- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
– здатність виявляти ініціативу та підприємливість;
– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;
– здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, зокрема завдяки використанню інформаційних і комунікаційних технологій;
– уміння аргументувати вибір шляхів вирішення завдань професійного характеру, критично оцінювати отримані результати та обґрунтовувати прийняті рішення;
– здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів діяльності);

Пререквізити: Теорія і практика комунікацій.

Кореквізити: Суспільна комунікаційна система.

Соціально-комунікаційні технології: передумови виникнення, класифікація, цілі та завдання. Закономірності застосування соціально-комунікаційних технологій в міжнародних відносинах, суспільних комунікаціях та регіональних студіях. Практика застосування візуалізації даних. Сторителінг як новітня технологія. Мутаційні та інмутаційні технології. Прикладні соціально-комунікаційні технології в управлінні проблемами й кризами.

1. Berger A.A. Media Analysis Techniques. London: Sage, 1991.
2. DeFleur M. The Theories of Mass Communication. N.Y.: David McKay, 1966.
3. Donath J. 1999. Identity and Deception in the Virtual Community. In Communities in cyberspace, edited by M. A. Smith and P. Kollock. London; New York: Routledge. Suler [Електронний ресурс]. – URL : http: // smg.media.mit.edu/people/Judith/Iden tity/IdentityDeception.html.
4. Habermas J. Communication and the Evolution of Society. Boston: Beacon Press, 1979.

• поточний контроль (40%): усне опитування, тестові та лабораторні завдання;
• підсумковий контроль (60%): екзамен у письмово-усній формі.