Після закінчення цього курсу студенти повинні мати знання щодо:
• питань культури, етики, раси та культурної динаміки у соціальній роботі.;
• цінностей, переконань, норм і типів поведінки, що визначаються статтю, класовою та расовою приналежністю, географічним проживанням, віросповіданням, сексуальною орієнтацією клієнтів соціальних служб та ґрунтуються на засадах філософії постмодернізму (рівноправність різних уподобань, стилів мислення, плюралізму стандартів, унікальності кожної людини) та концепцій неолібералізму, які розглядають свободу вибору як найвищу цінність;
• культурного спаду, який впливає на сприйняття клієнтами світу й також на їхнє бачення змін;
• імміграційних, кроскультурних програм та політик щодо дотримання прав людини.
Після закінчення цього курсу студенти повинні мати вміння:
• досліджувати культурне підґрунтя практики соціальної роботи і соціальної політики;
• з повагою ставитись до культурних та расових відмінностей клієнтів;
• оцінювати моделі та методи втручання, що містять культурні аспекти;
• розширювати й/чи замінювати існуючі моделі втручання.
• спілкуватись із урахуванням культурних відмінностей клієнтів і застосовувати теорії та навички у спілкуванні з представниками різних культур.

• Кореквізити: «Методика викладання соціальної роботи»,
• «Методологія і методика наукового дослідження», «Зв’язки з громадськістю в соціальній сфері», «Соціальна робота у закладах охорони здоров’я».

Поняття і сутність культури. Засвоєння культури: соціалізація та інкультурація. Культура і поведінка. Культура і цінності. Культура і мова. Дискримінація, упередження та стереотипи у щоденному житті та професійному оточенні, вплив на практику та політику від макро до мікро рівнів. Різноманітність і глобалізація. Етноцентризм як один із чинників виникнення міжкультурних конфліктів. Толерантність як орієнтир професійної діяльності соціальних працівників. Етнорелятивізм як соціокультурна вимога сьогодення. Теорії культурного релятивізму Франца Боаса та Броніслава Маліновського, засновників принципів соціальної антропології.

1. Борисов А.А. Мультикультурализм: Американский опыт и Россия. / Мультикультурализм и этнокультурные процессы в меняющемся мире: Исследовательские подходы и интерпретации. Под ред. Г.И. Зверевой. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 201с.
2. Дрожжина С. В. Культурна політика як проблема сучасного соціокультурного процесу. Автореф. дис. канд. філософ. наук. – Донецьк, 2004. – 17 с.
3. Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації : [монографія] / М. А. Козловець. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 558 с
4. Кукатас Ч. Теоретические основы мультикультурализма/ Ч. Кукатас. – [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://dialogs.org.ua/ua/issue_full.php?m_id=10227
5. Ушанова И. А. Глобализация и мультикультурализм: пути разития // Вестник Новгородского государственного университета. – 2004. – № 27 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://admin.novsu.ac.ru/uni/vestnik.nsf
6. Хлыщева Е. В. Мультикультурализм и проблема диалога культур// Вестник Ставропольского государственного университета. – 2009. – №64.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vestnik.stavsu.ru/64-2009/39.pdf
7. Abu-Laban, Y., & Gabriel, C. (2002). Selling diversity: Immigration, multiculturalism, employment equity and globalization.
8. Axelson, J.A. (1993). Counseling and development in a multicultural society (2nd ed.). Pacific Grove, CA: Brooks/Cole.
9. Devore, W., & Schlesinger, E. (1991). Ethnic-sensitive social work practice (3rd ed.). New York, NY: Merrill.
10. Green, J.W. (1995). Cultural awareness in the human services (2nd ed.). Englewood Cliffs: Prentice-Hall.
11. Waxler-Morrison, N., Anderson, J., & Richardson, E. (Eds.). (1990). Cross-cultural caring: A handbook for health professionals. Vancouver, BC: University of British Columbia Press.

Поточний контроль у формі тестування, виконання практичних і індивідуальних завдань. (40%).
Підсумковий контроль(залік) -60%