Програмні результати навчання
1)здатність продемонструвати поглиблені знання й розуміння фундаментальних засад мовознавства, орієнтуватися в тенденціях розвитку прикладної лінгвістики та напрямів мовознавчої науки в Україні і світі;

2)здатність самостійно орієнтуватися в мовних проблемах людини й суспільства, знаходити оптимальні рішення;

4)здатність продемонструвати поглиблені знання сучасних наукових методів лінгвістичних досліджень у межах комунікативного та когнітивного напрямів лінгвістики;

6)здатність використовувати основні технології, орієнтовані на опрацювання природномовної інформації, розробляти мовні технології та нові методи розв’язання практичних завдань у галузі використання мови;

7)уміння застосовувати теоретичні знання для вирішення професійних практичних завдань у галузі використання мови, а саме – аналізувати основний об’єкт теоретичної та прикладної лінгвістики – природну мову та штучні мови;

8) уміння проводити порівняльні дослідження структурних і функціональних властивостей мов незалежно від характеру відношень між ними;

10)уміння ефективно сприймати, зберігати, опрацьовувати й передавати мовну інформацію, прогнозувати особливості сприйняття інформації й запобігати виникненню комунікативних невдач;

11)уміння моделювати комунікативні акти моно-, діа-, полілогічного типу з урахуванням культурноспецифічних особливостей спільноти, мовою якої відбувається спілкування;
уміння структурувати та інтегрувати знання з різних галузей професійної діяльності, здатність творчо їх використовувати й розвивати у процесі вирішення професійних завдань;

21)уміння структурувати та інтегрувати знання з різних галузей професійної діяльності, здатність творчо їх використовувати й розвивати у процесі вирішення професійних завдань;

22)здатність і вміння виконувати наукові дослідження у галузі прикладної лінгвістики з метою удосконалення наявних та розроблення нових методів аналізу, опрацювання, моделювання, формалізації та алгоритмізації мовного матеріалу;
23) здатність самостійно здобувати й використовувати в дослідній та практичній діяльності нові знання та вміння, розширювати й поглиблювати власну наукову компетентність, самостійно освоювати інноваційні галузі і нові методи дослідження;

27)здатність критично оцінювати набутий досвід із позицій останніх досягнень філологічних та комп’ютерних наук та соціальної діяльності;

Попередні
навчальні дисципліни Супутні і наступні
навчальні дисципліни
Іноземна мова для академічних цілей Риторика
Філософія та методологія науки Моделювання і формалізація одиниць мови і мовлення
Управління науковими проектами Методи когнітивної лінгвістики у прикладних дослідженнях

Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв’язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Природа, компоненти і форми комунікації Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування Моделі комунікації. Компоненти комунікації. Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Вербальні компоненти спілкування. Невербальні компоненти спілкування. Класифікація форм мовного спілкування. Сутність комунікативного акту. Прагматичні аспекти комунікації. Компоненти комунікативного акту, пов’язані з учасниками спілкування. Гендерні аспекти спілкування. Комунікативні інтенції. Стратегії мовленнєвого спілкування. Мовна й комунікативна компетенція мовців. Комунікативний кодекс. Засоби мовного коду в комунікації. Складові комунікативного акту, пов’язані з мовним кодом Дискурс як процес і найзагальніша категорія організації мовного коду в спілкуванні. Типи дискурсів. Текст як результат і одиниця комунікації. Текст і дискурс. Типологія текстів. Інформація в дискурсах і текстах. Експліцитна та імпліцитна інформація в комунікації. Мовленнєвий жанр. Дискурс і мовленнєвий жанр. Аспекти мовного коду в міжкультурній комунікації. Інтегральні тенденції в сучасному мовознавстві. Когнітивний напрямок сучасних досліджень в галузі комунікативної лінгвістики

Рекомендована література
Базова

1. Атаян Э.Р. Коммуникация и раскрытие потенций языкового знака. – Ереван: ЕреванГУ, 1981. – 158 с.
2. Ахутина Т.В. Порождение речи: Нейролингвистический анализ синтаксиса. – М.: Наука, 1989. – 254 с.
3. Батаршев А.В. Психодиагностика способности к общению или как определить организаторские и коммуникативные свойства личности. – М.: Прогресс, 1999. – 256 с.
4. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – Львів: Академія, 2000. – 352 с.
5. Биркенбиль В.Ф. Коммуникационный тренинг. Наука общения для всех. – М.: Флинта?наука, 2002. – 210 с.
6. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. – М.: Просвещение, 1978. – 115 с.
7. Дейк Т. ван. Язык. Познание. Коммуникация. – М.: Наука, 1989. – 250 с.
8. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. — К., 1999.
9. Макаров М. Л. Коммуникативная структура текста. — Тверь, 1990.
10. Гавра Д.П. Основы теории коммуникации : учеб. пособие. Ч. 1. СПб., 2005.
11. Гнатюк О.Л. Основы теории коммуникации : учеб. пособие. СПб., 2008.
12. Гойхман О.Я., Надеина Т.М. Основы речевой коммуникации. учеб# ник. М., 2001. 8. Головлева Е.Л. Основы межкультурной коммуникации : учеб. пособие. Ростов н/Д., 2008.
13. Грушевицкая Т.Г., Попков В.Д., Садохин А.П. Основы межкуль# турной коммуникации : учебник. М., 2003.
14. Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностная коммуникация : учеб. пособие. СПб., 2004.
15. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации. Воронеж, 2000;
16. Кашкин В.Б. Основы теории коммуникации : краткий курс. 3#е изд. М., 2007.
17. Коммуникативные практики в современном обществе / под ред. В.В. Васильковой, И.Д. Демидовой. СПб., 2008.
18. . Мальковская И.А. Знак коммуникации: Дискурсивные матрицы. 3#е изд. М., 2008.
19. Основы теории коммуникации : учеб. пособие / под ред. М.А. Ва# силика. М., 2003.
20. Основы теории коммуникации : учеб. пособие. Ч. 2. / отв. ред. Д.П. Гавра. СПб., 2006.
21. Познин В.Ф. От пиктограммы до Интернета: Краткий очерк раз# вития средств информации и коммуникации. СПб., 2001.
22. Бакулев Г.П. Массовая коммуникация: Западные теории и кон# цепции : учеб. пособие. М., 2005.
23. Почепцов Г.Г. Имиджелогия. М.; Киев, 2000; М., 2007. 71. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации. М.; Киев, 2001. 255 72. Почепцов Г. Паблик рилейшнз для профессионалов : 6#е изд. М.; Киев, 2005.



Допоміжна
1. Арутюнова Н. Д. Прагматика // ЛЭС. М. : Сов. энциклопедия, 1990.
2. Ветошкина М. К. К вопросу об исчислении коммуникативных ролей // Прагматика и логика дис-
курса : сб. науч. ст. Ижевск, 1991. С. 78-84.
3. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. 4-е изд., стереотип. М. : Ком-
Книга, 2006.
4.Маслова А. Ю. Введение в прагмалингвистику : учеб. пособие для студентов вузов. М.: Флинта ;
Наука, 2008.
5.Маслова В. А. Современные направления в лингвистике : учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по на-
правл. «Филологическое образование». М. : Академия, 2008.
6.Матвеева Г. Г. Функциональная и скрытая прагмалингвистика // Функционально-системный под-
ход к исследованию языковых единиц разных уровней : мат-лы Межвуз. науч. конф. Ростов н/Д. : РГПУ,
2004. С. 85-87.
7.Почепцов О. Г. Основы прагматического описания предложения. Киев : Вища школа, Киев. гос. ун-
т, 1986.
8.Степанов Ю. С. В поисках прагматики // Изв. АН СССР. Сер. ЛиЯ, 1981. №
9.1 Сусов И. П. Личность как субъект языкового общения // Личностные аспекты языкового обще-
ния : сб. науч. тр. Калинин : КГУ, 1989. С. 9-16.
10. Сусов И. П. История языкознания Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация: Золотая
серия. М. : АСТ, Восток – Запад, 2007.
11. Althaus N. P., Henne H. Sozialkompetenz und Sozialperformanz: Thesen zur Sozialkompetenz –
Zeitschrift fur Dialektologie und Linguistik, 1970. Bd. 38. S. 1-15.
12. Armengaud F. La pragmatique. Paris : Presse Universitaire de France, 1985. P. 77-89.
13. Bartsch R., Vennemann Th. Sprachtheorie // Lexikon der Germ. Linguistik / Hrsg. von Н. P. Althaus, H.
Henne, 1973. S. 34-55.
14. Gouvard J.-M. La pragmatique. Outils pour l’analyse litteraire. Paris : Armand Colin, 1998.
15. Latraverse F. La pragmatique : histoire et critique. Bruxelles : Pierre Margada, 1987.
16. Maingueneau D. L’enonciation en linguistique francaise. P. : Hachette, 1999.
17. Oller J. W. On the Relation between Syntax, Semantics and Pragmatics // Linguistics. 1972. Vol. 83. P. 43-55.
18. Schmidt S. J. Texttheorie / Pragmalinguistik // Lexikon der Germanistischen Linguistik / Hrsg. von H.P.
Althaus, H. Henne. Tubingen, 1973. S. 233-244.

Інформаційні ресурси
Теории и модели коммуникации. – Режим доступа: http://dispace.edu.nstu.ru/didesk/course/show/3705/8
Языкознание и межкультурная коммуникация. – Режим доступа: http://librarybseuby.ucoz.ru/load/1-1-0-7

Методи діагностики знань
Поточний контроль на практичних, семінарських заняттях проводиться з метою виявлення готовності студента до занять у таких формах:
• фронтальне стандартизоване опитування
• оцінка активності аспіранта у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.
Контрольні запитання поділяються на:
• а) проблемні – спрямовані на постановку науково-дослідницького завдання;
• в) аналітичні – спрямовані на відображення вміння аналізу та синтезу, виявлення причинно-наслідкових зв’язків;
• г) ситуаційні– визначити відповідь згідно дослідницького контексту;
• д) питання репродуктивного характеру;
Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та виконання контрольної роботи.



6. Критерії оцінювання результатів навчання студентів
Розподіл балів у 100-бальній шкалі
Поточний контроль (ПК) Разом за
дисципліну
Поточний контроль – 70 балів.
Контрольна робота – 30 балів.
100