яких оцінюється у п’ять балів: 1) уніфікованість термінології; 2) зв’язність викладу; 3) стиль; 4) граматичні особливості / прагматика; 5) виявлення фахової компетенції. Третє завдання – усна презентація фахової теми – перевіряє вміння студентів використовувати повсякденну та професійно-орієнтовану лексику, навички проводити усний обмін інформацією, вміння використовувати мовленнєвий етикет спілкування, максимальна кількість балів – 30. Ці бали розподіляються згідно десяти критеріїв: 1) навички фахового спілкування; 2) обсяг презентації; 3) логічна структура; 4) чіткість викладу; 5) методика презентації; 6) вміння реалізації комунікативних навичок; 7) практичне застосування основ граматики; 8) мовленнєвий етикет; 9) вимова; 10) адекватність відповіді на поставлені запитання. Четверте завдання – відповідь на запитання з теорії і практики перекладу; максимальна кількість балів – 20. При оцінюванні четвертого завдання беруться до уваги наступні п’ять критеріїв: 1) використання перекладознавчої термінології; 2) змістове наповнення; 3) зв’язність викладу; 4) вміння доповнити теоретичний матеріал прикладами; 5) відсутність граматичних і лексичних помилок. Таким чином, іспит є комплексною перевіркою інтегрованих навичок аудіювання, мовлення, читання і письма в контексті програми, затвердженої МОН України. ІІІ. ЗМІСТ (основні питання з навчальної дисципліни) Структура білету: 1. Аудіювання фахового тексту з тестовим завданням. 2. Письмовий переклад фахового тексту з англійської мови на українську. 3. Усна презентація фахової теми. 4. Усна відповідь на запитання з теорії і практики перекладу. Теми до державного іспиту з дисципліни «Іноземна мова», «Іноземна мова спеціальності» для студентів бакалаврату спеціальності 6.030201 “Міжнародні відносини”: 1. Категорії міжнародних злочинів і ефективність покарання. 2. Кіберзлочинність у ХХІ столітті. 3. Зброя масового знищення, її переваги і небезпеки. 4. Тероризм як одна з небезпек сьогодення. 5. Контроль над озброєннями як запорука забезпечення мирного існування. 6. Сучасні тенденції розвитку вищої освіти. 7. Болонський процес: програмна і позапрограмна діяльність студентів. 8. Зростаючий рівень безробіття в умовах глобального економічного спаду. 9. Значення міжнародних організацій у сучасному суспільстві. 10. Європейський союз як геополітичне формування. 11. Організація об’єднаних націй: історія, функції, перспективи. 12. НАТО: дебати щодо військового альянсу. 13. Толерантність в умовах зростаючого культурного розмаїття. 14. Мова як засіб культурної ідентифікації у глобальному контексті. 15. Глобальні екологічні проблеми та їх загроза людству. 16. Міжнародна співпраця з метою подолання глобальних екологічних проблем. 17. Сучасні технології: штучний інтелект і нанотехнології. 18. Генна інженерія: переваги і недоліки. 19. Ядерна енергія: переваги і потенційні загрози. 20. Перспективи дослідження відкритого космосу. 21. Публічний виступ як засіб поширення ідей і впливу на громадську думку. 22. Свобода слова як запорука демократичного розвитку. 23. Засоби масової інформації, їхній вплив на формування громадської думки. 24. Роль зв’язків з громадськістю у сучасному світі. 25. Стратегії впливу на споживача (реклама, маркетинг, мерчандайзинг). 26. Переваги і недоліки глобалізації. 27. Основні причини міграції населення. 28. Особливості роботи працівників дипломатичної служби. 29. Забезпечення виконання міжнародного права. 30. Міжнародне право та його функції. Теми до державного іспиту з дисципліни «Теорія і практика перекладу» для студентів бакалаврату спеціальності 6.030201 “Міжнародні відносини”: 1. Основні способи і методи перекладу. 2. Способи перекладу інтернаціоналізмів. 3. Способи перекладу національно забарвленої лексики. 4. Способи перекладу фразеологізмів. 5. Способи перекладу означеного артикля. 6. Способи перекладу неозначеного артикля. 7. Передача лексико-граматичних значень інфінітива та його функції у реченні. 8. Способи перекладу інфінітивних комплексів. 9. Передача лексико-граматичних значень дієприкметника. 10. Способи перекладу дієприкметникових комплексів. 11. Особливості передачі лексико-граматичних значень герундія. 12. Особливості перекладу публіцистичного стилю. 13. Види і застосування перекладацьких трансформацій. 14. Особливості перекладу конструкцій пасивного стану. 15. Види усного перекладу. 16. Вміння та навички необхідні для роботи перекладача. 17. Професійна етика і моральний кодекс перекладача. 18. Сприйняття і розуміння змісту повідомлення при усному перекладі. 19. Типи контекстів і контекстуальних зв’язків в усному дискурсі. 20. Семантична структура усного повідомлення та його основні компоненти. 21. Семантична надмірність усних повідомлень. 22. Перекладацький скоропис. 23. Поняття синхронного перекладу. Види синхронного перекладу. 24. Функціональна система синхронного перекладу. 25. Компресія змісту повідомлення у синхронному перекладі. 26. Розширення змісту повідомлення у синхронному перекладі. 27. Прогалини у сприйнятті усного дискурсу і шляхи їхнього заповнення при усному перекладі. 28. Припущення у синхронному перекладі. 29. Засоби і техніки синхронного перекладу. 30. Засоби і техніки послідовного перекладу.

1. Гон О.М. Практикум з усного перекладу. – К.: 2011. – 152 с.
2. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу. – Вінниця, 2000. – 446 с.
3. Максімов С.Є. Усний двосторонній переклад (англійська та українська мови). Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2007. – 416 с.
4. Ребрій О.В. Основи перекладацького скоропису. – Вінниця, 2006. – 148 с.
5. Ребрій О.В.Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Європейський союз та інші міжнародні політичні, економічні, фінансові та військові організації: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти/ За редакцією Л. М. Черноватого і В. І. Карабана. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 240 с.
6. Турчин Д.Б. English for International Relations / Англійська мова для міжнародних відносин: Навч. Посіб. Для студентів вищ. Навч. Заклад. 2-е вид., перероб. і доп. / Дмитро Турчин. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 256 с.
7. Черноватий Л.М. Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Міжнародні конвенції у галузі прав людини. / За редакцією Л. М. Черноватого і В. І. Карабана. Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 272 с.
8. Мірам Г.Е. Коучінг для усних перекладачів. – К.: Ніка-Центр, 2011. - 228с.
9. Clare A., Wilson J. Speakout (Intermediate). – Longman, 2011. – 263 p.
10. Jones R. Conference Interpreting Explained. – Manchester, 2002. – 142 p.

Методи і критерії оцінювання: рецептивних умінь передбачають здатність студентів: розуміти ідею тексту; розуміти сутність, деталі і структуру тексту; визначати головні думки і конкретну інформацію; робити припущення про ідеї та ставлення; розуміти особливості дискурсу.
Оцінювання продуктивних умінь (письмового перекладу, говоріння):
письмовий переклад оцінюється за наступними критеріями: змістове наповнення; мовна правильність – лексична наповнюваність, володіння лексичним матеріалом, морфологія, синтаксис, орфографія; структура відповіді, відповідність письмового висловлення заданому формату, логічність і послідовність викладу, наявність з’єднувальних елементів;
говоріння оцінюється за наступними критеріями: точність та доречність використання мовних засобів; лексичний і граматичний діапазон;управління дискурсом: логічна послідовність та відповідність мовленнєвій діяльності студента;вимова: здатність студента продукувати розбірливі висловлювання;спілкування: здатність студента брати активну участь у бесіді, обмін репліками та підтримання інтеракції.