- читати топографічні карти та визначати на них геодезичні та прямокутні координати точок місцевості, висоти, ухили; вимірювати і орієнтувати лінії на карті;
- орієнтуватись на місцевості за допомогою топографічних та туристичних карт; місцевих орієнтирів, небесних світил; вміти орієнтуватись за компасом та туристичним навігатором, розуміти принцип супутникової навігації;
- складати схему майбутнього туристичного маршруту та вміти користуватись інтернет-ресурсами для планування туристичного маршруту;
- володіти основною інформацією про туристичні карти, їх елементи та класифікацію.

Географія, історія, інформатика.

Предмет і задачі курсу. Історія розвитку топографії та картографії. Топографічні карти, їх характеристика та призначення. Рельєф місцевості. Орієнтування ліній на карті. Методи створення карт. Загальні відомості про туристичні карти та маршрути. Орієнтування на місцевості. Найпростіші вимірювання на місцевості.

1. Алешин В.М., Серебреников А.В. Туристическая топография. – М.: Профиздат, 1995.
2. Ганопольский В. Уроки туризму. Посібник для вчителів. – К.: Видавниче підприємство "Перше вересня", 1999.
3. Загородній В.В., Матусєвич К.М. Основи топографії і картографії. Посібник для вчителів. – К.: "Радянська школа", 1977.
4. Куприн А.М. Умей ориентироваться на местности и по карте.– М.: Недра, 1992.
5. Маркировка туристских маршрутов: Метод. рекомендации. – М.: ЦРИБ Турист, 1975.
6. Матусевич К.М. Польова практика з основами топографії. К.: Вища школа, 1970.
7. Матусєвич К.М., Семенов В.Є. Найпростіші вимірювання на місцевості. – К.: «Радянська школа», 1981
8. Меньчуков А.Е. В мире ориентиров. – 6-е изд., перераб. и дот. – М.: Недра, 1986.
9. Остапчук В.В. Туристська робота. Навчальний посібник. – Ніжин, 2002.
10. Рощин О.М. Без компаса і карти. – К.: «Радянська школа», 1971.
11. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000 – 1:500. Київ, 2001.

Поточний контроль (50 %) – практичні заняття, лабораторні заняття, реферати.
Підсумковий контроль (50 %) – залік.