Результати вивчення цієї навчальної дисципліни корелюються з компетентностями за освітньо-науковою програмою підготовки доктора філософії. Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
Знання (ЗН):
? теоретико-методологічних основ та категоріального апарату професійної педагогіки;
? сутності організаційної структури освітнього процесу, характеристик його структурних елементів у професійній школі;
? сучасних підходів, методів, методик та засобів планування, організування та проведення виховної роботи зі студентською молоддю;
? методичних вимог до підготовки та проведення навчальних занять, різних організаційних форм, методів навчання у професійній школі та основних вимог до їх вибору;
? структури та дидактичних вимог до підготовки навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін;
? основних категорій педагогічного дослідження, принципів, методів та етапів виконання педагогічного дослідження;
? психологічних особливостей студентства, як соціальної групи, специфіки процесу їхньої адаптації у закладі вищої освіти, умови становлення студентства як суб’єкта освітнього процесу.
Уміння (УМ):
? передавати фахові знання, аналізувати та визначати цілі навчального заняття на основі теоретичних підходів, покладених в основу методики професійної освіти, демонструвати сучасну базу знань з проблем теорії професійної освіти та створювати власну базу навчальної інформації;
? проектувати зміст навчання, розробляти та використовувати дидактичні засоби методичного супроводу навчального заняття;
? пояснювати, узагальнювати, аналізувати та статистично обробляти результати навчальних досягнень здобувачів вищої освіти;
? налагоджувати комунікативні суб’єкт-суб’єктні стосунки в студентській групі, організовувати та проводити групову й індивідуальну виховну роботу;
? визначати та формулювати основні категорії педагогічного дослідження, встановлювати взаємозв’язок між основними педагогічними категоріями та використовувати комплексні методи педагогічного дослідження;
? організації, моніторингу та здійснення контролю навчальних досягнень здобувачів вищої освіти;
? виявляти та розвивати творчі якості особистості, застосовувати методи навчання творчості та проводити тренінги для розвитку творчих здібностей;
? планувати та проводити виховну роботу зі студентами в аудиторний та позааудиторний час, організовувати ефективну комунікативну діяльність, розв’язувати педагогічні задачі та ситуації.

Попередні навчальні дисципліни:
Філософія і методологія науки

Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Управління науковими проектами
Педагогічний практикум

У процесі вивчення дисципліни розглядаються питання основ професійної педагогіки та особливостей організування навчально-виховного процесу і процесу професійної підготовки майбутнього фахівця; закономірних зв’язків, покладених в основу розвитку, виховання та навчання у закладі вищої освіти, а також розробка на цій основі методологічних, теоретичних та методичних проблем становлення висококваліфікованого фахівця; основних дидактичних підходів до формування і розвитку умінь і навичок та забезпечення якісного навчально-виховного процесу у закладі вищої освіти відповідно до сучасних освітніх стандартів та чинного законодавства у галузі професійної освіти.

1. Абдыкаримов, Б. А., Абдыров, А. М., Баубекова, Г. Д. (2009). Профессиональная педагогика. Астана, Казакстан: типография КазАТУ им. С. Сейфуллина.
2. Автомонов, П. П. (2002). Технологія педагогічного успіху. Київ, Україна: ВПЦ «Київський університет».
3. Алексюк, А. М. (1997). Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання. Київ, Україна: Вища школа.
4. Бабанский, Ю. К. (1983). Педагогика. – Москва: Просвещение.
5. Бабіч, Л. В., Кондратенко Г. М. (2002). Основи педагогічної майстерності: Навчальний посібник для студентів педагогічних університетів. Херсон, Україна.
6. Батышев, С. Я., Новиков, А. М. (ред.). (2010). Профессиональная педагогика. Москва, Россия: Изд-во ЭГВЕС.
7. Березюк, О. С., & Власенко, О. М. (2017). Дидактика: теорія і практика. Житомир, Україна: Вид–во ЖДУ ім. І. Франка.
8. Бех, І. Д. (2009). Психологічні джерела виховної майстерності. Київ, Україна: Академвидав.
9. Бойченко, В. В. (2013). Дидактичні системи у вищій освіті. Умань, Україна: ПП Жовтий О. О.
10. Вища освіта України в умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку, 2007–2011 рр.: наук.-допом. бібліогр. покажч. Вип. 2. (2012). НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Ін-т вищ. освіти; [упоряд.: Пономаренко Л. О., Стельмах Н. А., Пєєва С. П., Айвазова Л. М., Бублик Н. М.; наук. консультант і авт. вступ. ст. Корольов Б. І.; наук. ред. Рогова П. І.; бібліогр. ред. Пономаренко Л. О. Київ, Україна: Нілан-ЛТД.
11. Віаніс-Трофименко, К. Б., & Лісовенко, Г. В. (2007). Підвищення професійної компетентності педагога. Харків, Україна: Видавництво група «Основа».
12. Гладуш, В. А., & Лисенко Г. І. (2014). Педагогіка вищої школи: теорія, практика, історія. Дніпропетровськ.
13. Гончеренко, С. (2006). Фундаменталізація професійної освіти. Ksztalcenie zawodowe: pedagogika i psychologia, 7, 170–171.
14. Гуревич, Р. С. (2008). Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах. Вінниця, Україна: ДОВ «Вінниця».
15. Данилов, М. А., & Есипов, Б. П. (1957). Дидактика. Москва, Россия: Издательство Академии педагогических наук.
16. Дороніна, Т. О. (2018). Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні. Кривий ріг, Україна: КДПУ.
17. Зайцева, Т. Г. (2012). План-конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка вищої школи». Херсон, Україна: Херсонська державна морська академія.
18. Зязюн, І. А. (2008). Педагогічна майстерність. Київ, Україна.
19. Казак, І. О. (2018). Теорія і методика викладання в вищій школі. Конспект лекцій з навчальної дисципліни. Київ, Україна: КПІ ім. Ігоря Сікорського.
20. Каменєва, Т. М. (2018). Теоретичні основи навчання. Київ, Україна: МНУЦ.
21. Класифікатор професій ДК 003:2010 (2010). Наказ Держспоживстандарту України №327 від 28.07.2010. Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10
22. Кошельник, В. В. (2007). Організація виховної роботи зі студентами у вищому навчальному закладі. Вінниця, Україна.
23. Красильникова, Г. В. (2012). Професійна педагогіка. Взято з: http://lubbook. net/book_303_glava_17_Tema_15. _
24. Кузьмінський, Л. І. (2011). Педагогіка вищої школи. Київ, Україна.
25. Кухар, Л. О., & Сергієнко, В. П. (2010). Конструювання тестів. Луцьк, Україна.
26. Марків, В. М. (2015). Теорія виховання. Кривий Ріг, Україна: КПІ.
27. Мачинська. Н. І., & Стельмах, С. С. (2012). Сучасні форми організації навчального процесу у вищій школі. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ.
28. Міжнародні стилі цитування та посилання в наукових роботах – посилання
29. Мукан, Н. В. (2011). Професійний розвиток учителів загальноосвітніх шкіл Великої Британії, Канади, США. Львів, Україна: Видавництво Львівської політехніки.
30. Нагаєв, В. М. (2007). Методика викладання у вищий школі. Київ, Україна: Центр навчальної літератури.
31. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. (2019). Взято з: https://naqa.gov.ua/
32. Новиков, А. М. (2006). Методология образования. Москва, Россия: Издательство ЭГВЕС.
33. Ортинський, В. Л. (2009). Педагогіка вищої школи. Київ, Україна: Центр учбової літератури.
34. Оршанський, Л. В., & Сидоренко, В. К. (2006). Професійна педагогіка: навчальний посібник для студентів спеціальності «Професійне навчання». Київ, Україна.
35. Приходько, В. В., Малий, В. В., Галацька, В. Л., Мироненко, М. А. (2005). Словник термінів і понять з педагогіки вищої школи. Дніпропетровськ, Україна: 2005.
36. Сисоєва, С. О. (2006). Основи педагогічної творчості. Київ, Україна: Міленіум.
37. Таланова, Ж. В. (2010). Докторська підготовка у світі та Україні. Київ, Україна: Міленіум.
38. Фіцула, М. М. (2014). Педагогіка вищої школи. Київ, Україна: Академвидав.
39. Холковська, І. Л. (ред.). (2017). Професійно-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу. Вінниця, Україна: ТОВ «Нілан ЛТД».
40. Щербаков, О. В., & Щербина, Г.А. (2012). Соціальна мережа для підтримки навчального процесу у ВНЗ. Системи обробки інформації, 8, 159-162.
41. Bloom, B. S., Engelhart, M. D., Furst, E. J., Hill, W. H., & Krathwohl, D. R. (1956). Taxonomy of educational objectives: The classification of educational goals. Handbook I: Cognitive domain. New York, USA: David McKay Company.
42. Bruner, J. S. (1960). The Process of education. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.
43. Chesser, L. (2019). 50 Different Approaches to Learning. Retrieved from: http://www.teachthought.com/pedagogy/
44. Common European Principles for Teacher Competences and Qualifications. (2010). Взято з: http://www.pef.uni-lj.si/bologna/dokumenti/eu-common-principles.pdf
45. Fleming, N. (2017). The VARK modalities. Retrieved from: http://vark-learn.com/introduction-to-vark/the-vark-modalities/
46. Major, C. H., Harris, M. S., & Zakrajsek, T. (2015). Teaching for learning: 101 intentionally designed educational activities to put students on the path to success. Routledge.
47. Merriam, S., Caffarella, R., & Baumgartner, L. (2006). Learning in Adulthood, San Francisco, CA: Jossey-Bass. This ranges widely and provides an excellent synopsis of much that we know about adult learning.
48. Moodie, G. (2008). From vocational to higher education: an international perspective. UK: Berkshire Open University Press.
49. Perkins, D. (2006). Constructivism and troublesome knowledge. In Meyer and Land (2006) (pp. 33–47). A very lucid exposition of some key ideas in learning theory.
50. Schultz, D., & Schultz, S. E. (2016). Theories of personality, (11th ed). – Cengage Learning.
51. The Council of the European Union (2018). European Key Competences for Lifelong Learning. Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32018H0604(01)&from=EN
52. Ukraine National Erasmus+ Office. (2017). Overview of the higher education system. Ukraine.
53. UNESCO. (2013). International Standard Classification of Education. Fields of Education and Training. Montreal, Quebec, Canada: UNESCO Institute for Statistics.

Загальна система оцінювання курсу: 100 балів.

Вимоги до контрольної роботи: концептуально конкретне й емпірично верифіковане висвітлення питань. Оцінюється 20 балів (в т.ч. захист контрольної роботи).

Практичні заняття: оцінюються по 3 бали за ПР № 1, 3, 4, 6 і 2 бали за ПР № 2, 5, 7, 8. Разом – 20 балів, включаючи по одному балу за виконання тестових завдань у ВНС.

Умови допуску до підсумкового контролю (екзамен): виконання усіх запланованих програмою навчальної дисципліни форм навчальної роботи, які підлягають контрольному оцінюванню. Мінімальна кількість балів для допуску до іспиту – 25 балів.

Підсумковий контрольний захід (екзамен): 60 балів за виконання екзаменаційної роботи:
тестові завдання двох рівнів складності – 30 балів;
проблемно-теоретичне завдання – 10 балів;
практичне завдання – 10 балів;
усна компонента – 10 балів.

Політика щодо дедлайнів і перескладання здійснюється відповідно до Положення про організацію та проведення поточного і семестрового контролю результатів навчання студентів у Національному університеті «Львівська політехніка» від 30.08.2018 р.

Поточний контроль здійснюється під час лекцій, практичних занять та індивідуально-консультативних занять з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань, сформованих і розвинутих умінь і навичок здобувача освіти.
Семестровий контроль проводиться у формі іспиту з навчальної дисципліни.

Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються. У випадку виявлення будь-якої форми порушення академічної доброчесності вживаються заходи відповідно до Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» від 07.09.2017 р.