Знати сучасні методи проектування, життєвий цикл виробу, види технічної документації в процесі проектування технологічного обладнання, яке починається з аналізу завдання, і включає пошук принципових проектних технічних рішень для різноманітних конструкцій обладнання за фахом, а також про системно-ієрархічний підхід у процесі проектування та про оформлення отриманого продукту проектування проекту згідно вимог до технічної документації

Загальна та неорганічна хімія,
Органічна хімія,
Фізична хімія,
Загальна хімічна технологія,
Наукові дослідження за тематиками спеціальності

Сучасні методи проектування. Етапи у процесі проектування нових технологічних рішень та модернізації існуючих. Характеристики проекту. Етапи виконання проектів. Шляхи удосконалення процесу проектування. Етапи нововведень. Системний аналіз в проектуванні. Сучасний етап розвитку інженерної діяльності і проектування. Необхідність соціальної оцінки техніки.

1. Щербина В. Ю. Курс лекцій «Методологія проектування». - К.: Видавництво “ЕКМО”, 2010. – 168с.
2. САПР. Інтегрована система моделювання технологічних процесів і розрахунку обладнання хімічної промисловості: Навч. посіб. / О.С.Сахаров, В.Ю.Щербина, О.В. Гондлях, В.І. Сівецький. – К.: ТОВ “Поліграф Консалтинг”, 2006. – 156с.
3. Методология проектирования оптических приборов: учеб.пособие / А.А. Шехонин, В. М. Домненко, О. А. Гаврилина – СПб: Изд-во СПбГУ ИТМО, 2006. – 91 с

• поточний контроль (30%)
• екзменаційний контроль (письмова компонента, усна компонента (70%)

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні
знати і вміти:
1. методологію дослідження складних органічних реакцій, аналізу, узагальнення і презентацію результатів;
2. використання математичних методів при дослідженні кінетики хімічних реакцій і побудови їх математичних моделей;
3. процедуру аналізу експериментальних результатів та методи обчислення кінетичних та енергетичних параметрів кінетичних моделей;
4. системно досліджувати закономірності органічних реакцій експериментальним методом та узгоджувати кінетичні дані з механізмом реакцій;
5. користуватися різними методами побудови кінетичних моделей реак-цій;
6. здійснювати оброблення масиви даних експериментів і обчислювати кінетичні параметри реакції з допомогою програмних продуктів;
7. виявляти важелі впливу на перебіг та результати здійснення реакцій.
8. проводити дослідження на відповідному рівні, мати дослідницькі навички.

Методологія наукових досліджень
Дослідження хімічних реакцій і процесів
Наукові дослідження за тематикою спеціальності

Вивчення впливу різних чинників на перебіг хімічної реакції. Взаємне погодження результатів вивчення кінетики, механізму та селективності реакції. Експериментальні установки та комплекси аналітичного контролю за перебігом реакції. Особливості перебігу та дослідження реакції в гомогенних, гетерофазних умовах та на гетерогенних каталізаторах. Дослідження хімічних реакцій як комплекс досліджень (кінетика, механізм, селективність, вплив чинників, розчинника, оптимізація, Поняття про теоретичні основи процесів та технічну їх реалізацію. Коректна інтерпретація експериментальних даних. Зв'язок кінетики і механізму реакції. Можливості хімічної кінетики у з'ясуванні механізму реакції. Ознайомлення з результатами наукових досліджень за тематикою наукових напрямків кафедри. Узагальненя результатів досліджень, оформлення результатів, наукова доповідь, наукова стаття. Організація наукових досліджень, законодавство щодо науки і наукових досліджень, інноваційної діяльності, трансферу технологій. Авторське право, принципи наукової етики.

1. Піх З.Г., Івасів В.В., Небесний Р.В. Окиснення ненасичених сполук. Кінетика, механізм, проблеми селективності. Монографія. Видавництво «Львівської політехніки» Львів. 2017. -236 с.
2. Піх З.Г. Теорія хімічних процесів органічного синтезу. Підручник. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”.2002. –396 с.
3. Піх З.Г., Мельник Ю.Р., Мельник С.Р. Каталіз. Теорія та практика. Підручник.-Львів:Бадікова Н.О. 2016. -286.
4 . Z. Pikh. Chemical Reaction Engineering. Mathematical description. Modeling, optimization. Textbook. Lviv Polytechnic Publishing House. 2016.. 316 p.

Допоміжна
1. Опейда Й.О.Методологія фізико-хімічних досліджень..Донецьк.. ДонНУ.2012.-142с.
2. Опейда Й.О. Математичне та комп’ютерне моделювання в хімії..Вінниця. ДонНУ.2015.-388 с.
3. Лебедев Н.Н., Манаков М.Н., Швец В.Ф. Теория химических процессов ООНС.М.:Химия, 1984-420 с.
4. Левеншпиль О. Инженерное оформление химических процессов. М.:Мир 1969.-580 с.
5. Рудавський Ю,К., Мокрий Є.М., Піх З.Г., Куриляк І.Й.,Чип М.М. Математичні методи в хімії та хімічній технології. Львів: Світ, 1993- 208 с.

Семестровий контроль : екзамен. Поточний контроль: виконання індивідуального науково-дослідного завдання, реферат за темою досліджень.

Знати сучасні методи проектування, життєвий цикл виробу, види технічної документації в процесі проектування технологічного обладнання, яке починається з аналізу завдання, і включає пошук принципових проектних технічних рішень для різноманітних конструкцій обладнання за фахом, а також про системно-ієрархічний підхід у процесі проектування та про оформлення отриманого продукту проектування проекту згідно вимог до технічної документації

Загальна та неорганічна хімія,
Органічна хімія,
Фізична хімія,
Загальна хімічна технологія,
Наукові дослідження за тематиками спеціальності

Сучасні методи проектування. Етапи у процесі проектування нових технологічних рішень та модернізації існуючих. Характеристики проекту. Етапи виконання проектів. Шляхи удосконалення процесу проектування. Етапи нововведень. Системний аналіз в проектуванні. Сучасний етап розвитку інженерної діяльності і проектування. Необхідність соціальної оцінки техніки.

1. Щербина В. Ю. Курс лекцій «Методологія проектування». - К.: Видавництво “ЕКМО”, 2010. – 168с.
2. САПР. Інтегрована система моделювання технологічних процесів і розрахунку обладнання хімічної промисловості: Навч. посіб. / О.С.Сахаров, В.Ю.Щербина, О.В. Гондлях, В.І. Сівецький. – К.: ТОВ “Поліграф Консалтинг”, 2006. – 156с.
3. Методология проектирования оптических приборов: учеб.пособие / А.А. Шехонин, В. М. Домненко, О. А. Гаврилина – СПб: Изд-во СПбГУ ИТМО, 2006. – 91 с

• поточний контроль (30%)
• екзменаційний контроль (письмова компонента, усна компонента (70%)

Знати методики проведення комплексних досліджень силікатних матеріалів. Знати порядок проведення та планування науково-дослідних робіт. Знати порядок проведення аналізу результатів досліджень. Освоїти принципи роботи пристроїв і обладнання для проведення досліджень силікатних матеріалів.

Матеріалознавство силікатів,
Технологія виробництва в’яжучих матеріалів та виробів на їх основі Ч1, Ч2,
Фізична хімія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів

Стандартні методи досліджень силікатних матеріалів і виробів. Оптична мікроскопія, її застосування для досліджень силікатних матеріалів. Спеціальні види оптичної мікроскопії. Вивчення структури силікатних матеріалів методами електронної мікроскопії. Електроннографічний аналіз. Термічні методи аналізу. Спектральний аналіз. ІЧ-спектроскопія.Емісійний спектральний аналіз. Молекулярна спектроскопія. Рентгенографічний аналіз.

1. Юинг. Инструментальные методы химического анализа. Москва, Мир, 1989, 608 с.
2. Ящишин Й.М. Хімічна технологія скла. Ч.1. Львів, в-во НУ “Львівська політехніка”. 2001. – 188с.
3 Основы научных исследований: Учебное пособие для вузов / Э.Ф.Бабуров Э.Л.Куликов, В.К.Маригодов. К,: Вища школа, 1988,- 230с.
4. Винчел А.Н., Винчел Т. Оптические свойства искусственных минералов/ М., Мир, 1967.
5. Шиммель Г. Методика электронной микроскопии/ М., Мир, 1972.
6. Методы анализа поверхностей. Под ред. А.Задерны /М., Мир, 1979, 576 с.
7. Милованов А.И., Моисеев В.В., Портнягин В.И. Современные методы анализа поверхности при изучении стекла - Физика и химия стекла, 1985, т.11, N 1, с.3-23.
8. Петровский Г.Т., Тер-Нерсесянц В.Е. Ядерно-физические методы анализа приповерхностных слоев стекол - Физика и химия стекла, 1988, т.14, N 5, с. 641-660.

усне опитування, контрольна робота (30 %);
підсумковий контроль (70 %, контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (70 %)

- виконувати експериментальні дослідження процесів хімічної технології палива та вуглецевих матеріалів;
- здійснювати математичну обробку результатів виконаних наукових досліджень;
- узагальнювати визначені закономірності та і презентувати результати виконаних досліджень.

- Методологія наукових досліджень;
- Сучасні технології переробки горючих копалин;
- Теорія технологічних процесів переробки горючих копалин.

- наукові дослідження процесів одержання полімерних та олігомерних модифікаторів нафтових бітумів; - наукові дослідження процесів одержання нафтових бітумів і малотоннажних бітумних матеріалів; - наукові дослідження процесів регенерації нафтових олив; - наукові дослідження процесів переробки важких нафт; - наукові дослідження процесів оксидаційного знесірчення вугілля; - наукові дослідження процесів одержання бітумних емульсій; - наукові дослідження процесів зневоднення та знесолення нафти; - наукові дослідження процесів антикорозійного захисту нафто- заводського обладнання.

- Братичак М.М., Гринишин О.Б. Технологія нафти та газу. – Львів: Вид-во НУ «ЛП», 2013.– 180 с.
- Братичак М.М., Пиш’єв С.В., Рудкевич М.І. Хімія та технологія переробки вугілля. – Львів: В-цтво “Бескид Біт”, 2006. – 272 с.

- підсумковий контроль (іспит): письмово-усна форма (100%)

• знати явища склування і релаксаційні процеси;
• знати структурні перетворення полімерів;
• знати термодинаміку і кінетику високоеластичної деформації полімерів;
• знати закономірності зміни міцності і динамічної довговічності полімерних матеріалів;
• вміти користуватися сучасними методами дослідження структури і хімічних та фізико-механічних властивостей полімерів;
• вміти цілеспрямовано керувати фізико-хімічними процесами, що відбуваються під час синтезу та переробки полімерів, з метою досягнення необхідних фізико-механічних властивостей виробів на їх основі, а також знати методики спеціальних методів дослідження структури і властивостей полімерних матеріалів;
• вміти встановлювати взаємозв’язок між надмолекулярною структурою і властивостями полімеру.

• Фізико-хімія полімерів;
• Нанотехнології та полімерні матеріали;
• Теоретичні основи технології одержання та переробки пластмас;
• Технології формування виробів з пластмас;
• Технологія переробки пластмас;
• Спеціальні технологічні процеси синтезу та модифікування полімерів.

Основні положення про науку і науково-дослідницьку роботу. Визначення і особливості науки. Поняття наукового знання. Методи теоретичних і емпіричних досліджень. Теорія і методологія науково-технічної творчості. Організація і планування наукових досліджень, системний підхід як основа наукових досліджень. Організація науково-дослідної роботи. Вибір напрямку наукового дослідження. Визначення теми і об’єкту досліджень. Інформаційний пошук. Науково-технічна інформація. Аналіз інформації і формування завдань наукових досліджень. Особливості організації наукових досліджень, пов’язаних з виробництвом. Експериментальні дослідження. Класифікація, типи і завдання експерименту. Метрологічне забезпечення експерименту. Організація робочого місця. Технічні сторони дослідницької роботи. Роль стандартів в дослідницькій роботі. Вплив психологічних факторів на якість експерименту. Статистична обробка експериментальних даних. Вимірювання та їх похибки. Класифікація. Випадкові величини. Вибірка кінцевих значень. Повна вибірка (генеральна сукупність). Розподіл ймовірності. Методи оцінки вимірюваних параметрів. Середні характеристики вибірки. Дисперсія і коефіцієнт кореляції. Нормальний розподіл – закон розподілу Гауса. Розподіл Стьюдента. Обробка експериментальних даних. Абсолютна і відносна похибки. Інтервальна оцінка за допомогою довірчої ймовірності. Довірча ймовірність і довірчі межі. Довірчі інтервали математичного сподівання результату для нормального нормованого розподілу. Довірчі межі для малої вибірки (t-критерій). Найбільша можлива помилка. Оцінка адекватності теоретичних рішень. Визначення адекватності малих вибірок (критерій Фішера). Визначення адекватності великих вибірок (критерій Пірсона). Оцінка адекватності декількох дисперсій при однаковому об’ємі виборок (критерій Кохрена). Оцінка адекватності декількох дисперсій для вибірок різного об’єму (критерій Бартлета). Моделювання в науковій і технічній творчості. Лінійний регресивний аналіз. Метод найменших квадратів. Множинна лінійна регресія. Метод кінцевих різниць. Перетворення до лінійного вигляду. Планування хімічного експерименту. Суть теорії планування експерименту. Пасивний і активний експеримент. Вибір факторів і визначення факторного простору. Принцип рандомізації. Повний факторний експеримент. Розрахунок коефіцієнтів моделі. Перевірка значущості коефіцієнтів. Перевірка адекватності моделі. Дробні репліки. Композиційні плани. Опис області, близької до екстремуму. Ортогональні композиційні плани другого порядку. Ротатабельні плани другого порядку Бокса-Хантера. Оптимізація технологічних процесів. Оптимізація техпроцесів з використанням планування експериментів. Оптимізація функції відгуку. Метод крутого сходження (метод Бокса-Уілсона). Інші методи активного планування експерименту. Симплекс-метод. Метод еволюційного планування. Планування експерименту при вивченні діаграм склад-властивості. Оформлення результатів наукових досліджень.Робота над рукописом і доповіддю. Підготовка усного повідомлення. Підготовка ілюстративного матеріалу в системі Power Point.

1. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008. 260 с.
2. Основи наукових досліджень. Організація самостійної та наукової роботи студента: Навч. посібник / Я.Я.Чорненький, Н.В. Чорненька, С.Б. Рибак та ін. –К.: ВД«Професіонал», 2006. –208 с.
3. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково - дослідницької діяльності: Підручник. –2-ге вид., перероб. і доп. –К.: Знання-Прес, 2002. –295 с.

• Форма поточного контролю: письмово-усний контроль (30 %);
• Форма семестрового контролю: екзамен (70 %).

• знати явища склування і релаксаційні процеси;
• знати структурні перетворення полімерів;
• знати термодинаміку і кінетику високоеластичної деформації полімерів;
• знати закономірності зміни міцності і динамічної довговічності полімерних матеріалів;
• вміти користуватися сучасними методами дослідження структури і хімічних та фізико-механічних властивостей полімерів;
• вміти цілеспрямовано керувати фізико-хімічними процесами, що відбуваються під час синтезу та переробки полімерів, з метою досягнення необхідних фізико-механічних властивостей виробів на їх основі, а також знати методики спеціальних методів дослідження структури і властивостей полімерних матеріалів;
• вміти встановлювати взаємозв’язок між надмолекулярною структурою і властивостями полімеру.

• Фізико-хімія полімерів;
• Нанотехнології та полімерні матеріали;
• Теоретичні основи технології одержання та переробки пластмас;
• Технології формування виробів з пластмас;
• Технологія переробки пластмас;
• Спеціальні технологічні процеси синтезу та модифікування полімерів.

Основні положення про науку і науково-дослідницьку роботу. Визначення і особливості науки. Поняття наукового знання. Методи теоретичних і емпіричних досліджень. Теорія і методологія науково-технічної творчості. Організація і планування наукових досліджень, системний підхід як основа наукових досліджень. Організація науково-дослідної роботи. Вибір напрямку наукового дослідження. Визначення теми і об’єкту досліджень. Інформаційний пошук. Науково-технічна інформація. Аналіз інформації і формування завдань наукових досліджень. Особливості організації наукових досліджень, пов’язаних з виробництвом. Експериментальні дослідження. Класифікація, типи і завдання експерименту. Метрологічне забезпечення експерименту. Організація робочого місця. Технічні сторони дослідницької роботи. Роль стандартів в дослідницькій роботі. Вплив психологічних факторів на якість експерименту. Статистична обробка експериментальних даних. Вимірювання та їх похибки. Класифікація. Випадкові величини. Вибірка кінцевих значень. Повна вибірка (генеральна сукупність). Розподіл ймовірності. Методи оцінки вимірюваних параметрів. Середні характеристики вибірки. Дисперсія і коефіцієнт кореляції. Нормальний розподіл – закон розподілу Гауса. Розподіл Стьюдента. Обробка експериментальних даних. Абсолютна і відносна похибки. Інтервальна оцінка за допомогою довірчої ймовірності. Довірча ймовірність і довірчі межі. Довірчі інтервали математичного сподівання результату для нормального нормованого розподілу. Довірчі межі для малої вибірки (t-критерій). Найбільша можлива помилка. Оцінка адекватності теоретичних рішень. Визначення адекватності малих вибірок (критерій Фішера). Визначення адекватності великих вибірок (критерій Пірсона). Оцінка адекватності декількох дисперсій при однаковому об’ємі виборок (критерій Кохрена). Оцінка адекватності декількох дисперсій для вибірок різного об’єму (критерій Бартлета). Моделювання в науковій і технічній творчості. Лінійний регресивний аналіз. Метод найменших квадратів. Множинна лінійна регресія. Метод кінцевих різниць. Перетворення до лінійного вигляду. Планування хімічного експерименту. Суть теорії планування експерименту. Пасивний і активний експеримент. Вибір факторів і визначення факторного простору. Принцип рандомізації. Повний факторний експеримент. Розрахунок коефіцієнтів моделі. Перевірка значущості коефіцієнтів. Перевірка адекватності моделі. Дробні репліки. Композиційні плани. Опис області, близької до екстремуму. Ортогональні композиційні плани другого порядку. Ротатабельні плани другого порядку Бокса-Хантера. Оптимізація технологічних процесів. Оптимізація техпроцесів з використанням планування експериментів. Оптимізація функції відгуку. Метод крутого сходження (метод Бокса-Уілсона). Інші методи активного планування експерименту. Симплекс-метод. Метод еволюційного планування. Планування експерименту при вивченні діаграм склад-властивості. Оформлення результатів наукових досліджень.Робота над рукописом і доповіддю. Підготовка усного повідомлення. Підготовка ілюстративного матеріалу в системі Power Point.

1. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008. 260 с.
2. Основи наукових досліджень. Організація самостійної та наукової роботи студента: Навч. посібник / Я.Я.Чорненький, Н.В. Чорненька, С.Б. Рибак та ін. –К.: ВД«Професіонал», 2006. –208 с.
3. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково - дослідницької діяльності: Підручник. –2-ге вид., перероб. і доп. –К.: Знання-Прес, 2002. –295 с.

• Форма поточного контролю: письмово-усний контроль (30 %);
• Форма семестрового контролю: екзамен (70 %).

Результати навчання: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі хімічних технологій органічних речовин, зокрема, синтезу харчових добавок.
Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання:
• Базові знання фундаментальних наук, в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін;
• Базові знання в галузі природничих наук та інженерії, необхідні для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін;
Знання хімії та технології хімічних технологій органічних речовин, зокрема, синтезу харчових добавок, а саме:
1. Теоретичні знання будови органічних речовин синтетичного і природнього походження
2. Теоретичні знання зв’язку будови органічних речовин з їх властивостями і реакційною здатністю.
3. Теоретичні знання основних підходів до хімічних технологій органічних речовин, зокрема, синтезу харчових добавок і дослідження їх властивостей.
4. Практичні вміння синтезу і дослідження властивостей речовин у хімічній лабораторії.
5. Знання і вміння поводження і техніки безпеки у хімічній лабораторії.

Попередні навчальні дисципліни:
Основи біохімії ВБ 8.1.
Токсикологія продуктів харчування та косметичних засобів. СК 2.9., СК 2.10
Хімія органічних природних сполук ВБ 8.3.
Технології харчових добавок СК 2.11.
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Наукові дослідження за тематикою хімічних технологій органічних речовин

Мета вивчення навчальної дисципліни : Вивчення лабораторних методів синтезу органічних речовин, вивчення технологій синтезу органічних речовин – харчових добавок. 1. Теоретичне ознайомлення з основними техніками та методами синтезу органічних речовин у лабораторіях. 2. Вивчення теорії ,загальних принципів оцінки хімічних властивостей органічних сполук, покладених в основу синтезу і аналізу органічних речовин, зокрема, реакцій, які покладені в основу синтезу харчових добавок. 3. Ознайомлення з теорією технікою безпеки у хімічній лабораторії, з технікою основних методів виділення і очищення, вибраних методів синтезу, вивчення властивостей і встановлення будови органічних речовин, зокрема, харчових добавок. 4. Опанування знаннями про практичні аспекти органічної хімії, шляхи і методи використання її досягнень у хімічній технології органічних речовин, зокрема, виробництві харчових добавок та інших галузях господарства. 5. Вивчення програмного матеріалу буде здійснюватись через викладання лекцій і самостійної роботи студентів. Назви тем: 1. Поняття про методологію і методи наукових досліджень. Види та функції наукових досліджень. 2.Теоретичні основи методів синтезу функційних органічних похідних різних класів сполук. Методи синтезу функційних похідних: амінопохідних, сульфування, карбоксилювання, гідроксилювання, окиснення відновлення. 3. Теоретичні основи методів виділення та очищення органічних речовин. 4. Теоретичні основи методів дослідження складу і структури органічних речовин: ЯМР, ІЧ, УФ методів дослідження, мас-спектрометрія. 5. Функційні методи аналізу органічних речовин. Колоквіум 1. 6. Теоретичні основи визначення характеристик і сталих органічних речовин: молекулярної маси низько- і високомолекулярних сполук. 7. Теоретичні основи методів модифікації природних полімерів і надання їм необхідних властивостей. 8. Високомолекулярні сполуки у хімії харчових добавок та їх дослідження. Колоквіум 2.

7. Навчально-методичне забезпечення
1. Ю.О.Ластухін, С.А.Воронов. Органічна хімія. Вид. “Центр Європи”. 2004 р.
2. Будішевська О.Г., Воронов С.А. Електронний навчально-методичний комплекс, що використовується для забезпечення навчальної дисципліни «Органічна хімія» для студентів спеціальності 226 «Фармація» ( http://vns.lp.edu.ua/course/view.php?id=13327 )
3. Шкімат А.П. Основи синтезу органічних речовин і створення матеріалів. Лабораторний практикум вибіркового курсу: Навчальний посібник для студентів хімічного факультету – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна. 2008.

4. Дончак В.А., Панченко Ю.В., Воронов С.А. Очистка речовин методами перегонки з водяною парою, фракційною та вакуумною перегонкою // Методичні вказівки. Львів: Видавн.НУ “Львівська політехніка”. 2007.
5. Панченко Ю.В., Васильєв В.П., Воронов С.А. Якісний елементний аналіз та визначення найважливіших констант органічних речовин // Методичні вказівки. Львів: Видавн.НУ “Львівська політехніка”. 2007.
6. Панченко Ю.В., Васильєв В.П., Токарєв В.С. Одержання та вивчення властивостей насичених, ненасичених та ароматичних вуглеводнів // Методичні вказівки. Львів: Видавн.НУ “Львівська політехніка”. 2006.
7. Воронов С.А., Будішевська О.Г. Аліфатичні кисневмісні сполуки // Методичні вказівки. Львів: Видавн.НУ “Львівська політехніка”. 2004.
8. Воронов С.А., Будішевська О.Г. Сполуки зі змішаними функціями. Гідроксикислоти, вуглеводи // Методичні вказівки. Львів: Видавн.НУ “Львівська політехніка”. 2005.
9. Воронов С.А., Будішевська О.Г. Амінокислоти. Білки // Методичні вказівки. Львів: Видавн.НУ “Львівська політехніка”. 2005.
10. Воронов С.А., Будішевська О.Г. Ароматичні вуглеводні та їх галогено-, нітро-, сульфопохідні // Методичні вказівки. Львів: Видавн.НУ “Львівська політехніка”. 2005.
11. Воронов С.А., Будішевська О.Г. Ароматичні кисневмісні сполуки // Методичні вказівки. Львів: Видавн.НУ “Львівська політехніка”. 2005.
12. Воронов С.А., Будішевська О.Г. Гетероциклічні сполуки // Методичні вказівки. Львів: Видавн.НУ “Львівська політехніка”. 2005.
13. Глубіш П.А. Органічний синтез. Частина 1 і 2.-К., 1997.
14. Літковець О.К., Носан В.М., Клим М.І. Стереохімія органічних сполук.-Львів, ДУЛП. 1996.
15. Літковець О.К., Похмурська М.В. Полимерні сполуки. ДУЛП. 1996.

Рекомендована література
Базова
16. Домбровський В.І., Найдан В.М. Органічна хімія.-К.; вищ.шк.,1992.
17. Шкімат А.П. Основи синтезу органічних речовин і створення матеріалів. Лабораторний практикум вибіркового курсу: Навчальний посібник для студентів хімічного факультету – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна. 2008.
18. Нейланд О.Е. Органическая химия.- М.: «Высшая школа».-1990.
19. Терней А. Современная органическая химия (в двох книгах). Пер. с англ.,- М.: Мир. 1981.
20. Моррисон Р., Бойд Р. Органическая химия. -М.: Мир. 1974.
21. Сайкс П. Механизми органических реакций. -М.: Химия. 1991.
22. Пучін В.О., Літковець О.К., Носан В.М. Вогненебезпечні та токсичні речовини.
23. Літковець О.К. Органічна хімія для самостійної підготовки студентів. Ч. 1 та 2.
24. Пучін В.О., Літковець О.К., Носан В.М. та ін. Індивідуальні синтези з лабораторного практикуму з органічної хімії. ДУЛП. 1980.
25. Пучін В.О., Літковець О.К., Федорова В.О. та ін. Органічний синтез.-Львів, ЛПІ. 1977.
26. Літковець О.К., Носан В.М., Клим М.І. Функціональний хімічний та спектральний аналіз органічних сполук.-Львів, ЛПІ. 1987.
27. Воронов С.А., Ластухін Ю.О. Синтези карболанцюгових полімерів.-Львів. ЛПІ. 1989.

Допоміжна
• Черних В.П., Зименковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія (у трьох книгах).-Харків, “Основа”. 1996.
• Літковець О.К., Похмурська М.В. Полимерні сполуки. ДУЛП. 1996.
• Травень В.Ф. Электронная структура и свойства органических молекул.- М.: «Высшая школа».-1989.
• Некрасов В.В. Руководство к малому практикуму по органической химии.- М.: Химия. 1985.
• Органикум. Практикум по органической химии. В 2-х томах.-М.: 1992.

Поточний контроль (ПК):
Колоквіум 1 – 20 балів
Колоквіум 2 – 20 балів
Екзаменаційний контроль:
Письмова компонента 30
Усна компонента 30
Разом за дисципліну 100.

Внаслідок вивчення навчальної дисципліни «Спецкурс з наукових досліджень спеціальності комп’ютерна хімічна інженерія» студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
1. Вибрати та застосувати знання і розуміння з хімії для вирішення якісних і кількісних проблем на хімічному виробництві.
2. Класифікувати й аналізувати проблеми різного характеру та складати план щодо їх вирішення.
3. Оцінювати вплив технологічних чинників на склад кінцевого продукту.
4. Оцінювати ризики, пов’язані з використанням хімічних речовин і лабораторних досліджень, та контролювати якість вихідних речовин і кінцевих (товарних) продуктів хімічних технологій.
5. Узагальнювати дані, отримані в результаті лабораторних досліджень і вимірювань, з точки зору їх значимості, та співвіднести їх з відповідною теорією.
6. Встановлювати зв'язок отриманих даних із результатами математичного моделювання хімічних і хіміко-технологічних процесів.
7. Пояснювати причини виникнення ризиків, пов’язаних із використанням хімічних речовин і лабораторних процедур.
8. Досліджувати вплив фізико-хімічних чинників на властивості об’єкта дослідження чи проектування.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
загальних:
1. Вміння працювати з науковою літературою, шукати, оцінювати і зберігати наукові дані, критично оцінювати отриману інформацію.
2. Здатність формулювати наукові проблеми, аргументувати свою позицію, брати участь у науковій дискусії.
3. Вміння створювати наукові тексти (складати плани, писати анотації, реферати, тези, конспекти, доповіді, статті та звіти).
4. Навички організації та проведення наукового експерименту.
5. Здатність навчатися, сприймати набуті знання в предметній області та інтегрувати їх із уже наявними.
6. Здатність до системного мислення, продукування нових ідей, креативності.
7. Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Формулювати технічні завдання з урахуванням наявності відповідного обладнання, методик, інструментів і матеріалів;
фахових:
1. Уміння продемонструвати знання та розуміння основних фактів, концепцій, принципів і теорій хімічної технології.
2. Уявлення про різноманітність об’єктів хімічної технології, промисловості, хімічної продукції.
3. Володіння методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, об’єктів хімічної технології та промислової продукції.
4. Сучасні уявлення про принципи структурної організації та типових функцій і механізмів роботи технологічних об’єктів хімічних виробництв.
5. Здатність застосовувати основні фізико-хімічні методи аналізу й оцінки стану хіміко-технологічних систем.
Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання:
1. Знання основних фактів, концепцій, принципів і теорій, що відносяться до хімії, механізмів і принципів хімічних перетворень речовин.
2. Знання теоретичних основ технологій виробництва хімічних речовин, а також матеріалів та виробів на їх основі.
3. Знання методів хімічного та фізико-хімічного аналізу сировини, матеріалів, хімічної продукції та виробів на їх основі.
4 Знання методологій проектування та модернізації об’єктів хімічної промисловості, відповідно до нормативних вимог чинних стандартів і технічних умов.

Чисельне моделювання теплових процесів
Чисельне моделювання масообмінних процесів
Чисельне моделювання механічних розрахунків обладнання
Наукові дослідження за тематикою комп'ютерної хімічної інженерії

Курс "Спецкурс з наукових досліджень спеціальності" призначений для формування фахівця що має необхідні навички для удосконалення та інтенсифікації хіміко-технологічних процесів, вирішувати поставилені задачі і володіти професійними технічними знаннями дослідника. Для досягнення цієї мети постійно удосконалюється система навчання у вищій школі шляхом сполучення навчального процесу з науковими дослідженнями. Сучасні досягнення в області створення наукових основ хіміко-технологічних процесів вимагають знання студентами методики наукових досліджень у конкретній області.

1. Глущенко И.М. и др. Основы научных исследований.- Киев, “Вища школа”, 1983, 158с.
2. Леонтьев Б. Все русскоязычные ресурсы Internet. - Справочное пособие. М.: Познавательная книга плюс, 1999. - 176 с.
3. Флореа О., Смигельский О. Расчеты по процессам и аппаратам химической технологии. – Л., “Химия” , 1971, 448с.
4. Коган Б.В. Теоретические основы типовых процессов химической технологии. –Л., “Химия” , 1977, 592с.
5. Лудченко А.А. Основы научных иследований: учеб. пособие / A. A. Лудченко, Я. A. Лудченко, Т. А. Примак ; под ред. A.A. Лудченко. - Київ: Знання, 2000. - 114 с.
6. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: навч. Посібник. - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.
7. Марцин В.С. Основи наукових досліджень: навч. посібник / В.С. Марцин, Н.Г. Міценко, О.А. Даниленко та ін. - Львів: Ромус-Поліграф, 2002.- 128 c.
8. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень: навч. посібник. - Київ: Видавництво «Центр учбової літератури», 2007. - 254 с.

Екзаменаційна робота (письмова компонента - 80 %, усна компонента - 20%)

Внаслідок вивчення навчальної дисципліни «Спецкурс з наукових досліджень спеціальності комп’ютерна хімічна інженерія» студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
1. Вибрати та застосувати знання і розуміння з хімії для вирішення якісних і кількісних проблем на хімічному виробництві.
2. Класифікувати й аналізувати проблеми різного характеру та складати план щодо їх вирішення.
3. Оцінювати вплив технологічних чинників на склад кінцевого продукту.
4. Оцінювати ризики, пов’язані з використанням хімічних речовин і лабораторних досліджень, та контролювати якість вихідних речовин і кінцевих (товарних) продуктів хімічних технологій.
5. Узагальнювати дані, отримані в результаті лабораторних досліджень і вимірювань, з точки зору їх значимості, та співвіднести їх з відповідною теорією.
6. Встановлювати зв'язок отриманих даних із результатами математичного моделювання хімічних і хіміко-технологічних процесів.
7. Пояснювати причини виникнення ризиків, пов’язаних із використанням хімічних речовин і лабораторних процедур.
8. Досліджувати вплив фізико-хімічних чинників на властивості об’єкта дослідження чи проектування.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
загальних:
1. Вміння працювати з науковою літературою, шукати, оцінювати і зберігати наукові дані, критично оцінювати отриману інформацію.
2. Здатність формулювати наукові проблеми, аргументувати свою позицію, брати участь у науковій дискусії.
3. Вміння створювати наукові тексти (складати плани, писати анотації, реферати, тези, конспекти, доповіді, статті та звіти).
4. Навички організації та проведення наукового експерименту.
5. Здатність навчатися, сприймати набуті знання в предметній області та інтегрувати їх із уже наявними.
6. Здатність до системного мислення, продукування нових ідей, креативності.
7. Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Формулювати технічні завдання з урахуванням наявності відповідного обладнання, методик, інструментів і матеріалів;
фахових:
1. Уміння продемонструвати знання та розуміння основних фактів, концепцій, принципів і теорій хімічної технології.
2. Уявлення про різноманітність об’єктів хімічної технології, промисловості, хімічної продукції.
3. Володіння методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, об’єктів хімічної технології та промислової продукції.
4. Сучасні уявлення про принципи структурної організації та типових функцій і механізмів роботи технологічних об’єктів хімічних виробництв.
5. Здатність застосовувати основні фізико-хімічні методи аналізу й оцінки стану хіміко-технологічних систем.
Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання:
1. Знання основних фактів, концепцій, принципів і теорій, що відносяться до хімії, механізмів і принципів хімічних перетворень речовин.
2. Знання теоретичних основ технологій виробництва хімічних речовин, а також матеріалів та виробів на їх основі.
3. Знання методів хімічного та фізико-хімічного аналізу сировини, матеріалів, хімічної продукції та виробів на їх основі.
4 Знання методологій проектування та модернізації об’єктів хімічної промисловості, відповідно до нормативних вимог чинних стандартів і технічних умов.

Чисельне моделювання теплових процесів
Чисельне моделювання масообмінних процесів
Чисельне моделювання механічних розрахунків обладнання
Наукові дослідження за тематикою комп'ютерної хімічної інженерії

Курс "Спецкурс з наукових досліджень спеціальності" призначений для формування фахівця що має необхідні навички для удосконалення та інтенсифікації хіміко-технологічних процесів, вирішувати поставилені задачі і володіти професійними технічними знаннями дослідника. Для досягнення цієї мети постійно удосконалюється система навчання у вищій школі шляхом сполучення навчального процесу з науковими дослідженнями. Сучасні досягнення в області створення наукових основ хіміко-технологічних процесів вимагають знання студентами методики наукових досліджень у конкретній області.

1. Глущенко И.М. и др. Основы научных исследований.- Киев, “Вища школа”, 1983, 158с.
2. Леонтьев Б. Все русскоязычные ресурсы Internet. - Справочное пособие. М.: Познавательная книга плюс, 1999. - 176 с.
3. Флореа О., Смигельский О. Расчеты по процессам и аппаратам химической технологии. – Л., “Химия” , 1971, 448с.
4. Коган Б.В. Теоретические основы типовых процессов химической технологии. –Л., “Химия” , 1977, 592с.
5. Лудченко А.А. Основы научных иследований: учеб. пособие / A. A. Лудченко, Я. A. Лудченко, Т. А. Примак ; под ред. A.A. Лудченко. - Київ: Знання, 2000. - 114 с.
6. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: навч. Посібник. - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.
7. Марцин В.С. Основи наукових досліджень: навч. посібник / В.С. Марцин, Н.Г. Міценко, О.А. Даниленко та ін. - Львів: Ромус-Поліграф, 2002.- 128 c.
8. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень: навч. посібник. - Київ: Видавництво «Центр учбової літератури», 2007. - 254 с.

Екзаменаційна робота (письмова компонента - 80 %, усна компонента - 20%)