У результаті вивчення курсу студент повинен:
- розуміти призначення і місце курсу «Дизайн візуальних комунікацій» в загальній системі професійної підготовки дизайнера;
- мати уявлення про основні засоби комунікації в предметно просторовому та віртуальному середовищі;
- знати принципи та види проектування графічних та просторових елементів в графічному дизайні і в дизайні предметного середовища;
- вміти проектувати складні знакові та просторові системи, які забезпечують функцію комунікації між головними соціальними групами, у тому числі – замовник – споживач.

пререквізити:
- основи формотворення;
- історія мистецтва та архітектури;
- основи дизайну візуальних комунікацій;
- проектування.

Методологія дизайну візуальних комунікацій (функціональна типологія графічних об’єктів, особливості візуального сприйняття, естетика, технологія виробництва). Формування системи графічних та об’ємно - просторових елементів в предметно-просторовому середовищі. Конструювання - збірно-розбірність у формуванні площинних, об’ємних та об’ємно-просторових рекламних носіїв та виставково-експозиційних стендів. Ергономічна специфіка візуального сприйняття в дизайні візуальних комунікацій. Ансамблевість. Комплект. Поняття єдиного модуля, салогану, знаків та символів корпоративної ідентифікації. Роль й місце уніфікації в розробці системи знаків, символів, шрифтів та тривимірних елементів – конструкцій об’ємно-просторових форм. Типологія видів і форм об’єктів дизайну візуальних комунікацій (згідно функціонального, комунікативного, та художньо-образного критеріїв). Головні поняття. Візуальні комунікації: Експо-дизайн. Стенд. Експозиційно-виставкове середовище. Виробниче середовище, промисловий дизайн. Транспортне середовище (реклама на транспорті, піктограми та вказівники на транспорті). Світлові технології в формуванні дизайну візуальних комунікацій. Візуальні комунікації в середовищі дитячих та учбових закладів (навчальне, ігрове середовище). Піктограми та вказівники в середовищі видовищних та спортивних закладів, в торгівельних просторах, в ландшафтному середовищі в зоопарках, тематичних садах.

Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М., 1974.
Айзенберг М. Менеджмент рекламы. М., 1993, — 81 с.
Гермогенова Л.Ю. Как сделать рекламу магазина. М., РусПартнер Лтд., 1994, 281 с.
Даниленко В.Я. Дизайн. Підручник.—Харків: ХДАДМ, 2003. — 320 с.
Демидов В. Е. Сущность рекламы и психология ее восприятия. М., 1984. Дизайн.
Дональд А. Норман. Дизайн привычных вещей. The Design of Everyday Things. — М.: «Вильямс», 2006. — С. 384.
Иллюстрированный словарь-справочник/ под ред.: Минервина Г.Б, Шибко В. Т. — М.: «Архитектура-С», 2004, — 288 с., ил.
Картер Г. Эффективная реклама. М., 1991, — 280 с.
Ковешникова Н. А. Дизайн: история и теория. Издательство: ОМЕГА-Л, ГРУППА КОМПАНИЙ, 2007.
Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. М., Мир, 1974, — 550 с.
Мокшанцев Р. И. Психология рекламы: учеб. пособие — М.: ИНФРА-М, 2002. — 230 с.
Огилви Д. Откровения рекламного агента. М., Финстатинформ, 1994, — 109 с.
Розенсон И. Основы теории дизайна. — СПб.: Питер, 2006. — 224 с.
Рок И. Введение в зрительное восприятие. М., Педагогика, т. 1-2.
Рубахин В.Ф. Психологические основы обработки первичной информации. Л., Наука, 1974,-296 с.
Рунге В. Ф. История дизайна, науки и техники. — Москва: Архитектура, 2006.
Сэндидж Ч., Фрайбургер В., Ротцолл К. Реклама. Теория и практика. М., 1989.
Тайны рекламного двора. Советы старого рекламиста. М., Изд-во Ассоциации работников рекламы, 1995, 112 с.
Травникова Н.П. Эффективность визуального поиска. М., Машиностроение, 1995..
Щедровицкий Г.П. , Генисаретский О.И., Глазычев В.Л.. Теория дизайна. М.: Школа культурной политики, 2004, — 372 с.
Шерковин Ю.А. Наружная реклама. М., Смысл, 1995, — 118 с.
Якоб Нильсен. Веб-дизайн. — СПб: Символ-Плюс, 2003. — 512 с.
Dunn W.S., Braban A.M., Krugman D.M., Rein L.N. Advertising. Role in modern marketing. New Jork, 1991.
Wells W., Burnet J., Moriarty S. Advertising principles and practice. New Jersey, 1992.

Поточний контроль — теоретична частина: контрольна робота (40%);
Підсумковий контроль — диференційований залік: виконання графічного проекту (60%).