• на високому рівні, вільно і правильно спілкуватися польською мовою з дотриманням усіх фонетичних, лексико-стилістичих, граматичних норм у різних ситуаціях особистого та професійного спілкування;
• читати, перекладати на українську мову зі словником наукові тексти, тексти зі спеціальних галузей знань польською мовою;
• грамотно писати польською мовою, створювати шаблонні документи, вести кореспонденцію;
• усно спілкуватися польською мовою у рамках компетенції В1 відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Іноземна мова (польська), частина 1
Вступ до мовознавства
Сучасна укр. мова за професійним спрямуванням,
Теорія і практика перекладу,
Практика перекладу,
Загальне мовознавство.

Іменники чоловічого й жіночого роду у польській мові. Особливості відмінювання дієслів. Прикметник у польській мові. Іменники та прикметники чоловічого й жіночого роду. Дієприкметник та дієприслівник у польській мові. Лексика. Шаблонні форми в офіційному листуванні. Загальні правила побудови речень. Пряма і непряма мова. Студентська специфічна лексика у польській мові. Неологізми у сучасній польській мові. Лексичні теми за професійним спрямуванням.

1. Хім’як В.М. Juz cos potrafie. Навчальний посібник для студентів гуманітарних факультетів. – Львів, 2003;
2. Кравчук А.М. Читаємо польською, або Практична фонетика польської мови. – Львів, 2005;
3. Кравчук А. Морфологія сучасної польської мови. Словозміна. Частина 1. – Львів, 2007.
4. Кравчук А.М. Польський іменник та прикметник: словозміна. Посібник. – Львів, 2005;
5. Кравчук А.М. Польська мова українцям. Іменна словозміна з елементами синтаксису. – Львів, 2008.
6. Українсько-польський і польсько-український словник (упор. Біленька-Свистович Л., Горбенко Л., Заячківська Н.). – Львів, 2004.

1. Anatol Iwczenko. Slownik ukrainsko-polski. Wydanie 2, poprawione. Lublin, wydawnictwo UMCS, 2006 – 510 s.
2. А. Мирович, И. Дулевич, И. Грек-Пабисова, И. Марыняк. Большой русско-польский словарь. В 2-х томах. – Изд. «Русский язык» – «Ведза Повшехна», Москва-Варшава, 1986. – т. 1 А-О – 863 с.; т. 2 П-Я – 799 с.
3. Slownik poprawnej polszczyzny. Warszawa, PWN, 1973. – 1055 s.
4. Wesolowska D., Wesolowska-Jarema I., Wesolowski P. Slownik ortograficzny jezyka polskiego. – Warszawa, WSiP, 2001 – 308 s.
5. Slownik gramatyki jezyka polskiego // Pod red. W. Gruszczynskiego, J. Bralczyka. – Warszawa, WSiP, 2002 – 360 s.
6. Wspolczesny jezyk polski. / Pod red. Jerzego Bartminskiego. – Wydawnictwo UMCS, Lublin 2001. – 695 s.
7. Seretny A., Lipinska E. ABC Metodyki nauczania jezyka polskiego jako obcego. – Krakow, wyd. UNIVERSITAS, 2005 – 330 s.

1. http://sjp.pl Slownik jezyka polskiego, ortograficzny, wyrazow obcych i slownik do gier w jednym.
2. http://nkjp.pl Narodowy korpus jezyka polskiego
3. http://www.pwn.pl/zasoby Zasoby elektroniczne Panstwowego Wydawnictwa Naukowego

усне опитування, письмові самостійні роботи (50%);
підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (50%)