1. Здатність продемонструвати фахові компетентності отримані в процесі опанування різних дисциплін;
2. Здатність продемонструвати професійні вміння та навички отримані в процесі проходження виробничих та переддипломної практики;
3. Здатність застосовувати загальнолюдські принципи співіснування та етичні норми поведінки відносно людей та оточуючого середовища;
4. Здатність проявляти доброзичливість, толерантність турботу про інших, протистояти проявам расової, національної, статевої та вікової дискримінації;
5. Здійснювати об’єктивну оцінку реальності, визнавати міжнародні стандарти та принципи життєдіяльності;
6. Уникати емоційно кризових і конфліктних ситуацій;
7. Чітко формулювати свої думки та їх висловлювати, зберігати об’єктивність, послідовність та трудову активність в екстремальних ситуаціях;
8. Застосовувати уміння використовувати базові знання з фундаментальних наук;
9. Застосовувати базові знання з напрямів, форм, методів наукових досліджень в галузі соціального забезпечення;
10. Розуміти причинно-наслідкові зв’язки розвитку суспільства та проявів соціально-економічних проблем у різних категорій населення;
11. Застосовувати методи збору інформації: аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент, тестування, використовувати статистичну, методичну та нормативну базу системи соціального захисту населення;
12. Використовувати базові знання про основи соціального захисту;
13. Здатність організувати роботу трудового колективу, співпрацювати та взаємодіяти з різними відділами і залучати до роботи провідних фахівців, організовувати роботу та ефективну взаємодію структурних підрозділів, направляти їх діяльність на реалізацію виробничих завдань, застосовувати методи та форми політики кадрового стимулювання колективу, застосовувати соціально-економічні принципи управління, розробляти систему соціального захисту в її структурних підрозділах;
14. Виявляти готовність до взаємодії з колегами по роботі, приймати управлінські рішення в організації роботи виконавців;
15. Застосування методів можливої взаємодії з громадськими організаціями, фондами та галузевими профспілками.
16. Аналізувати та пояснювати актуальні процеси у соціальній сфері та соціальному забезпеченні;
17. Здійснювати пошук інформації з різних джерел для розв’язання фахових задач;
18. Системно мислити та застосовувати творчі здібності до формування нових ідей;
19. Критично оцінювати отримані результати, опрацьовувати та аргументовано захищати прийняті рішення на основі фактичних / емпіричних даних практики;
20. Поєднувати теорію і практику, а також приймати рішення та виробляти стратегію діяльності для вирішення завдань спеціальності з урахуванням загальнолюдських цінностей, суспільних та державних інтересів
21. Застосовувати свої знання для фахового консультування споживачів послуг соціального забезпечення;
22. Ефективно працювати як індивідуально, так і у складі міждисциплінарної команди фахівців.
23. Здатність до самостійної автономної професійної роботи та виконання фахових завдань
24. Здатність до використання різноманітних методів, зокрема інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях;
25. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати рішення;
26. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань відповідно до новітніх тенденцій розвитку суспільних наук;
27. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.

Міжособистісне спілкування
Соціальний аудит і інспектування
Правове регулювання соціального забезпечення
Менеджмент у соціальному забезпеченні
Запобігання конфліктів і професійна етика

Персонал організації як об’єкт менеджменту. Методологія менеджменту персоналу. Ресурсне забезпечення організаційно-кадрової роботи в соціальному забезпеченні. Соціально-психологічні аспекти організаційно-кадрової роботи в соціальному забезпеченні. Особливості формування кадрової політики організації. Кадрова служба і кадрове діловодство. Планування і формування персоналу. Розвиток персоналу організації соціального забезпечення.

• Балабанова Л.В. Управління персоналом: навч.посіб./Л.В.Балабанова , О.В.Сардак. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2011. – 471;
• Коваль З.О. Менеджмент персоналу: навч. посібник/З.О.Коваль. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. -452 с.
• Палеха Ю.І. Менеджмент персоналу: навч.посіб./ Ю.І.Палеха. – К.:Знання, 2010.- 346 с.
• Право соціального забезпечення: навч. посіб. / авт.: С. М. Прилипко, Г. С. Гончарова, В. В. Юровська, О. О. Конопельцева; за заг. ред. В. В. Жернакова. – Х.: Нац. ун-т “Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого”, 2013. – 126 с.

• усне опитування, участь в дискусіях, презентація проекту дослідження (40%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (60%)