• уміння використовувати всесвітню мережу Інтернет для аналізу отриманих даних, здобування та співставлення потрібної наукової інформації, отриманої іншими дослідниками.
• уміння отримувати і грамотно використовувати інформацію накопичену в базах даних з структури геномів, білків і іншої біологічної інформації.
• уміння використовувати різноманітні програми для моделювання тих чи інших біологічних процесів, уміння розшифровування, передбачення структури і проектування необхідних білків;
• уміння аналізувати організацію та еволюцію геномів, а також механізм дії біологічно активних речовин в ланцюгу ген-білок-функція і використання отриманої інформації як для розробки нових біотехнологій так і для створення нових лікарських препаратів.

пререквізити: молекулярна біологія; біоінженерія (клітинна,генетична); генетика (загальна та молекулярна);
кореквізити: молекулярна біотехнологія та біоінженерія; біотехнологія та біоінженерія рослин і методи аналізу геному; генетика та селекція мікроорганізмів

Основи біоінформатики. Інформаційні технології та процеси. Інформаційні технології в системах організаційного управління. ЕОМ при виборі рішень в області технології, організації, планування і управління виробництвом. Інформаційні технології в навчанні. Робота з науковою літературою: Google Scholar, Microsoft Academic Search, Publish or Perish, PubMed,Scopus, Mendeley. Джерела біологічної інформації і бази даних в Інтернеті. Класифікація і типи баз даних. Біологічні послідовності. Інформація в молекулярній біології. Геноми і протеоми. Геноміка. Картографування генома. Протеоміка. Структура білків і інформатика. Методи біоінформаційного аналізу. Матриці замін. Алгоритми вирівнювання послідовностей. Філогенетичний аналіз. Інформаційні принципи в біотехнології. Секвенування біологічних послідовностей і експресія генів. Функціонування і організація геномів. Аналіз геномів. Аналіз і передбачення білків. Біоінформатика в фармацевтичній біотехнології. Медична геноміка і фармакогеноміка. Технології комп'ютерного моделювання. In silico методи в розробці нових біологічно активних субстацій.

1. Леск А.М. Введение в биоинформатику Издательство: Бином. Лаборатория знаний, 2009, 318с.
2. Огурцов А.Н. Основы биоинформатики.– X.: НТУ «ХПИ», 2013. – 400 с.
3. Borchardt R., Kerns E., Hageman M., Thakker D., Stevens J. Eds. Optimizing the “drug-like” Properties of Leads in Drug Discovery, Vol. 4. – New York: Springer, 2007, 511 p.

• фронтальне усне опитування, індивідуальні роботи (20 балів)
• підсумковий контроль (80 балів, контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (80 балів).