Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
1. Здатність продемонструвати базові знання та розуміння наукових принципів та методології досліджень в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій;
2. Здатність продемонструвати базові знання, що стосуються сучасного стану справ та середовища міжнародних відносин (правового, економічного, інформаційного), суспільно-політичних та соціокультурних процесів на національному та міжнародному рівнях.

Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:

загальних:
1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;
3. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації із різних джерел, зокрема завдяки використанню інформаційних і комунікаційних технологій;
4. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації, зокрема в міжнародному контексті.

фахових:
1. Знання про природу, динаміку, принципи організації та історичі тенденції розвитку міжнародних відносин;
2. Здатність розуміти міжнародні відносини у різних контекстах, зокрема політичному, безпековому, правовому, економічному, суспільному, культурному та інформаційному;
3. Знання про стан досліджень міжнародних відносин та світової політики у політичній, економічній, юридичній науках, у міждисциплінарних дослідженнях.
4. Знання про природу, джерела та інститути зовнішньої політики держав.
5. Розуміння міжнародних інтеграційних процесів, головно на Європейському континенті, та місця в них України;
6. Знання та розуміння національних інтересів України на міжнародній арені;
7. Розуміння характеристик розвитку країн та регіонів, особливостей та закономірностей глобальних процесів та місця в них окремих держав.
8. Здатність використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу конкретних сфер міжнародних відносин та тенденцій їх розвитку;
9. Уміння описувати об’єкти та аналізувати процеси і конкретні ситуації у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики крізь призму історичного та цивілізаційного підходів;
10. Здатність використосувати набуті знання та уміння для дослідження природи, джерел та інститутів зовнішньої політики держав, особливостей їх функціонування та взаємодій на основі компаративістського методу;
11. Здатність розуміти і враховувати соціальні, правові, культурні, економічні чинники, що впливають на прийняття політичних рішень на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях;
12. здатність виробляти підходи до розв’язання проблем і завдань у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики (зокрема міжнародних та внутрішньодержавних конфліктів);
13. здатність до аналітичного сприйняття геополітичного виміру міжнародних відносин;
14. Розуміння глобалізації як тенденції розвитку міжнародних відносин, вміння аналізувати конкретні факти, явища, процеси та тенденції у сфері міжнародних взаємодій, світової та зовнішньої політик;
15. Знання історичних етапів розвитку міжнародних відносин, розуміння цивілізаційного та культурного їх вимірів;
16. вміння порівнювати особливості функціонування та взаємодій держав на міжнародній арені;
17. розуміння особливостей прийняття політичних рішень на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях з точки зору впливу соціальних, правових, культурних, економічних та інших проблем у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики.
18. знання основ геополітики, розуміння геополітичних пріоритетів міжнародних акторів.
Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання:
1. Здатність продемонструвати базові знання та розуміння наукових принципів та методології досліджень в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій;
2. Здатність продемонструвати базові знання, що стосуються сучасного стану справ та середовища міжнародних відносин (правового, економічного, інформаційного), суспільно-політичних та соціокульутрних процесів на національному та міжнародному рівнях;
3. Характеризувати поняття, категорії світової політики, особливості функціонування явища глобальної політики на різних етапах розвитку;
4. Визначати історичні етапи становлення глобальної політики;
5. Збирати, систематизувати й аналізувати факти та явища з історії глобальної політики, здійснювати їх порівняльний та системний аналіз;
6. Виявляти ключові проблеми розвитку глобальної політичної системи на різних етапах її розвитку;
7. Виокремити основні та другорядні інтереси суб’єктів глобальної політики та їх еволюцію в процесі історичного розвитку;
8. Характеризувати і виділяти основні чинники, які впливали на суб’єктів глобальної політики на кожному з етапів її розвитку;
9. На основі сукупності знань про основні положення концепцій глобальної політики аналізувати специфіку взаємодії суб’єктів глобальної політики на різних етапах її розвитку;
10. Пропонувати альтернативи історичного розвитку глобального політичного процесу і на їх підставі визначати можливі вектори еволюції політичної системи планети;
11. Пояснювати особливості функціонування й взаємодії суб’єктів, акторів та учасників глобальної політики;
12. Уміти критично аналізувати теоретичні побудови які пояснюють специфіку сучасної глобальної політики;
13. Переломляти основні тенденції глобального розвитку у практичне розуміння можливості акторів глобальної політики при відстоюванні власних інтересів та задоволенні власних потреб;
14. Застосовувати на практиці здобуті в рамках курсу знання для забезпечення розуміння можливих наслідків глобальної політичної взаємодії конкретних учасників міжнародної діяльності.

Вступ до спеціальності
Теорія міжнародних відносин
Історія міжнародних відносин
Основи наукових досліджень
Соціальна політика зарубіжних країн
Дипломатична та консульська служба

Світова політика і міжнародні відносини як науки і навчальні дисципліни Теорія міжнародних відносин, світова політика та політологія: спільне та відмінне у предметі дослідження Світова політика: підходи, школи, напрями Становлення та еволюція феномену (явища) світової політики Китайська імперія Сун як перший гегемон «Старого світу» (930-1189 рр.) Монгольська євразійська імперія (1190-1299 рр.) Гегемонія Венеції (1300-1429 рр.) Португало-іспанська глобальна гегемонія (1430-1539 рр.) Голландсько-французька гегемонія (1540-1639 рр.) Британсько-французькі змагання за гегемонію (1640-1849 рр.) Американська гегемонія (з 1850 р.) Глобальна політична система: суть, моделі Середовище глобальної політичної системи “Вхід” і “вихід” глобальної політичної системи – глобальні проблеми, глобальні управління і розвиток Суб’єкти глобальної політики Право і мораль як регулятори глобальної політики Пострадянські країни у глобальній політиці: держави і недержавні актори

1. Батюк В. И. Лекции по истории международных отношений в Новое время (1648-1918) / В. И. Батюк. – М., 2003
2. Богатуров А. Д. Очерки теории и политического анализа международных отношений / Богатуров А. Д., Косолапов Н. А., Хрусталев М. А. – М., 2002.
3. Богатуров А. Д. Понятие мировой политики в теоретическом дискурсе / Богатуров А. Д. // Международные процессы. – 2004. – №1. – С. 16-33;
4. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст. / Фернан Бродель; пер. з фр. Г. Філіпчук: У 3-х т. – К.: Основи, 1995.
5. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х т. – М., 2000.
Коппель О. А. Міжнародні відносини XX сторіччя. – К., 1999.
6. Косолапов Н. Субъекты мировой политики и международных отношений: явления, критерии, основы, технологии // МЭМО (Мировая экономика и международные отношения). – 1998. – №12.
7. Лебедева М. М. Мировая политика в XXI веке. Акторы, процессы, проблемы: Учебн. пособ. – М.: МГИМО, 2009. – 142 c.
8. Лебедева М. М. Мировая политика. – М.: Аспект Пресс, 2003;
9. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин. Підручн. – К.: Знання, 2007.
10. Мировая политика международные отношения на пороге третьего тысячелетия / Под ред. Лебедевой М. М. – М.: МОНФ, 2000;
11. Мировая политика: теория, методология, прикладной анализ / Кокошин А. А., Богатуров А. Д. (ред.). 2005. – 432 c.
12. Модельски Дж. Эволюция глобальной политики (ІІ) / Дж. Модельски // ПОЛИС (Политические исследования). – №4. – С. 124-142.

Усні опитування; обговорення проблемних питань; трирівневі тести екзаментаційних білетів.
Разом за дисципліну 100
Разом за ПК 40
Екзаменаційний контроль 60