Внаслідок вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
1. Уміння визначати основні параметри термінологічних словників.
2. Уміння визначати науково обґрунтовані типології спеціальних словників.
3. Уміння вироблення засадничих вимог до термінографічних праць.
4. Уміння досліджувати макро- і мікроструктури словника.
5. Уміння аналізувати шляхи відбору термінологічного словника (тезаурусу).
6. Уміння вироблення основних способів опису термінів.
7. Уміння розуміти принципи комп’ютеризованого укладання термінологічних словників.

пререквізити
Теорія і методологія прикладної лінгвістики в діахронії та синхронії
кореквізити
Корпусні лінгвістичні технології

Дисципліна належить до дисциплін вибіркового блоку і вивчається упродовж 1 семестру 2 року навчання. У межах дисципліни розглядаються питання місця термінографії в сучасній лінгвістичній науці, стан та перспективи розвитку термінографії в Україні, аналізуються основні завдання сучасної термінографії, досліджуються принципи укладання словників. Метою вивчення дисципліни є надання відомостей молодим вченим про термінографію як систему засобів управління численними термінами, що передбачає певні процеси документування термінів і відповідної інформації; наукові поняття термінографії, методи її аналізу та проблеми сучасних напрямів дослідження мовних явищ в галузі спеціальної лексики; формування у них систематизованих знань основних положень термінографії та навиків розв’язання проблем, що виникають в практичній термінологічній роботі.

Базова
1. Авербух К. Я. Общая теория термина / К. Я. Авербух. – Иваново, 2004. – 252 с.
2. Гринев-Гриневич .С.В Введение в терминографию: как просто и легко составить словарь. Учебное пособие. М., Книжный дом ЛИБРОКОМ, 2009, 224с.
3. Гринёв С. В. Принципы теории терминографии//Теория и практика научно-технической лексикографии – М., 1988. – С. 5-11.
4. Іванова О. В. Основи укладання галузевих глосаріїв: курс лекцій / О.В.
Іванова. – К. : ЦП “Компринт”, 2014. – 202 с.
5. Крыжановская А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / А. Крыжановская, Л. Симоненко. – К. : Наукова думка, 1987. – 161 с.
6. Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура Изд. 3-е. / В. М. Лейчик. – М.: Издательство ЛКИ, 2007. 256 с.
6. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: підручник / Т.І. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.
7. Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология. Вопросы теории/ А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. – Москва: Изд-во ЛКИ, 2007. – 248 с.
8. Широков В. А. Феноменологія лексикографічних систем / В. А. Широков – К.: Довіра. - 2005. - 304с.
9. Широков В. А., Рабулець О. Г., Шевченко І. В., Костишин О. М., Якименко К.М. Технологічні основи сучасної тлумачної лексикографії // Мовознавство. – 2002, №6 – С. 49-86.

Допоміжна
1. Дубичинский В. В. Принципы лексикографирования и типология словарей / В. В. Дубичинский // Со-временные проблемы лексикографии. – Харьков, 1992. – С. 135-140.
2. Дубічинський В. В. Основні засади термінографії / В. В. Дубічинський // Vocabulum et vocabularium – Харьков, 1997 – Вып. 4. – С. 49-50.
3. Симоненко, Л. Актуальні проблеми сучасного українського термінознавства / Людмила Симоненко // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць. – Вип. VIII / відп. ред. Л. О. Симоненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 316, [4] с. – С. 9–15.
4.Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти /А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. - К.: Академія, 2000. – 218с.

Інформаційні ресурси
1. Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lp.edu.ua/tc.terminology
2. Онлайновая лингвистическая лаборатория Microsoft http://labs.microsofttranslator.com/
3. УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) [Електронний ресурс]. – Режим
доступу до словн.: http://hohlopedia.org.ua/use_
universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/.
4. ISO/IEC Directives, Part 2: Rules for the structure and drafting of international Standards, Sixth edition, 2011 – 72 р. (Частина 2. Правила побудови та викладання міжнародних стандартів, шоста редакція, 2011) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://isotc.iso.org/livelink/livelink?func=ll&objId=4230456&objAction=browse&sort=subtype

Поточний контроль на практичних заняттях проводиться з метою виявлення готовності аспіранта до занять у таких формах:
• вибіркове усне опитування перед початком занять;
• фронтальне стандартизоване опитування за тестами протягом 5-10 хв.;
• фронтальна перевірка виконання домашніх завдань;
• оцінка активності аспіранта у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.
Контрольні запитання поділяються на:
• тестові завдання – вибрати вірні відповіді;
• проблемні – створення ситуацій проблемного характеру;
• питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки;
• ситуаційні завдання – визначити відповідь згідно певної ситуації;
• питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення;
Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та складанням екзамену.